Позиція ЮНЕСКО викликала обурення в Україні: у МЗС відповіли на заяву про удар РФ по Києво-Печерській лаврі

Під час війни питання збереження культурної спадщини виходить далеко за межі професійної дискусії між істориками, архітекторами чи музейниками. Пошкодження пам’яток, які мають національне або світове значення, стає предметом уваги урядів, міжнародних організацій та дипломатичних установ, оскільки такі об’єкти належать не лише окремій державі, а й культурному надбанню людства. Тому кожен випадок руйнування історичних комплексів або культових споруд супроводжується не лише оцінкою завданих збитків, а й аналізом реакції міжнародної спільноти.

Особливе місце в цій системі займає ЮНЕСКО — структура Організації Об’єднаних Націй, на яку покладено завдання із захисту культурної та природної спадщини. Від заяв цієї організації держави очікують не лише фіксації фактів пошкодження пам’яток, а й чіткої позиції щодо обставин, які призвели до таких наслідків. Однак заява ЮНЕСКО після удару, внаслідок якого постраждала територія Києво-Печерської лаври, викликала обурення в Україні

За що МЗС розкритикувало позицію ЮНЕСКО

У Міністерстві закордонних справ України негативно оцінили заяву ЮНЕСКО, оприлюднену після удару, внаслідок якого постраждала територія Києво-Печерської лаври. Речник зовнішньополітичного відомства Георгій Тихий заявив, що реакція організації не відповідає її статусу та ролі у сфері захисту культурної спадщини.

За його словами, міжнародна структура, яка займається охороною пам’яток світового значення, повинна чітко вказувати на джерело загрози для таких об’єктів. Українська сторона вважає неприйнятною ситуацію, за якої факт пошкодження пам’ятки визнається, проте відповідальність за це не називається безпосередньо.

Тихий охарактеризував такий підхід як прояв браку лідерства та поставив під сумнів здатність організації повною мірою виконувати власний мандат у питаннях захисту культурної спадщини під час збройних конфліктів.

“Абсурд. Організація, яка займається захистом культурної спадщини, навіть не знає, від кого вона її захищає.

Чому так важко просто сказати «російський удар»?”, – написав Тихий.

Що містила заява ЮНЕСКО

У своїй офіційній реакції ЮНЕСКО засудила удар по території Лаври та нагадала, що пошкодження сталося в умовах війни, спричиненої вторгненням Російської Федерації в Україну. Водночас текст заяви не містив прямого визначення Росії як сторони, відповідальної за завдання шкоди об’єкту всесвітньої спадщини.

Саме цей аспект став головним предметом критики з боку Києва. В українському МЗС звернули увагу на те, що організація фактично описала контекст події, проте уникнула однозначного формулювання щодо того, хто здійснив атаку, наслідком якої стали пошкодження історичного комплексу.

На думку українських дипломатів, подібна практика послаблює значення заяв міжнародних інституцій та створює враження надмірної обережності там, де обставини події є очевидними.

Удар по об’єкту світової спадщини

Підставою для заяви ЮНЕСКО став обстріл 15 червня, після якого пошкоджень зазнав історичний комплекс, до складу якого входять Софія Київська та Києво-Печерська лавра. Цей об’єкт має статус всесвітньої спадщини та належить до найважливіших пам’яток української історії й культури.

Києво-Печерська лавра залишається одним з найдавніших духовних і культурних центрів країни, а її архітектурний ансамбль формувався протягом століть. Разом із Софією Київською комплекс є частиною історичної спадщини, цінність якої визнається на міжнародному рівні.

Пошкодження таких об’єктів традиційно привертає увагу не лише української влади, а й міжнародних організацій, адже руйнування пам’яток світового значення виходить за межі внутрішньої проблематики окремої держави.

Реакція МЗС свідчить про те, що для української сторони принципове значення має не лише сам факт засудження атак на культурну спадщину. Не менш важливим у Києві вважають чітке визначення відповідальності за подібні дії, особливо коли йдеться про об’єкти, які перебувають під захистом міжнародних конвенцій.

Україна неодноразово закликала міжнародні організації давати однозначні оцінки випадкам руйнування культурних пам’яток під час війни. На думку української дипломатії, такі заяви мають відображати не лише наслідки атак, а й причини їх виникнення, оскільки без цього неможливо сформувати повну картину подій. Саме тому реакція ЮНЕСКО на пошкодження Києво-Печерської лаври стала предметом публічної дискусії. Українська сторона наполягає, що організації, створені для захисту культурної спадщини, повинні демонструвати послідовність у своїх оцінках та уникати формулювань, які залишають простір для неоднозначного трактування відповідальності за руйнування історичних пам’яток.