Вже втретє з початку повномасштабної війни освітянам вдається успішно організувати й провести тестування випускників, які вже цьогоріч стануть студентами вишів. Повітряні тривоги, обстріли, перебої з електрикою – усі ці фактори не змогли завадити проведенню НМТ, який для багатьох абітурієнтів став єдиною можливістю вступити до омріяного університету.
Разом з тим, тривогу і сум викликають самі результати незалежного оцінювання: вони значно нижчі за результати попередніх років.
Як бачимо, кількість двохсотбальників стрімко зменшується – 3 10208 учасників (хоча б за один предмет) у 2022 році до 2999 у 2024 році. Тут варто ще врахувати кількість школярів, що писали незалежний тест. У 2022 році їхня кількість була суттєво меншою – 218 тисяч проти 280 тисяч у поточному році. Ще гірша ситуація складається довкола комплексної успішності випускників. Оцінку 200 балів за всі предмети НМТ у 2022 році отримало 564 учасників, цього року на максимум тестування склали лише 7 учнів. Розрив, як бачимо, колосальний. І він засвідчує падіння якості освіти, яку минулого навчального року українські школярі здобували здебільшого офлайн. Однак часті тривоги, які примушували дітей годинами просиджувати у бомбосховищах, непридатних для проведення занять, далися взнаки. Великий обсяг матеріалу не було засвоєно.
Показовим є і розподіл максимальних оцінок по предметах. Найуспішнішим виявилося тестування з англійської мови, з яким на 200 балів впоралися 1513 учнів. Чи варто говорити про те, що цей предмет традиційно опановується з репетиторами. Тож і результати правильно пов’язувати не зі школами, а з індивідуальними заняттями школярів. На другому місці математика (1131 оцінка “200 балів”) – теж традиційно репетиторський предмет. Доволі часто за послугами репетиторів батьки звертаються і з приводу української мови – 606 оцінок “200 балів”. Натомість дуже низькі результати учасники НМТ показали з хімії, фізики і географії, яку жоден школяр не опанував на максимум.
Варто звернути увагу і на те, що 14,37 % школярі цього року не подолали пороговий бар’єр і не зможуть вступити до омріяних вишів. Для порівняння у 2022 році національний мультипредметний тест в Україні пройшло 93% зареєстрованих учасників. З тих, хто складав тест, приблизно 4% не змогли виконати необхідну кількість завдань з математики, а менше 0,1% не склали тест з української мови. Ще 29 учасників були позбавлені права складання через використання заборонених матеріалів і пристроїв.
Як бачимо, відсоток учасників, що не здолали пороговий бал, у перший воєнний рік був значно менший.
У довоєнний 2021 рік ситуація була теж загрозливою: не склали ЗНО з математики 31,11% учасників, з фізики — 8,33%, з англійської мови — 10,68%, іспанської — 15,79%, німецької — 11,49% та французької — 8,94%. Утім, завдяки варіативності результатів тестування, все ж таки більша кількість учасників могла податися на широкий конкурс до вишів.
Цьогоріч в організації процесу взяли участь не лише освітяни, а й представники інших критично важливих галузей. Міністерство енергетики України, «Укренерго», ДТЕК та інші оператори ринку енергопостачання робили все можливе, щоб мінімізувати ризики відсутності електроенергії в екзаменаційних центрах у дні проведення тестувань. Водночас керівники закладів освіти спільно з управліннями освітою ухвалювали рішення про підключення генераторів, щоб забезпечити безперебійне живлення. Крім того, провайдери інтернет-зв’язку докладали зусиль, аби гарантувати надійний зв’язок, без якого неможливе проведення онлайнового комп’ютерного тестування.
Результати цьогорічного НМТ демонструють суттєве зниження успішності серед українських випускників, що є тривожним сигналом для освітньої системи країни. Незважаючи на героїчні зусилля освітян, енергетиків, та інших задіяних служб, складні умови воєнного часу, такі як постійні повітряні тривоги, перебої з електропостачанням та вимушене навчання в бомбосховищах, негативно вплинули на якість засвоєння матеріалу. Падіння кількості учнів, які отримали максимальні бали, і збільшення відсотка тих, хто не подолав пороговий бал, свідчать про необхідність додаткових заходів для підтримки і адаптації навчального процесу до поточних викликів.
