Недовіра суспільства до держави і судів криється в тому, що Україна була у складі імперії та Радянського Союзу: заступник міністра юстиції Олександр Банчук

Судова влада в Україні викликає багато критики з боку суспільства. Недовіра до суддів, затягнуті справи, скандали та корупційні ризики – усе це формує негативне ставлення громадян до системи правосуддя. Попри численні заяви про реформи, значна частина суспільства досі не відчуває реальних змін. Влада намагається оновити судову систему відповідно до європейських стандартів, однак процес просувається повільно та супроводжується суперечками, зокрема через питання добору суддів, впливу міжнародних експертів та ефективності запроваджених заходів.

Заступник міністра юстиції України Олександр Банчук розповів про створення Вищого адміністративного суду після ліквідації ОАСК, реформу АРМА, розвиток ювенальної юстиції та судову реформу в контексті європейської інтеграції.

Щодо Вищого адміністративного суду

Банчук повідомив, що зараз Міністерство юстиції проходить чергову трансформацію. Наразі формується Департамент права Європейського Союзу, який займатиметься аналізом усіх законопроєктів на відповідність європейським стандартам. Одним із ключових напрямів є створення Вищого адміністративного суду, що замінить ліквідований ОАСК. Раніше цей суд розглядав справи проти центральних органів влади, зокрема Кабміну, НБУ, міністерств. Після його ліквідації виникла необхідність у створенні нового органу, який буде працювати виключно з цими справами.

Заступник міністра пояснив, що принцип адміністративного судочинства передбачає презумпцію винуватості органу влади, тобто саме він має довести правомірність своїх рішень. Однак Верховна Рада у першому читанні ухвалила альтернативний законопроєкт, який передбачає створення двох судів і не включає міжнародних експертів у процес відбору суддів. Міністерство подало правки, узгоджені з Єврокомісією та МВФ, які передбачають створення одного суду з обов’язковою участю міжнародних експертів у відборі суддів.

Важливість міжнародного контролю Банчук пояснив необхідністю забезпечення прозорості та довіри до новоствореного суду. Він наголосив, що міжнародні експерти вже залучені до формування понад 12 державних органів, включаючи антикорупційні структури, і їх участь у відборі суддів адміністративного суду не суперечить принципу суверенітету.

Він зазначив, що створення Вищого адміністративного суду є важливим кроком для забезпечення верховенства права, адже громадяни мають право оскаржувати рішення органів влади в суді. Ліквідація Окружного адміністративного суду Києва була викликана численними скандалами та відсутністю довіри до цього органу. Новий суд покликаний забезпечити об’єктивний та незалежний розгляд справ, зокрема за позовами проти органів центральної влади.

Банчук наголосив, що важливо створити суд з незалежними і кваліфікованими суддями, а для цього необхідно залучити міжнародних експертів у процес відбору. Однак Верховна Рада у першому читанні підтримала альтернативний законопроєкт, який передбачає створення двох судів без участі міжнародників. Міністерство юстиції подало правки, погоджені з МВФ та Єврокомісією, які передбачають один суд та обов’язкову участь міжнародних експертів у відборі суддів. Це дозволить забезпечити прозорість і довіру до нового органу правосуддя.

Щодо АРМА

Банчук пояснив, що новий урядовий законопроєкт №12374 передбачає зміну механізмів управління арештованими активами, що є важливим для України в контексті європейської інтеграції. Законопроєкт передбачає запровадження зовнішньої незалежної оцінки діяльності агентства, а також конкурсного відбору керівництва з участю міжнародних партнерів. Це дозволить гарантувати доброчесність та компетентність керівника АРМА, що особливо важливо, враховуючи великий обсяг активів, переданих агентству. Банчук наголосив, що арештовані активи повинні ефективно зберігатися і приносити користь бюджету, водночас забезпечуючи права власників, які ще не засуджені.

“Минулого року, ви може знаєте, було дуже жваве обговорення і ухвалення змін до Закону про Бюро економічної безпеки. Там вирішили, що нового директора Бюро обирають. В цьому випадку немає автоматичного припинення повноважень голови АРМА. Щодо інших органів виконавчої влади, Уряд може прийняти рішення про звільнення їх керівників, тому що він відповідно до Конституції є головним органом в системі виконавчої влади. Законопроєктом ми передбачаємо самостійність АРМА і обмежені підстави для звільнення керівника Агентства.Але, з іншого боку, якщо ми запроваджуємо конкурс з участю міжнародних партнерів, ми гарантуємо, щоб кандидат був доброчесний і компетентний.

І це дуже важливо, тому що арештовані активи у кримінальних правопорушеннях, а це десятки тисяч об’єктів, переходять в управління цього Агентства. І важливо для держави, щоб цей економічний актив не втрачав своїх властивостей, і, можливо, навіть проносив додаткові кошти до бюджету. А для власника, який є підозрюваною або обвинуваченою, але ще не засудженою особою, важливо, щоби його власність була збережена.

Лише в 2024 році вийшла нова Директива ЄС, яка стосується управління арештованими активами. В процесі європейської інтеграції, ми також повинні в новому законі реалізувати положення цієї європейської директиви”, – зазначив Банчук.

