Засновник Telegram Павло Дуров заявив про намір посилити модерацію контенту на платформі, підкресливши, що месенджер ніколи не створювався для підтримки злочинної діяльності. Ці заяви він зробив під час судових слухань у Франції після свого арешту в серпні 2024 року. Наразі Дуров перебуває під домашнім арештом і активно заперечує звинувачення у сприянні протиправним діям на платформі. Як відомо, Telegram перебуває в сірій зоні між публічним і приватним Інтернетом: його вміст не індексується в Google і залишається відносно непрозорим для користувачів, що не є частиною спільнот, які його використовують. При цьому повідомлення можуть поширюватися значно швидше, ніж у додатках для високошвидкісного чату, таких як WhatsApp. Додаток декларує приватність, яка приваблює осіб зі злочинними намірами.
Telegram – це не майданчик для злочинців
Стало відомо, що 6 грудня Павло Дуров, засновник і генеральний директор Telegram, заявив перед двома слідчими суддями: “Telegram не створювався як майданчик для злочинців“. Його виступ тривав майже десять годин, протягом яких французька система правосуддя вислуховувала позицію керівника месенджера. Дуров заперечував звинувачення, що його платформу нібито використовують для сприяння скоєнню низки злочинів і правопорушень.
У п’ятницю, 17 січня, французький новинний ресурс Franceinfo вперше ексклюзивно розкрив деталі цієї тривалої розмови. У своїх заявах Дуров наголосив, що Telegram завжди мав на меті бути платформою для вільного спілкування, а не інструментом для поширення незаконного контенту. Він також підкреслив свою готовність співпрацювати з правоохоронними органами для вдосконалення механізмів модерації та запобігання зловживанню платформою.
Журналісти розповідають, що на судових слуханнях Павло Дуров відповів на гострі запитання суддів щодо масового поширення незаконного контенту на платформі. Серед таких проблем було названо канали, через які можна придбати наркотики, отримати доступ до вкрадених банківських даних, замовити послуги найманих вбивць, а також групи, що поширюють дитячий кримінальний контент. У супроводі трьох адвокатів Дуров дав розгорнуті відповіді та заявив про готовність вдосконалювати процедури модерації в Telegram.
Він зазначив, що платформа вже здійснює масштабні заходи для боротьби з порушеннями. Щомісяця у світі видаляється від 15 до 20 мільйонів облікових записів користувачів, які порушують закон. Дуров наголосив, що Telegram не уникає відповідальності за безпеку контенту, але підкреслив, що ця проблема є характерною не лише для його платформи. За його словами, конкуренти Telegram, зокрема інші популярні соціальні мережі, стикаються з такими ж викликами і також зобов’язані знаходити шляхи їх вирішення.
Дуров також пояснив, що конфіденційність, яка є основою Telegram, часто викликає обурення урядів та організацій, однак вона була створена для захисту прав мільйонів звичайних користувачів, а не для підтримки злочинців. Він визнав, що платформа потребує подальшого вдосконалення механізмів модерації, щоб оперативніше реагувати на зловживання. Водночас Дуров запевнив, що Telegram готовий співпрацювати з правоохоронними органами у межах закону для розв’язання проблем із незаконним контентом.
Заяви Дурова стали частиною його стратегії захисту, спрямованої не лише на те, щоб виправдати політику компанії, але й продемонструвати готовність до змін. Хочеться вірити, що Telegram, дійсно, прагне знайти баланс між захистом конфіденційності користувачів і боротьбою зі зловживаннями, що створює виклик не лише для месенджера, а й для всієї індустрії соціальних мереж.
Правила змінюються
Як відомо, Telegram оголосив про зміну правил, які тепер дозволяють модерацію контенту в приватних чатах. Цей крок став реакцією на критику месенджера за недостатні заходи боротьби з незаконним контентом, а також на арешт Дурова у Франції через звинувачення в нездатності забезпечити дотримання законодавства.
Відтепер користувачі месенджера зможуть позначати незаконний контент у приватних чатах для перевірки модераторами. Це вперше, коли Telegram розширив сферу дії своїх модераторів на приватні чати. Раніше компанія дотримувалася політики, за якою усі чати та групи вважалися повністю приватними для їхніх учасників, і Telegram не втручався в їхній зміст, відхиляючи запити щодо модерації.
Крім того, платформа запровадила новий інструмент для боротьби з незаконним контентом — електронну адресу, на яку користувачі можуть надсилати автоматичні запити на видалення контенту, що порушує правила. В запиті необхідно вказати посилання на відповідний матеріал, що дозволить модераторам оперативно реагувати.
Попри ці зміни, залишається невідомим, як вони вплинуть на здатність Telegram відповідати на запити правоохоронних органів. Раніше компанія надавала обмежену інформацію про своїх користувачів лише за рішенням суду, проте нова політика може розширити можливості для співпраці з державними органами.
