Оподаткування під час воєнних дій в Україні: коментар експерта

Під час війни, не дивлячись на труднощі, вкрай важливо добросовісно сплачувати податки, які формують державний бюджет.

Сучасний стан справ в Україні з оподаткуванням ІА “ФАКТ” попросило прокоментувати одного з керівників Головного управління Державної податкової служби в Харківській області.

Скільки коштів у вигляді контрольованих платежів надійшло до державного бюджету України у 2024 році?

Аналізуючи оперативні дані щодо контрольованих платежів ДПС, до державного бюджету України за січень-квітень 2024 року надійшло 372,8 млрд гривень. Згідно з показниками Міністерства фінансів України, доходи загального фонду бюджету перевиконано на 112,6%.

У квітні 2024 року надходження до державного бюджету від контрольованих платежів ДПС склали 69,1 млрд гривень, а до загального фонду бюджету надійшло 60,5 млрд гривень. Перевиконання показників доходів загального фонду становить 9,5%, з додатковими надходженнями у розмірі 5,2 млрд гривень.

Всього до державного бюджету за період січень-квітень 2024 року надійшло 372,8 мільярдів гривень.

У 2023 році до зведеного бюджету (центрального та місцевих разом) від Державної податкової адміністрації було перераховано 1 трлн 214 млрд гривень податкових надходжень, за винятком митних платежів, це включає:

• ПДВ (включаючи бюджетне відшкодування) з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яке становить 18% від загальних надходжень;
• податок на доходи фізичних осіб та митні збори – 41%;
• податок на товари – 9%.

Загалом, саме на домогосподарства, як кінцевих споживачів та отримувачів доходів, припадає 68% усіх державних податків, у той час як підприємства були основними податковими посередниками. При цьому вони сплачували:

• податок на прибуток підприємств – 12%, переважно для державних підприємств та банків;
• плата за землю – 5%;
• Єдиний податок – 5%.

Отже, загальна сума податків, сплачена підприємствами, становить 22% від загальних податкових надходжень, у той час, коли податок на майно становить 4% як для підприємств, так і для фізичних осіб, а екологічний податок – лише 0,3%.

Слід зазначити, що розподіл податкових надходжень між домогосподарствами та підприємствами становить 68% проти 22%.

На даний час загальна ситуація з податками у 2024 році така:

1. Ситуація з акцизними зборами значно покращилась.
2. Приріст сальдового надходження ПДВ до бюджету стався через скорочення обсягів відшкодування під час експорту сировини.
3. Теза про поступове скасування відшкодування ПДВ за сировинним експортом має під собою підстави, оскільки це може збільшити податкові надходження та зменшити перерозподіл державних коштів на користь кількох ФПГ.
4. Стимулювання доходів населення через сектор оборони сприяє рециркуляційній фінансовій бюджетній моделі, збільшуючи внутрішній платоспроможний попит та доходи бюджету.
5. Бізнес майже не сплачує податок на прибуток, особливо з урахуванням державних компаній та банків.
6. Розмови про зменшення ставки податку на прибуток вважаються неефективними.
7. Застосування механізму зменшення податкових зобов’язань за рахунок інвестицій у науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи і інновації вважається більш доцільним.

Податок на “завищені прибутки”, як у і випадку з банками, був би хорошим кроком вперед, і цей досвід слід би було поширити на інші типи підприємств, які отримують надприбутки у воєнний час.

Податки на ренту та екологічні збори є незначними, незважаючи на те, що промисловість в основному орієнтована на перерозподіл на користь вразливих верств та видобуток природних ресурсів.

Ситуація з податком на нерухомість є аномальною. З одного боку, люди платять за свої квартири, а з іншого – не існує ефективного податку на предмети розкоші та значні активи, більше того, податки, які мали б сплачуватися з ринкової вартості, сплачуються на основі площі. Тобто, стара трикімнатна квартира в передмісті сплачує набагато більше податків, ніж однокімнатна квартира в елітному комплексі в центрі столиці, хоча її вартість в рази вища. За загальним правилом, податок на нерухомість відрізняється від земельного податку, який розраховується таким чином.

Розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, помножений на відсоток ставки податку, визначений залежно від типу об’єкта нерухомості. Станом на 1 січня 2023 року ставка податку становила 6700 гривень, а після 1 січня 2024 року – 7100 гривень, при цьому максимальна ставка податку за 1 кв. метр не може перевищувати 1,5%.

Які зміни в оподаткуванні в період воєнного стану?

Як відомо, Верховна Рада ухвалила суттєві зміни до законодавства, які передбачають значне послаблення оподаткування для бізнесу на період воєнного стану. Зокрема, можливість переходу на спрощену систему оподаткування для компаній з оборотом до 10 млрд грн зі сплатою податку з обороту за ставкою 2% (пізніше обмеження у 10 млрд грн було знято, що надало право майже всім підприємствам, за деякими винятками, скористатися цією податковою новацією). Це виглядає як украй ліберальна модель оподаткування для багатьох компаній, що є вимушеним антикризовим заходом держави для стабілізації економіки у воєнний час. Також знижено низку ставок інших податків, наприклад, акцизу, ПДВ на певні товари, скасовано податки на землю та орендну плату для визначених земель.