Щодо ювенальної юстиції

Крім того, заступник міністра юстиції детально розповів про правосуддя для неповнолітніх як важливу складову європейської інтеграції. Це питання включене до проєкту Дорожньої карти з верховенства права, і Україна зобов’язана ухвалити відповідний закон. Однак ключовим є саме його зміст.

Ювенальна юстиція спрямована на захист прав дітей, які стають потерпілими або свідками правопорушень. Це, переважно, випадки насильства, зокрема домашнього, а також інші насильницькі дії. За європейськими стандартами, такі діти потребують індивідуального підходу для реалізації принципу захисту найкращих інтересів дитини. В Україні вже створено 12 регіональних Центрів для роботи з неповнолітніми за моделлю Барнахус (з ісландської – “Будинок дитини”). У цих центрах із дитиною працює психолог, може бути проведена судово-медична експертиза, особливо в разі зґвалтувань або інших насильницьких дій. Важливо, що всі процедури відбуваються в одному місці, щоб мінімізувати стрес для дитини. Психолог трансформує питання слідчих у зрозумілу для дитини форму, використовуючи іграшки, малюнки або інші адаптивні методи. Такі центри вже працюють у Києві, Житомирі, Луцьку, Тернополі, Чернівцях, Одесі, Кропивницькому, Миколаєві, Полтаві, Сумах, Черкасах і Вінниці.

Як вважає Банчук, важливо закріпити ці механізми на законодавчому рівні. Зараз їх діяльність регулюється лише спільним наказом, що затвердив цей пілотний проєкт. Міністерство юстиції наполягає на внесенні змін до КПК, щоб розширити цю практику на всю країну.

Щодо воєнних злочинів, уже є випадки, коли дітей допитували в Барнахусах. Наприклад, після ракетного удару по Вінниці у 2022 році потерпілих дітей опитували саме в такому форматі, що дозволило отримати їхні свідчення без повторної психологічної травми. Статистика свідчить, що у 2024 році через Барнахуси пройшли 818 дітей. Це тривожна цифра, але водночас показник ефективності впроваджених заходів.

За словами Банчука, крім потерпілих і свідків, є ще неповнолітні підозрювані. Для них Міністерство реалізує програму відновного примирення, яка стартувала в оновленому форматі восени 2024 року. Програма базується на тому, що неповнолітні, які вчинили нетяжкі злочини, не повинні проходити повний цикл кримінального покарання та відбувати покарання у місцях позбавлення волі. Натомість застосовуються альтернативні заходи.

Залежно від обставин справи, прокурор або слідчий можуть запропонувати потерпілому й підозрюваному медіацію через реєстр акредитованих медіаторів, які працюють у рамках Координаційного центру з надання правничої допомоги. У разі примирення і виконання визначених умов неповнолітнього звільняють від відповідальності. Але це не просто амністія – програма передбачає дії на користь потерпілого, наприклад, у разі крадіжки з магазину неповнолітній може працювати там певний час, виконуючи господарські завдання. Це дозволяє не лише уникнути тюремного ув’язнення, а й усвідомити наслідки своїх дій.

Щодо судової реформи

Олександр Банчук також прокоментував загальну ситуацію з судовою реформою. На його думку, проблема довіри до судової системи пов’язана з загальною недовірою суспільства до державних інститутів, яка має історичне коріння.

“Перша моя думка полягає в тому, що у нас недовіра суспільства до всієї держави. Не тільки до судової системи. І це має своє історичне коріння. Тому що ми, українці, протягом століть не мали своєї держави. Будь-яка держава, яка була на цій території протягом століть до 1991-го року, крім короткого періоду у 1917-1920 роках, це була чужа держава, або це була імперія, а ми були частиною імперії. І зрозуміло, що ніякої довіри не було, бо це не твоє.

Плюс, ця недовіра закладена ще з часів покоління, яке жило в тоталітарній державі, в якій я також народився – Радянський Союз, де також проголошувалось одне, але і корупція там була, і рішення приймались інші. Це дуже важливі саме українські особливості.

Зараз, я переконаний, що на рівні Конституції в нас все закладено для того, щоб мати найпрогресивнішу систему правосуддя. І нам залишилося кілька кроків щодо її реалізації”, – вважає Банчук.

Він наголосив, що антикорупційна інфраструктура, зокрема НАЗК, НАБУ, САП, має запрацювати в повному обсязі. Також важливо завершити набір нових суддів – Вища кваліфікаційна комісія суддів уже оголосила конкурс на 1800 посад у місцевих судах та 550 посад в апеляційних судах. Це дозволить оновити судову систему і забезпечити доброчесність її представників.

За словами Банчука, Україна має завершити судову реформу в межах п’ятирічного плану вступу до ЄС. Проєкт Дорожньої карти передбачає виконання всіх необхідних заходів до 2027 року. Саме тоді Європейський Союз оцінюватиме результативність реформ і прийматиме рішення щодо членства України. Оновлена система правосуддя повинна відповідати європейським стандартам і забезпечити довіру громадян.