На гребені олімпійських висот: як грошові винагороди формують ставлення до спорту в різних країнах (інфографіка)

Перемога на олімпіаді, крім світового визнання, приносить спортсменам чималі гроші. Єдиної усталеної практики в цьому питанні немає. Кожна держава має свої традиції. Кожна країна віддячує своїм олімпійцям на власний розсуд, вдаючись або до одноразового заохочення, або підтримуючи спортсменів системно.

Під час Олімпійських ігор 2024 року в Парижі багато країн пропонували значні грошові винагороди своїм спортсменам за здобуті медалі. І деякі з них були особливо щедрими.

Наприклад, Гонконг запропонував близько $768,000 за золоту медаль, що є найбільшою виплатою в світі. Сингапур готовий був сплатити своїм переможцям $745,000, але спортсменам не пощастило: жодної медалі команда не здобула. Тайвань мотивував олімпійців сумою у $609,000. Водночас Ізраїль пропонував $275,000 за золото і $192,000 за срібло. У Сербії, крім грошових винагород, спортсменам пропонувалася національна пенсія, виплачувати яку починають з 40 років.

Україна також запропонувала своїм спортсменам щедрі винагороди: за золоту медаль – близько $125,000, за срібло – $100,000, за бронзу – $80,000. Є також країни, де виплати олімпійцям виглядають як суто символічні заохочення – Данія і Таджикістан пропонують за медалі близько $14,000, Австралія – $13,000.

Водночас спортсмени з Великобританії не отримують прямі грошові винагороди від уряду за здобуті медалі на Олімпійських іграх. Тут працює нематеріальна мотивація – брати участь в Олімпіаді саме по собі є справою почесною. Крім того, британські спортсмени можуть отримати бонуси від спортивних організацій, таких як British Athletics, яка керує командою в легкій атлетиці. Ці бонуси не є державними, але можуть суттєво підтримати спортсменів після їхніх успіхів на Олімпіаді.

Крім того, Велика Британія активно інвестує у підготовку спортсменів до Олімпійських ігор, що включає фінансування тренувань, обладнання та інших необхідних ресурсів для досягнення успіху на змаганнях. Британський уряд уважає, що спортсмени повинні бути забезпечені під час своєї спортивної кар’єри, а не тільки після успішних виступів на Олімпійських іграх. Це також сприяє створенню більш справедливої системи, де кожен спортсмен отримує рівні можливості для розвитку, незалежно від того, чи здобуде він медаль.

У Норвегії, Ісландії, Швеції  медалісти теж не отримують прямих грошових винагород, але їм надається значна підтримка до початку змагань, щоб забезпечити успішний виступ на Олімпійських іграх.

Такі винагороди не лише мотивують спортсменів, але й відображають економічну та культурну політику різних країн щодо підтримки спорту.

Водночас в умовах війни постає питання про доцільність великих виплат спортсменам. Можливо, доцільніше перенаправити ці ресурси на пріоритетні соціальні проекти, відбудову енергетичної інфраструктури або оборонні витрати? Дискусії довкола цих питань тривають у соцмережах. Користувачі, зокрема, пишуть: “Це з бюджету країни платять стільки грошей за медальки в той час, як країна і військові кров’ю заливаються?” Утім більшість підтримує матеріальне заохочення наших спортсменів.

“Це принаймні чесно зароблені гроші, до того ж дуже важким шляхом. Вони піднімають міжнародну репутацію держави. Натомість є безліч корупціонерів, з яких можна ці гроші витиснути і безліч дармоїдів, які отримують зарплату в державних установах не роблячи нічого корисного, в тому числі і в ЗСУ. Більше того, спортсмени ці гроші потім витратять на на себе, а на дрони”.

“Спорт — це чудовий спосіб нагадати про себе на світовій арені. Тому у спортсменів має бути мотивація на перемоги”.

“Забити на розвитку країни через війну здається гарним сьогодні, але у довгостроковій перспективі це найгірша ідея”.

“Якщо ці гроші використовуються всередині країни, то через податки в результаті більшість із них повернеться до бюджету”.

“Ви б послухали, скільки уваги приділяють українським атлетам коментатори у США, Великій Британії та інших країнах. Постійно згадується, через які труднощі довелося пройти нашим хлопцям та дівчатам. Якраз зараз дуже на часі”.

“Ви просто поняття немає, що таке спорт і олімпійський цикл у 4 роки. Це ж не люди з вулиці, яких по дорозі підібрали у автобус до Парижу. І якщо пропускається бодай одна Олімпіада, випадає вісім років спорту, майже одне покоління дітей-підлітків”.

Як бачимо, люди загалом підтримують спортсменів, визнаючи важливість їхнього внеску в підвищення міжнародного статусу України та мотивації для нових досягнень. В цілому, підтримка олімпійців сприймається як інвестиція в імідж та моральний дух нації, що є важливим навіть у періоди найбільших криз і потрясінь.

На Олімпіаді-2024 було розіграно 329 комплектів медалей у 32 видах спорту. Україна представила найменшу кількість спортсменів за всю свою історію участі в Олімпійських іграх.