Згідно з останніми змінами до ПКУ, сільським, міським радам та військовим/військово-цивільним адміністраціям надано додаткові повноваження, які є важливими для платників податків. Відповідно до підрозділу 10 розділу XX, пункту 69.22 статті 69 ПКУ, щодо об’єктів нерухомого майна (в тому числі нерухомості), відмінних від земельних ділянок, які зазнали незначних пошкоджень внаслідок воєнних дій, придатні для проживання/використання та відновлені шляхом проведення поточного ремонту, сільська, міська рада, військова або військово-цивільна адміністрація має такі права:

1. встановлювати за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування пільгові ставки податку на окремі види нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, на відповідній території;
2. звільнення від оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки.

Ставки необхідно звіряти з відповідними рішеннями сільської або міської ради, на території якої знаходиться об’єкт нерухомості. Ці рішення можна знайти на їх офіційних сайтах.

Слід зазначити, що ставка податку на нерухоме майно відмінна від земельної ділянки, вона визначається відповідним органом місцевого самоврядування за місцем розташування об’єкта нерухомості. Водночас, в умовах воєнного стану ставка податку може бути зменшена за рішенням місцевої адміністрації, а також військової або військово-цивільної адміністрації, для об’єктів нерухомості, які зазнали незначних пошкоджень внаслідок воєнних дій та придатні для використання в житлових/господарських цілях.

Хто може не сплачувати податки у 2024 році за податковий 2023 рік?

1. Громадяни, які проживають на територіях, де ведуться бойові дії.
2. Власники житла на тимчасово окупованих територіях.
3. Українці, чиє житло стало непридатним для проживання через війну.
4. Багатодітні сім’ї.
5. Одинокі матері, які виховують дітей-сиріт або дітей з інвалідністю.
6. Учасники АТО.

Яка нерухомість не підлягає оподаткуванню у 2024 році?

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується і не сплачується:

1. Для фізичних та юридичних осіб об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (в тому числі їх частки), що розташовані в зоні проведення антитерористичної операції або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України.
2. Об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних та/або фізичних осіб, у тому числі їхні частки, зруйновані внаслідок воєнних дій та щодо яких внесено відомості про їхнє знищення до реєстру прав власності.
3. Об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, які потребують капітального ремонту, реконструкції або реставрації, пошкоджені внаслідок конфлікту, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб і дані про пошкодження яких внесені до майнового реєстру.

Слід додати, що обов’язковою умовою звільнення від оподаткування пошкодженої або зруйнованої нерухомості як для фізичних, так і для юридичних осіб є внесення інформації про пошкоджену або зруйновану нерухомість до реєстру прав власності.

Що робити, якщо податкова нарахувала податок, який не підлягає сплаті?

Платники майнових податків мають право звернутися до контролюючого органу податкової інспекції для перевірки наступної інформації, а саме:

1. об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (у тому числі акцій, що перебувають у власності платника податку);
2. загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
3. наявність права на пільгу з податку;
4. розмір ставки податку;
5. сума несплаченого податку.

Платники податку, які задекларували податкове зобов’язання за 2022-2023 роки за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, розташовані в зонах конфлікту, тимчасово окупованих Російською Федерацією або на території України, шляхом подання уточнюючої декларації за відповідний період у порядку, встановленому Податковим кодексом, мають право відкоригувати суму податку, що підлягає сплаті з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 та 2023 роки.

На практиці застосування цієї податкової пільги в період дії воєнного стану для юридичних осіб при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів нерухомості, розташованих у зонах проведення антитерористичної операції, виглядає наступним чином:

Платники податків застосовують податкову пільгу для об’єктів, розташованих на територіях, де ведуться (або велися) бойові дії, затверджену відповідно до Наказу Міністерства реінтеграції № 309 від 22 грудня 2022 року, та подають декларацію про роз’яснення з питань оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки.

Після подання декларації податкова адміністрація проведе внутрішню податкову перевірку та за її результатами підготує акт про “арифметичні помилки” у поданій платником податків декларації. Це не враховує зміни до Податкового кодексу щодо тимчасового звільнення від сплати цього податку.

Як наслідок, якщо платник податків намагався застосувати податкові пільги до нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, податкові органи стягували сам податок і додатковий штраф. Тому платники податків були змушені оскаржувати податкові повідомлення-рішення за результатами податкових перевірок в адміністративному або судовому порядку.

Як показує практика, виграють ті платники податків, які ризикнули і скористалися своїм правом на звільнення від сплати податку на нерухомість під час конфлікту у відповідному регіоні.

З прийняттям змін до Податкового кодексу України та відповідно до Податкового кодексу України відбувається скасування (відкликання) податкових повідомлень-рішень, винесених у 2022 та 2023 роках в частині сплати податків, обчислених відповідно до статті 266 Податкового кодексу щодо об’єктів нерухомості на підставі звільнення від сплати податку. Податки та штрафи, нараховані адміністративними органами у зв’язку з прийняттям змін до Податкового кодексу України та вирішенням колізії між компетенцією Кабінету Міністрів України щодо визначення переліку територій, на яких велися (ведуться) бойові дії або які тимчасово окуповані Федерацією, та компетенцією Міністерства реінтеграції, яке визначило цей перелік наказом № 309 від 22 грудня 2022 року, підлягають скасуванню. Грошові зобов’язання за штрафами підлягають анулюванню. Перелік таких регіонів складено відповідно до Постанови № 1364 від 12 грудня 2022 року, прийнятої Кабінетом Міністрів України 6 грудня 2022 року.

Будь-яка переплата з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що виникла внаслідок скасування податкового повідомлення-рішення, зараховується лише в рахунок майбутніх платежів з цього податку, а за наявності у платника податків податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки і переплата зараховується в рахунок погашення цього боргу.