Основні заяви Володимира Зеленського на пресконференції, присвяченій третій річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну
Зеленський повідомив про те, що 24 лютого у Києві відбудеться масштабна зустріч з партнерами, на яку прибудуть 13 лідерів, серед яких представники керівництва Європейського Союзу, а частина учасників виступить дистанційно.
За словами президента, під час цієї зустрічі буде обговорено стратегію дій на найближчі тижні, зокрема питання щодо форматів гарантій безпеки для України, перш за все з боку Європи та США.
«Завтра може стати переломним моментом. Подивимось… Думаю, я запропоную, щоб найближчими днями ми зустрілися в одній із європейських столиць і визначили можливий формат гарантій», – зазначив він.
Готовність залишити посаду
Володимир Зеленський чітко дав зрозуміти, що він готовий відмовитися від посади, якщо це буде сприяти досягненню миру в Україні.
«Я можу обміняти свою президентську посаду на членство в НАТО, якщо будуть виконані відповідні умови, і це відбудеться негайно, без зайвих розмов. Я зосереджуюсь на безпеці України сьогодні, а не на планах на наступні 20 років, і не збираюся залишатися при владі протягом десятиліть. Це мій головний фокус і бажана мета», – додав він.
Формат мирних переговорів
У своїй промові Зеленський знову наголосив, що членство в НАТО є найефективнішою гарантією безпеки, і це питання неодмінно опиниться на столі переговорів.
«Ми будемо обговорювати це питання з нашими партнерами. Дуже важливо, щоб усі розуміли, що це не просто переговорний стіл, на який запрошують Україну, а наш власний стіл, який ми організовуємо для зустрічі з європейськими лідерами, адже ми є невід’ємною частиною Європи і Європейського Союзу», – сказав він. За його думкою, представлення Європи за таким столом має бути ширшим, ніж виключно Євросоюз, до якого, наприклад, слід долучити і Великобританію, а також неодмінно залучити США, як головного донатора України. «Партнери хочуть, щоб там була й Росія, і вона, безумовно, знайде своє місце. Таким чином, ми бачимо переговорний стіл як об’єднання України, Європи, США та Росії – приблизно так», – підкреслив він.
Відносини з Дональдом Трампом
Щодо співпраці з Трампом, Зеленський зазначив:
«Що я очікую від Дональда Трампа? Якщо вірити його словам, він прагне якнайшвидше завершити війну, і в цьому наші позиції абсолютно співпадають. Я впевнений, що він також хоче допомогти нам припинити війну. Проте досягнення миру через застосування сили означає спрямувати нашу силу проти Росії. Ми є партнерами, і я дуже хочу бачити його на нашій стороні».
Він додав, що готовий обговорити з Трампом питання залучення європейського контингенту, економічну угоду та гарантії безпеки.
Питання угоди про видобуток корисних копалин
Зеленський пояснив, що Сполучені Штати мають взяти на себе відповідальність за захист українських надр від Росії та її союзників, адже Україна надає доступ до своїх мінералів, нафти та газу.
«Ви займаєтеся видобутком, а ми ділимося ресурсами. У вас буде пріоритет, ви будете номером один, але зробіть все можливе, щоб зупинити ворога і відновити справедливість для нас. Зупиніть війну, примусьте Путіна діяти», – сказав президент.
У першому варіанті угоди не було включено гарантій безпеки, що ускладнювало можливість для України прийняти таку пропозицію, оскільки невідомо було, що її чекає надалі.
«Якби питання стосувалося поділу окупованих територій і нашої допомоги у їх відновленні, це було б предметом окремого обговорення», – додав він.
У другому варіанті було запропоноване створення фонду на суму 500 мільярдів доларів, але США фактично вимагали, щоб Україна визнала заборгованість за попередньо надану військову та фінансову допомогу.
«Я знаю, що у нас було 100 мільярдів, і я не готовий визнати 500. При всій повазі до партнерів, ми вважаємо свою позицію правильною. І навіть 100 мільярдів я не готовий фіксувати, тому що гранти не повинні розглядатися як боргові зобов’язання. Я домовлявся з Байденом і Конгресом, і отримав підтримку для надання грантів. Грант – це не борг, і ми не повинні повертати гроші як заборгованість. Хоча це може не подобатися, така угода вже була раніше – питання не в сумі, а в тому, що ми не визнаємо це боргом», – наголосив Зеленський.
Водночас, якщо умова буде такою, що США допомагають, а Україна повинна повернути кошти з прибутком для американців, він готовий вести діалог, проте питання залишається, яку суму готові надати США і якою буде ціна.
«У моєму житті було декілька серйозних угод, і я знаю, як правильно укладати угоди з серйозними партнерами. Їх треба підписувати так, щоб залишатися друзями та партнерами, і мати зрозумілі правила вирішення розбіжностей без судових спорів. Наприклад, існує принцип співвідношення 1:2, тобто на кожен долар Україна має повернути два – це, по суті, 100%-й кредит», – сказав він.
За його словами, такі умови є несправедливими, адже, якщо США нададуть допомогу у розмірі 50 мільярдів доларів, Україна буде зобов’язана повернути 100 мільярдів.
«Якщо альтернатив немає, можливо, нам доведеться погодитися, але мене турбує питання: коли США продають зброю Ізраїлю, чи отримують вони 100% прибутку? Я наполягаю на діалозі, адже не збираюся підписувати угоду, згідно з якою виплати будуть здійснюватися протягом десяти поколінь українців», – додав президент.
Він підкреслив, що угода про корисні копалини має бути взаємовигідною, щоб усі сторони отримували задоволення від партнерства, і додав, що вони дуже хотіли б зустрітися з Трампом, щоб міністри підписали відповідні документи, парламенти їх ратифікували, і всі були б щасливі.
Позиція США щодо гарантій безпеки
За словами президента, за американською логікою, якщо вони беруть участь у видобутку ресурсів, це вже розглядається як гарантія безпеки. Такі думки висловлювали спеціальний представник Кіт Келлог, державний секретар Марко Рубіо та віцепрезидент Джей Ді Венс. Проте, як показує практика, на тимчасово окупованих територіях колись працювали понад 20 американських компаній, що свідчить про те, що наявність бізнесу не забезпечує 100% гарантій того, що росіяни не повернуться.
«Я відповідав, що американський бізнес був присутній у нас, офіси існували як у вільних регіонах, так і на території, яка тимчасово окупована. Це свідчить про те, що цього недостатньо, щоб гарантувати, що росіяни не повернуться на ті місця», – зазначив Зеленський.
Він також висловив незрозумілість з приводу того, чому США не готові застосувати силу для захисту власних інтересів.
«Якщо економічна угода є частиною гарантій безпеки, то чому там, де мають бути присутні ваші інтереси, не можуть бути розміщені ваші війська? Ми не отримали відповіді. Приклад американських компаній, які постраждали, свідчить про те, що якщо Путін вирішить знову розпочати агресію, його нічого не зупинить. Це питання не стосується особистої симпатії чи антипатії до Трампа – він не залишиться назавжди, а мир нам потрібен на багато років», – додав президент.
Як ще одна ефективна гарантія безпеки, пропонувалася закупівля зброї для захисту, зокрема 20 систем Patriot, вартість яких становитиме від 30 до 35 мільярдів доларів, що можна розглядати як інвестицію в безпеку України. За такими умовами Зеленський навіть готовий зробити відповідний внесок у фонд за угодою про копалини.
«Але нам потрібно зустрітися з Трампом і обговорити це. Вважаю, що зустріч має бути справедливою і відбутися до зустрічі з Путіним», – зазначив він.
Допомога з боку США
Як повідомив президент, наразі Україна отримує військову допомогу, яка була затверджена та виділена ще до президентства Трампа.
«Ми вдячні за те, що допомога не була скасована, хоча через затримки в постачанні вона все ще надходить… У дорозі знаходиться 15 мільярдів доларів, тому нічого не було припинено, але й нічого нового не оголошено», – сказав Зеленський.
На питання журналістів про те, чи давали офіційні особи США натяки на припинення допомоги, президент відповів категоричним «ні».
Щодо публікацій про можливе відключення України від супутникової мережі Starlink, він зазначив, що таких натяків теж не було, але необхідно бути готовими до можливих ризиків.
«Наші відповідні інституції працюють над цим. Відключення від Starlink було б недопустимим, оскільки мова йде про 45 000 систем, які забезпечують зв’язок для тисяч – це лікарні, дитячі садки, школи та університети. Без Starlink ситуація стане надзвичайно складною, що є одним із серйозних гуманітарних викликів. До того ж ми оплачуємо ці послуги, за що дякуємо Німеччині та Польщі – це не безкоштовна допомога. Поки що таких ризиків не видно», – додав він.
Ставлення до слів Трампа про «диктатора без виборів»
Зеленський прокоментував слова Трампа, в яких його називали «диктатором без виборів».
«Тут немає можливості для емоцій. Я маю прагматичний підхід до відносин з сьогоднішньою адміністрацією США і буду продовжувати саме так. Але, безумовно, я б не назвав ці слова президента Трампа на мою адресу компліментами, м’яко кажучи.
Я розумію це так. Але для чого ображатися? Ображався б на слово диктатор той, хто є диктатор. А так я це сприймаю – ну що ж зробиш, будемо якось жити з США. Диктаторами точно не будемо. Просто не цікаво. Я є законно обраним президентом, до влади прийшов не силою, мене обрали 73%», – зазначив він.
Президент додав, що вибори відбудуться після скасування воєнного стану, і саме український народ прийме своє рішення.
«Я не маю наміру бути при владі десятиріччя, але й Путіну зберігати владу на території України ми не дозволимо. Слова можуть з часом змінитися, можливо, колись з’являться й позитивні моменти. Для мене найважливіше – що про мене думають українці», – наголосив він.
Проблема проведення виборів до припинення війни
Як вважає Зеленський, проблематика проведення виборів у час воєнних дій спочатку була висунута Росією, а згодом набрала розголосу в США, проте наші партнери не чинять тиску на Україну в цьому напрямку, хоча такі небезпечні тенденції слід стримувати.
«Якби ми зараз проводили вибори… одне питання – навіть якщо у нас будуть демократичні вибори та їх визнають, як люди мають голосувати під час війни? Як голосуватимуть військовослужбовці на фронті? Я цього не можу зрозуміти, адже це поза межами українського законодавства. Але головне – це безпека. Як можна організувати голосування, коли сьогодні до нас прилетіло 267 дронів?», – зазначив президент.
Він зауважив, що також лишаються невирішеними питання організації голосування в прифронтових та прикордонних регіонах, підготовки необхідної інфраструктури, можливості прибуття спостерігачів, а також організації голосування для мешканців окупованих територій.
«Поки ми не повернемо наші території, неясно, хто їх віддасть. Чи зможуть росіяни контролювати вибори на окупованих територіях? Питань дуже багато. А якщо ми скасуємо воєнний стан, багато людей повернуться додому – в якій країні вони тоді зможуть голосувати, під яким прапором, якщо вся армія піде назад?», – додав президент.
Питання справедливого миру та контролю територій
Коментуючи питання про справедливий мир і розподіл контролю над територіями, президент уникнув прямої відповіді. Він пояснив, що зараз триває дискусія про те, як змусити Путіна припинити гарячу фазу війни, і що цей процес буде дуже складним і тривалим, оскільки має супроводжуватися гарантіями безпеки. На практиці це означає, що якщо Україна не вступить до НАТО, необхідно буде забезпечити фінансування армії, чисельність якої має складати 800 тисяч солдатів. Також залишається невизначеним, як саме буде верифікуватися припинення вогню.
«Пам’ятаєте, після Мінських домовленостей постріли продовжувалися, і ніхто не міг забезпечити контроль, що призвело до загибелі та поранення людей. Це дуже складне питання, тому я зараз не можу надати вичерпну відповідь», – сказав він.
Прогнози щодо завершення війни
Зеленський висловив переконання, що Сполучені Штати докладуть максимум зусиль, аби гаряча фаза війни завершилася у 2025 році.
«Це їхня мета, і вони будуть діяти для досягнення цього результату. Тому я кажу, що робити все можливе для припинення вогню, не підтримуючи нас, – це зовсім інший формат», – зазначив він.
Він також додав, що США прагнуть припинення вогню і вважають це величезним успіхом, адже за таким сценарієм Путін не ризикне знову розпочати агресію. Проте, якщо війна не завершиться, наслідки можуть бути катастрофічними:
«Американці зазнають поразки, тому що якщо через рік почнеться нова війна, перемога стане неможливою, а росіяни зможуть готувати повторний наступ. Це дуже небезпечно для всіх. Нам не потрібні їхні гарантії, і ми не можемо дозволити, щоб слово Путіна стало основою гарантій безпеки», – підкреслив Зеленський.
Щодо заяв представників Білого дому про те, що Трамп зможе досягти припинення війни вже наступного тижня, він відповів:
«Завершити війну цього тижня з гарантіями для України неможливо. Я не бачу, як без наших зустрічей можна досягти цього на сьогодні».
