Сьогодні українські школярі — це діти війни. Вони втрачають домівки, рідних, звичне дитинство. Але попри це — навчаються. Їхнє право на освіту стало не просто соціальною нормою, а жестом спротиву. У ситуації, коли значна частина школярів навчається дистанційно, змінює місце проживання або перебуває за кордоном, держава намагається забезпечити учням гнучкішу і більш індивідуалізовану траєкторію навчання. Запровадження профільного навчання, можливість самостійно обирати предмети за інтересами, зменшення обов’язкових дисциплін і нова структура старшої школи — все це спрямовано на те, щоб підтримати дітей у складних умовах і дати їм шанс сконцентруватися на власному майбутньому. Відтак реформа старшої школи, яка стартує у 2025 році, стає не тільки адміністративним рішенням, а й намаганням адаптувати освітнє середовище до потреб нового покоління — тих, хто дорослішає під звуки сирен.
Суть змін: особистий вибір замість жорсткого стандарту
Міністерство освіти і науки України затвердило нову Типову освітню програму для 10–12 класів. Цей документ є логічним продовженням реформи «Нова українська школа» та її старшої ланки — так званої «Профільної школи». Йдеться про перехід від уніфікованої моделі навчання до персоналізованої траєкторії: кожен учень зможе обирати свій освітній профіль залежно від інтересів, здібностей і майбутніх планів.
Нова програма передбачає три основні напрями: гуманітарний, соціальний та STEM (наука, технології, інженерія, математика). До кожного профілю можна додати факультативи — від мистецьких дисциплін до спеціалізованих курсів, наприклад, з прикладної математики, основ підприємництва або критичного мислення. Вперше держава відкрито заявляє: школа повинна не лише навчати, а й давати підліткам простір для самовизначення.
Десятий клас — рік орієнтації
Усі десятикласники розпочинатимуть навчання за однаковим розкладом — це стане адаптаційним етапом, де учні ознайомлюються з різними предметами та напрямами, пробують себе в нових ролях, аналізують, що їм ближче. Такий підхід дозволяє уникнути помилкового вибору профілю під тиском батьків чи через незрілість у 14–15 років.
Наприкінці десятого класу учні складатимуть внутрішній профорієнтаційний аналіз, після чого обиратимуть профіль для 11 та 12 класів. Рішення учня буде ключовим, а школа — лише допомагатиме зорієнтуватися.
11–12 класи: фокус на спеціалізації
З 11 класу розклад учнів суттєво зміниться: обов’язкових дисциплін залишиться 5–8, решта годин буде спрямована на профільні предмети та курси за вибором. Така структура дозволяє заглиблено вивчати саме ті напрямки, що становлять інтерес для підлітка: літературу й журналістику, біотехнології, економіку, право, програмування чи психологію.
Замість обов’язкового вивчення однакового набору дисциплін для всіх, дитина самостійно формує своє освітнє середовище. Для покоління війни це особливо важливо: можливість контролювати хоча б щось у реальності, де більшість речей — поза контролем.
Гнучкість для шкіл і нова логіка організації навчання
Окремо передбачено реформу внутрішньої структури старшої школи. Заклади освіти зможуть створювати змінні групи — це дозволить формувати класи не за принципом одного фіксованого складу, а відповідно до предметів, які обрали учні. Один підліток може відвідувати уроки історії з однією групою, а програмування — з іншою. Це не просто новий механізм організації розкладу, а прояв довіри до учня як до самостійного суб’єкта.
Школи також матимуть право адаптувати зміст непрофільних предметів. Наприклад, якщо в класі з перевагою STEM-учнів вивчається література, вчитель зможе скоротити акцент на літературознавчі аналізи, натомість зосередившись на сюжетах, що актуальні для підлітків. І навпаки — гуманітарний клас зможе зануритися в міжтекстові зв’язки та концепції.
Типова освітня програма для 10–12 класів є черговим кроком до сучасної школи, орієнтованої на людину, а не на формальні стандарти. Для дітей війни така реформа — не просто можливість визначитися з майбутнім, а шанс знову відчути, що життя триває. І що навіть у країні, де щодня звучать сирени, можна і треба мріяти, обирати, планувати. Бо нова школа — це не лише про знання, це про надію.
