Експертна думка

Олексій Кущ про “трьохтактну модель” війни та перспективи її “заморозки”

За часи повномасштабної війни тема її тривалості, можливих етапів, пауз і форм завершення неодноразово обговорюється як в українському суспільстві, так і в міжнародному середовищі. На тлі невизначеності на фронті та мінливих політичних сигналів дедалі більше уваги привертають спроби аналітичного осмислення війни в Україні як процесу, що може мати внутрішню структуру. Одним з таких підходів є концепція «трьохтактної моделі», яку запропонував експерт Олексій Кущ.

Він нагадує, що перший такт цієї війни припав на 2014–2015 роки, коли Росія окупувала Крим і частину Донбасу. Після цього настав період паузи, що тривав із 2016 по 2022 рік. Другий такт — це повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році.

На думку Куща, теоретично можлива також пауза між другим і третім тактами війни. Проте характер цієї паузи залишається невизначеним. Він вважає, що існує кілька сценаріїв: тривала пауза, аналогічна до тієї, що була між першим і другим тактами (тобто 4–5 років); коротка — 1–2 роки; або майже непомітна — у формі коротких перемир’їв, яких може бути кілька поспіль.

Кущ пропонує аналіз цієї моделі у прив’язці до великих політичних циклів у Росії та США, які, за його словами, певною мірою корелюють між собою. У Росії політичний цикл стартував із ухвалення нової Конституції та президентських виборів 2024 року. Він нагадує, що у Володимира Путіна попереду дві президентські каденції — 2024–2030 і 2030–2036 роки.

У США, як зазначає Кущ, політичні цикли виглядають так: трампівський — 2024–2028, а з 2028 року можливий цикл Джея Ді Венса (2028–2036) або повернення демократів у той самий часовий проміжок. На його думку, швидше за все, США увійдуть у “спарений політичний цикл”, що складатиметься з двох президентських каденцій у періоді 2028–2036 років.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Україна, що тане: за підрахунками експертів щомісяця країна фактично втрачає до 150 тисяч громадян

Експерт звертає увагу на те, що політичний цикл Росії майже повністю збігається з американським за термінами, однак має важливу відмінність: у Росії прогнозуються дві каденції, тоді як у США можливий варіативний розвиток і навіть три. Кущ припускає, що Путін спробує передати владу наступнику у 2036 році, однак, імовірно, залишиться в політичному процесі, подібно до моделі Назарбаєва в Казахстані, з урахуванням помилок, які той припустився під час передачі влади.

На його думку, політичний «девіз» наступника Путіна, умовно кажучи, полягатиме у «закріпленні» — він має закріпити здобутки, передані йому попередником. Тоді як девіз нинішньої каденції Путіна (2024–2030), за логікою Куща, можна окреслити як «максимальна агресія». Він вважає, що до можливої паузи — тобто умовної «заморозки» війни — Росія намагатиметься досягти максимуму на полі бою.

Кущ наголошує, що в рамках другого такту війни цілі Росії, зафіксовані у переговорних позиціях Кремля, — це окупація чотирьох областей України на додачу до Криму. Якщо ж ці цілі не будуть досягнуті, Росія може погодитися на тимчасову паузу й без повного виконання військових завдань. На його думку, це пов’язано з тим, що Кремль намагатиметься досягти головних результатів у рамках третього такту війни.

Отже, період 2025–2030 років Кущ називає одночасно фазою «максимального наступу» Росії та потенційної «заморозки» конфлікту. Він вважає, що ймовірною датою початку цієї паузи може бути кінець 2025 або 2026 року. Таким чином, пауза між другим і третім тактами війни триватиме від одного до чотирьох років.

Він припускає, що каденція Путіна 2030–2036 років може мати «девіз» — «фіналізація». У цьому періоді Росія, на його думку, спробує провести третій такт війни й завершити її — але вже не у формі чергової паузи, а в довгостроковому форматі.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Німеччина готує військовий ривок на трильйон євро: Лана Зеркаль про нову європейську гру

Щодо позиції США, Кущ наголошує: Дональд Трамп не має чіткої стратегії завершення війни, однак демонструє прагнення вивести Сполучені Штати з активної участі в цьому конфлікті. Він вважає, що Трамп хоче звільнити ресурси для реалізації інших глобальних пріоритетів — передусім у відносинах із Китаєм.

Кущ підсумовує, що наведена схема — це лише обмежений аналіз війни через призму політичних циклів. Він зазначає, що війна як форма «керованого хаосу» з високим рівнем закладеної в неї непередбачуваності дуже складно піддається хронологічному прогнозуванню.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку