Удари США, відповідь Ірану та нові загрози: яких сценаріїв побоюються аналітики з європейських медіа
Новий обмін ударами між США та Іраном знову поставив у центр уваги питання про подальший розвиток конфлікту на Близькому Сході. Після американських атак по військових об’єктах в Ірані та відповіді Тегерана ударами по американських базах у регіоні європейські видання аналізують, чи здатне протистояння залишитися локальним, чи воно поступово наближається до масштабнішої військової ескалації. Аналітики європейських медіа звертають увагу на можливі наслідки для безпеки судноплавства в Ормузькій протоці, стабільності всього регіону, міжнародної торгівлі та подальших дій Вашингтона й Тегерана, пропонуючи різні оцінки розвитку подій і ризиків, які виникають після нового раунду взаємних атак.
Der Tagesspiegel (Німеччина). Експерти з берлінської газети Der Tagesspiegel вважають, що дипломатичні механізми у подібних конфліктах не здатні забезпечити тривалий результат.
«Використання зброї під час перемир’я вважається порушенням. Проте довготривалий мир у Перській затоці та відновлення стабільних поставок нафти й газу за довоєнними цінами можливі лише за умови, якщо завдяки військовому тиску Трамп змусить аятол відкрити Ормузьку протоку.
Європейцям варто врахувати цей урок і щодо України. Адже сподіватися, що Володимир Путін добровільно дотримуватиметься домовленостей, означає плекати ілюзії. Він порушив майже всі укладені угоди. Мирну угоду з Україною він також виконуватиме лише настільки, наскільки буде змушений робити це під безперервним військовим тиском».
La Repubblica (Італія). Аналітики з італійської газети La Repubblica вважають, що дії Ірану є частиною значно масштабнішої стратегії.
«Контроль над Ормузькою протокою є лише способом досягнення мети, тоді як стратегічні амбіції Ірану значно ширші — закріпити військовими засобами статус регіональної держави у Перській затоці. Корпус вартових Ісламської революції прагне продемонструвати не лише те, що здатний завдавати ударів по цілях попри американські авіаудари.
Головне завдання полягає у тому, щоб показати: Дональд Трамп не готовий вступати у війну заради захисту сунітських монархій. Саме таке стратегічне бачення лежить в основі нинішньої ескалації з боку Корпусу вартових Ісламської революції».
Jutarnji list (Хорватія). У хорватській газеті Jutarnji list зазначається, що Іран поки що успішно використовує асиметричні методи ведення війни, однак така стратегія не гарантує успіху.
«Тегеран перебуває у вигіднішому становищі, оскільки американські удари не впливають на його здатність завдавати ударів у відповідь і не ставлять під загрозу існування режиму. Поки тривають атаки, невдоволене іранське суспільство не виходитиме на протести. На цьому етапі Іран контролює динаміку прихованої війни у Перській затоці, яка переростає у постійні зіткнення.
Водночас війни рідко розвиваються за сценарієм їхніх учасників. Американські удари не призвели до падіння іранського режиму, проте завдали значної шкоди військовому потенціалу Ісламської Республіки. Тегеран може припуститися прорахунку й виявитися неспроможним завдати асиметричної відповіді».
Mladá fronta dnes (Чехія). Експерти з чеської газети Mladá fronta dnes переконані, що зрештою обидві сторони будуть змушені повернутися до переговорів.
«Часу майже не залишилося: у Сполучених Штатах наближаються проміжні вибори. Війна є надто ризикованою для Трампа, і в Ірані це добре розуміють. Зрештою президент віддасть перевагу відновленню переговорів і припиненню вогню. Проте іранська сторона також буде змушена погодитися на це».
Salzburger Nachrichten (Австрія). В австрійській газеті Salzburger Nachrichten експерти критично оцінюють наслідки дій президента США Дональда Трампа.
«Схоже, що Ормузька протока, через яку досі проходила чверть світової торгівлі сирою нафтою та п’ята частина світових поставок скрапленого газу, вже не залишиться безкоштовною для проходження суден, причому протягом тривалого часу. Зрештою ці транзитні витрати опосередковано оплачуватимуть споживачі через підвищення цін.
Таким чином ми мимоволі фінансуватимемо режим аятол. Розпочавши війну з Іраном, Дональд Трамп зробив нам ведмежу послугу й без жодної необхідності надав аятолам новий інструмент тиску. Саме тому зараз потрібен вплив поміркованих політичних сил. Від стабільного перемир’я виграли б усі: помірковані політики у США та Ірані, світова економіка, цивільне населення Близького Сходу та всі ми як споживачі».
Водночас аналітики британського журналу The Economist зазначають, що більшість іранців прагне відновлення економіки та послаблення санкцій, а не нової американської морської блокади й продовження війни. Отже, як не парадоксально, у довгостроковій перспективі вихід з нинішньої ситуації відповідає інтересам обох держав.