Деякі експерти вбачають у цьому кроці важливий сигнал про зміни в політиці конфіденційності Telegram. Водночас виникають питання щодо збереження балансу між правом на приватність користувачів і необхідністю протидії незаконному контенту. Рішення Павла Дурова змінити курс, ймовірно, є відповіддю на зростаючий тиск з боку урядів і громадськості, які закликають технологічні компанії брати більше відповідальності за зміст, що поширюється на їхніх платформах.
Конфіденційність понад усе?
“Хоча 99,999% користувачів Telegram не мають нічого спільного зі злочинністю, 0,001% залучених до незаконної діяльності створюють поганий імідж для всієї платформи, ставлячи під загрозу інтереси майже мільярда наших користувачів. Ось чому ми прагнемо змінити модерацію в Telegram зі сфери критики на область похвали”, – написав у своєму акаунті бос Telegram Павло Дуров. Наївність засновника “підпільного додатка” очевидна, адже прагнення змінити імідж Telegram, який став притулком для злочинців, виглядає радше як прагнення замаскувати реальність. Дуров, намагаючись представити платформу в кращому світлі, не помічає, що його слова про покращення модерації звучать більше як спроба уникнути відповідальності за безкарність, що панує на платформі.
У 2015 році, після звинувачень у тому, що Telegram використовується Ісламською державою, Дуров заявив: “Наше право на конфіденційність важливіше, ніж наш страх перед такими поганими речами, як тероризм”. Ці слова лише підкріплюють ілюзорний підхід засновника до серйозних проблем платформи, де свобода слова та конфіденційність стають прикриттям для нездатності контролювати контент. Така позиція, що віддає пріоритет абстрактним принципам перед безпекою користувачів, виглядає як неприхована спроба відмовитися від відповідальності за серйозні наслідки.
Telegram часто зазнавав гострої критики за свою політику модерації, особливо у питаннях, що стосуються скарг користувачів на порушення правил. Як відомо, конфіденційність – це не просто правило Telegram, це його сутнісна риса, найважливіша ознака як бренду. Зрозуміло, що конфіденційність завжди приваблювала користувачів, але серед них траплялися не лише поціновувачі власної комунікаційної недоторканості, а й злочинці, які використовували політику каналу у своїх деструктивних цілях.
Конфіденційність понад усе – цей підхід призвів до обмеженого втручання з боку платформи, навіть у випадках, коли користувачі повідомляли про порушення. Зокрема, багато користувачів скаржилися, що платформа не завжди оперативно реагує на повідомлення про незаконний контент. Цілком очевидно, що масштабні публічні канали чи групи могли містити сумнівний контент, але їх не закривали. Певно кожен зустрічався з суцільним ігноруванням з боку Telegram, коли надсилав скарги на спам, пропагандистські наративи, мову ворожнечі, дезінформацію і навіть відверто мілітаристський контент.
Telegram постійно отримував звинувачення в тому, що скарги на порушення, такі як незаконна торгівля, екстремістський контент або шахрайство, не розглядаються належним чином. Багато хто з користувачів відчув на собі, що належний механізм комунікації між користувачами і платформою відсутній.
У деяких країнах, зокрема в Німеччині та Франції, Telegram звинувачували навіть в ігноруванні запитів правоохоронних органів щодо контенту, який порушує місцеві закони. Користувачі зазначали, що після скарг публічні канали, які порушують правила, продовжували функціонувати.
Британське видання The Guardian назвало Telegram найбільшим підпільним додатком у світі, що має дуже сумнівну репутацію. Від месенджера, створеного у відповідь на цензуру в Росії, до сьогоднішньої платформи з мінімальною модерацією, додаток постійно викликає суперечки, зокрема через організацію заворушень у Великій Британії. Його розвиток ґрунтується на ідеї свободи слова, часто межуючи з безрозсудністю.
Чому Telegram має репутацію платформи з низьким рівнем модерації?
Пояснити можна все, але розуміння проблем, не означає, що керівництво месенджера має на тому заспокоїтись. Причиною слабкої модерації називають, зокрема, децентралізовану структуру. Telegram не централізує управління контентом, залишаючи велику відповідальність на адміністраторах груп і каналів.
Компанія історично відмовлялася перевіряти приватні чати, щоб не порушувати права користувачів. В цьому полягає декларована нею політика конфіденційності. Модерація у Telegram значною мірою покладається на автоматичні алгоритми, які не завжди ефективно працюють у складних ситуаціях.
Деякі країни неодноразово закликали Telegram посилити модерацію. Наприклад, Франція та Німеччина звертали увагу на те, що Telegram стає притулком для екстремістів, торговців наркотиками та іншого незаконного контенту. В Індії Telegram звинувачували у поширенні незаконних файлів, включаючи фільми та навчальні матеріали, що порушують авторські права.
