“Орєшнік” може промахуватися на десятки кілометрів: експерти проаналізували проблеми російської ракети

Поява нових російських ракетних систем щоразу супроводжується гучними заявами про їхні виняткові характеристики та здатність виконувати завдання на великій відстані. Після перших бойових застосувань таких комплексів увага фахівців зазвичай зміщується від офіційних презентацій до практичних результатів, адже саме вони дозволяють оцінити відповідність заявлених можливостей реальним показникам. Особливий інтерес викликає «Орєшнік» — ракета, яку російське керівництво неодноразово називало одним з перспективних елементів свого ракетного арсеналу. Серія запусків по території України дала аналітикам додатковий матеріал для вивчення характеристик цієї системи. На тлі нових даних команда Dallas Analytics оприлюднила розслідування, у якому звернула увагу на можливі технічні проблеми, здатні впливати на точність ракети під час польоту.

Що виявили аналітики Dallas Analytics

Команда експертів і аналітиків Dallas Analytics вивчила дані про застосування цієї балістичної ракети по Україні та дійшла висновку, що її система наведення може мати вразливість, здатну спричиняти відхилення від заданих координат на десятки кілометрів.

Питання точності для такої зброї має особливе значення, оскільки ракета проміжної дальності летить за складною траєкторією, а помилка в роботі навігаційного вузла може зростати протягом усього польоту. За версією аналітиків, проблема пов’язана з виробничим дефектом у механізмі наведення, який відповідає за утримання курсу та корекцію відхилень.

У розслідуванні Dallas Analytics зазначено, що після першого застосування «Орєшніка» по Дніпру в листопаді 2024 року Росія використала ще кілька експериментальних варіантів цієї ракети проти України. Один із таких ударів, за даними аналітиків, у січні 2026 року припав по Львівській області, а 24 травня комплект бойових блоків влучив у цивільний гаражний кооператив у Білій Церкві.

Цей епізод став одним з ключових для розслідувачів, оскільки удар по об’єкту цивільної інфраструктури погано узгоджується з російськими заявами про високу точність ракети. Dallas Analytics пов’язує такі відхилення з роботою системи наведення, у якій могли використати застарілі компоненти радянського виробничого циклу.

Роль гіроскопічного блоку ГУ-503

Головну увагу експертів було приділено гіроскопічному блоку ГУ-503. Такий елемент потрібен для того, щоб ракета зберігала правильне положення у просторі, контролювала траєкторію та коригувала курс під час польоту. Якщо цей вузол працює з похибкою, ракета може поступово відходити від заданого маршруту. На короткій дистанції така помилка могла б залишитися менш помітною, проте для балістичної ракети проміжної дальності навіть невелике відхилення на ранньому етапі польоту здатне перетворитися на значний промах біля цілі.

За даними Dallas Analytics, проблема ускладнюється тим, що ГУ-503 тривалий час не випускали серійно. У внутрішньому листуванні між Мічурінським заводом «Прогрес» та Азовським оптико-механічним заводом згадувалося, що обладнання для налаштування і випробування таких виробів створювали ще на початку 1970-х років, тому його технологічний стан міг не відповідати вимогам сучасного виробництва.

Виробничий поспіх і контроль якості

Окремий блок розслідування стосується умов, у яких російські підприємства могли виготовляти компоненти для «Орєшніка». Аналітики припускають, що через тиск Кремля, стислі строки та потребу швидко демонструвати результат виробники могли скорочувати або обходити стандартні процедури перевірки якості.

За такої схеми навіть один нестабільний вузол у системі наведення стає критичним фактором. Ракета може стартувати, пройти основну частину маршруту й розділити бойові блоки, однак кінцевий результат залежатиме від того, наскільки точно працювали навігаційні механізми протягом усього польоту.

Після удару по гаражному кооперативу в Білій Церкві Dallas Analytics звернула увагу на зміну тону російського керівництва щодо «Орєшніка». Раніше Володимир Путін говорив про серійне виробництво ракети, однак після цього епізоду почав описувати платформу як таку, що перебуває на етапі випробувань.

Російська сторона пояснювала удар необхідністю спостерігати за роботою бойових блоків і оцінювати точність їхнього розгортання. У контексті розслідування така зміна формулювань виглядає важливою, оскільки вона збігається з появою даних про можливу нестабільність ракети під час реального застосування.

Чим небезпечний «Орєшнік» попри проблеми

Dallas Analytics наголошує, що можливі дефекти не роблять «Орєшнік» безпечним. Ракета залишається небезпечною через дальність польоту, велику швидкість і потенційну здатність нести ядерне навантаження.

За даними українських військових, «Орєшнік» може розвивати швидкість понад 12 300 км/год, має шість бойових частин із суббоєприпасами та належить до балістичних ракет проміжної дальності. У США її ідентифікували як модифікацію ракети РС-26 «Рубєж».

Розслідування Dallas Analytics показує, що російські заяви про високоточну зброю можуть не збігатися з реальними результатами застосування. Якщо система наведення справді має виробничу вразливість, «Орєшнік» може становити загрозу не лише для заявлених цілей, а й для цивільних районів, які опиняються в зоні непередбачуваного відхилення бойових блоків.