Він також зауважив, що переговори між американцями та росіянами не викликають проблем, проте щодо України не можна домовлятися про умови без її участі.
«Я не буду підписувати угоду, яка завдає шкоди Україні. Закінчити війну без участі України неможливо», – сказав він.
Питання української армії та озброєння
На думку Зеленського, сьогодні Україні необхідно мати армію, чисельність якої становить мінімум 800 тисяч солдатів. Це не означає, що після завершення гарячої фази війни всі зможуть повернутися додому, адже наразі вже реалізовується перший пілотний проєкт «Контракт 18-24», і військових готують до переходу на повністю контрактну службу. Коли його запитували про можливість встановлення конкретних термінів служби, особливо в контексті преференцій для 18-24-річних, яким обіцяють можливість звільнення вже через рік, він відповів, що доручив з’ясувати ситуацію щодо тих, хто добровільно пішов на службу у віці 18-24 роки.
«Ми подивимося протягом кількох місяців, як буде працювати ця ініціатива, а потім відкриємо подібну можливість для інших бригад», – сказав він.
Щодо поставок зброї, президент відзначив:
«Озброєння типу «Паляниця» летить, «Пекло» летить, а «Рута» – теж летить. Я щиро дякую нашому оборонно-промисловому комплексу. Ці три системи вже в процесі поставок, а балістичні засоби – готуються».
Він також зазначив, що паралельно ведуться роботи над створенням вітчизняних аналогів систем Patriot.
Співпраця з Китаєм
Щодо можливості зближення з Китаєм на фоні труднощів із американськими партнерами, Зеленський сказав, що він звик боротися до кінця, проте у відносинах з Китаєм він орієнтований на економічну співпрацю.
«Я вважаю, що Китай має бути присутнім особливо в той момент, коли будуть обговорюватися питання територіальної цілісності та суверенітету України. Якщо вони можуть сприяти тому, щоб примусити Росію визнати територіальну цілісність, то чому б і ні? Проте наразі від Китаю не надходить жодних сигналів готовності до співпраці. Крапка», – сказав він і додав, що Пекін може відіграти роль у відновленні України, якщо зацікавиться цією можливістю.
Референдум чи ратифікація мирної угоди з РФ
За словами Зеленського, питання щодо того, чи буде потрібно проводити референдум або ратифікацію мирної угоди з Російською Федерацією, є надзвичайно складним і залежить від того, чи залишаться партнери України на її боці, адже це безпосередньо вплине на спроможність і справедливість такої угоди.
«Залежно від деталей цієї угоди, питання можна буде розглядати по-різному. У будь-якому фінансовому питанні угоди потребують ратифікації, тому, думаю, потрібно буде керуватися українським законодавством і дивитися, як буде розвиватися ситуація», – додав президент.
Питання підконтрольної частини Курської області
За словами Зеленського, Україні не потрібні території, які належать Росії.
«У будь-якому разі, Курська область може стати предметом обміну на наші території. Я впевнений, що коли ми розглянемо питання територіальної цілісності, ці кроки нам допоможуть», – зазначив він.
Про справу генералів щодо оборони Харківської області
Відповідаючи на питання, чи позначається на довірі до влади кримінальні переслідування генералів за службову недбалість у контексті оборони Харківської області, президент зазначив, що така довіра не зменшується. Він пояснив, що справа стосується не лише питань територіальної цілісності, а й історії боротьби за українські землі, де на кожному кілометрі битви загинула велика кількість людей. За його словами, це надзвичайно серйозна проблема, і необхідно, щоб відповідні правоохоронні органи провели повне розслідування.
Президент також підкреслив, що незважаючи на виявлену повагу до старшого офіцерського складу, головною турботою залишається те, що саме солдати гинуть, і відповідальність за це повинна лежати на безпосередньому керівництві. Він висловив свою незгоду з позицією, згідно з якою у зв’язку з воєнним станом можна просто заявляти: «У нас війна», і таким чином ігнорувати всі проблеми, адже це, на його думку, є абсолютно неприйнятним.
Зеленський згадав, що на засіданні штабу Верховного Головнокомандувача він поставив питання до військового керівництва: чи перебували відповідні генерали, які брали участь в обороні Харківської області, безпосередньо на передовій, у самому окопі.
«Ні. Які претензії тоді до цих хлопців, що вони кудись там відійшли або щось там відбулося? А в мене претензії, що велика кількість з них загинула там. Чи потрібно розібратися? Я вважаю, потрібно», – резюмував Зеленський.
