Після початку повномасштабної війни Норвегія однією з перших запровадила спеціальний механізм колективного захисту для громадян України. Такий формат дозволив значно прискорити оформлення документів, оскільки заяви розглядаються за спрощеною процедурою без повного індивідуального аналізу кожної справи, який застосовується під час звичайного розгляду клопотань про надання притулку.
Отримання колективного захисту відкриває право на тимчасове проживання, офіційне працевлаштування, користування системою охорони здоров’я, доступ до освіти для дітей та участь у державних програмах підтримки. Саме цей механізм став основною формою прийому українців, які прибувають до Норвегії через війну.
З чого починається оформлення документів
Після прибуття до країни необхідно зареєструватися як особа, яка потребує захисту. Для цього слід звернутися до поліції або Управління у справах іноземців Норвегії (UDI), де оформлюється відповідна заява.
Після реєстрації заявник отримує посвідчення особи, яка звернулася за захистом, а також тимчасовий ідентифікаційний номер d-nummer. Наступним кроком стає повідомлення податкової служби про адресу проживання.
Після ухвалення рішення про надання дозволу необхідно звернутися до Директорату з питань інтеграції та різноманіття (IMDi) або муніципальної служби для організації розселення. Також відкривається можливість звернутися до служби NAV, яка займається питаннями працевлаштування, соціальних виплат і державної підтримки.
Якщо дозвіл на проживання оформлюється більш ніж на 6 місяців, заявника автоматично вносять до Національного реєстру населення, після чого замість тимчасового d-nummer присвоюється постійний ідентифікаційний номер.
Дозвіл на проживання видається строком на 1 рік із можливістю продовження. Його власники можуть працювати, користуватися медичними послугами, а діти отримують право відвідувати школи та дитячі садки.
Які зміни набрали чинності у 2026 році
Протягом останнього року норвезький уряд переглянув правила дії колективного захисту та продовжив його застосування ще на 1 рік.
Одночасно були запроваджені нові обмеження для окремої категорії заявників. Із 5 травня 2026 року чоловіки віком від 18 до 60 років, які подають нові заяви, більше не можуть автоматично отримувати колективний захист. Винятки передбачені лише для осіб, які відповідають спеціально визначеним умовам, серед яких опікунство, офіційне звільнення від військової служби, медична евакуація та інші передбачені правилами підстави.
Ці зміни не поширюються на українців, які вже мають чинний дозвіл у межах програми колективного захисту. Нові правила застосовуються виключно до заяв, поданих після набрання ними чинності.
Для чоловіків, які більше не підпадають під спрощену процедуру, заяви розглядатимуться за загальними правилами отримання статусу біженця із проведенням індивідуальної оцінки кожної справи.
Що змінюється під час індивідуального розгляду
Особи, які переходять на стандартну процедуру розгляду заяви, втрачають частину можливостей, передбачених системою колективного захисту.
Під час індивідуального розгляду держава більше не гарантує розселення за участю муніципалітетів, а також не надає повного комплексу соціальних прав, доступних учасникам програми колективного захисту. За певних умов заявник може отримати лише окремий тимчасовий дозвіл на роботу до завершення розгляду справи.
Коли можна працювати та оформлювати банківські послуги
Право на офіційне працевлаштування виникає після ухвалення рішення про надання колективного захисту. До цього моменту особи, які лише подали заяву, автоматичного права працювати не мають.
Після отримання ідентифікаційного номера можна оформити електронний цифровий ідентифікатор, який використовується для доступу до державних електронних сервісів, зокрема системи NAV. Для отримання соціальних виплат також необхідно відкрити рахунок у норвезькому банку.
Окремі правила діють і для власників автомобілів. Українці, які мають тимчасовий дозвіл на проживання, можуть користуватися транспортними засобами, зареєстрованими за межами Норвегії, протягом 4 років за умови дотримання чинних вимог.
Як організоване розселення, навчання та підготовка до роботи
Після надання дозволу питанням розселення займаються Директорат з питань інтеграції та різноманіття та муніципалітети. Саме IMDi визначає громаду, яка прийматиме нового мешканця, після чого місцева влада організовує поселення.
Існує й можливість самостійно знайти житло без очікування офіційного розподілу. Такий варіант є законним, однак він може вплинути на доступ до окремих видів державної підтримки, які пов’язані зі статусом особи, офіційно розселеної через муніципалітет.
Після поселення українці можуть брати участь в інтеграційній програмі, яка включає вивчення норвезької мови, ознайомлення з особливостями життя у країні та заходи, спрямовані на підготовку до працевлаштування.
Після перших 3 місяців участі програма передбачає щонайменше 15 годин на тиждень занять, орієнтованих на подальший вихід на ринок праці.
На час проходження програми учасники отримують фінансову допомогу introduksjonsstønad. Її річний розмір дорівнює двом базовим сумам державного соціального страхування. З 1 травня 2026 року базова сума становить 136 549 норвезьких крон. Для молодих людей віком до 25 років застосовуються окремі правила розрахунку виплат залежно від умов проживання.
Які медичні послуги доступні українцям
Після подання заяви або отримання колективного захисту українці мають доступ до державної системи охорони здоров’я.
Після присвоєння ідентифікаційного номера можна зареєструватися у системі сімейних лікарів. До завершення цієї процедури медична допомога надається відповідно до спеціальних правил, які також охоплюють первинні медичні огляди та скринінгові обстеження. Для українців підготовлено переклади необхідних медичних документів і форм.
Правила в Норвегії передбачають обмеження щодо поїздок до України для осіб, які перебувають під колективним захистом. Виїзд допускається лише за наявності законної підстави, а рішення щодо її достатності щоразу ухвалює Управління у справах іноземців. Проте поїздки без належного обґрунтування можуть стати підставою для анулювання дозволу на проживання, тому навіть короткострокові візити потребують попередньої оцінки можливих наслідків для збереження статусу захисту.
