Сьогодні для тисяч українських випускників пролунав символічний “дзвінок” – розпочалася основна сесія Національного мультипредметного тесту. Щоб нервове тремтіння не переросло у паніку, варто ще раз пройтися головними правилами та лайфхаками.
Дістаємося без стресу і дбаємо про документи
Найперше – прокладіть маршрут до пункту тестування. Перевірте громадський транспорт, запасіться додатковим часом на затори чи перекриття. У прифронтових регіонах адреси можуть змінюватися навіть напередодні, тож тримайте телефон під рукою й стежте за офіційними сповіщеннями. До речі, у запрошенні початок тесту вказано за київським часом, а для тих, хто складає НМТ за кордоном, – за місцевим. Перевірте різницю, щоб не помилитися.
Не забуваємо про “залізний” перелік документів, які потрібно мати з собою:
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
- сертифікат учасника НМТ;
- запрошення-перепустка з точною адресою та часом початку.
Немає бодай одного з цих трьох – ризикуєте залишитися за дверима аудиторії.
Таймінг, у якому не можна помилитися, та мінімальний “багаж”
Допуск до тестового центру відкривається за 30 хвилин і завершується рівно за 5 хвилин до старту. Запізнення не вважають поважною причиною для участі в додатковій сесії – тож плануйте дорогу, ніби збираєтеся в авіарейс: краще прибути раніше й трохи подихати повітрям на дворі, ніж ломитися у двері в останню секунду.
Будь-які зайві речі – від ґаджетів до конспектів – під забороною. Усередині пункту вам знадобляться лише документи та ручка. Решта – у спеціальну камеру схову або взагалі лишайте вдома.
Свобода вибору всередині блоку
НМТ складається з двох блоків по два предмети. Особливість-2025 – повна свобода черговості. Спершу математика – потім українська? Чи навпаки? Вирішуєте самі, так само й у другому блоці після перерви: спочатку предмет на вибір, тоді історія України, або навпаки. Головне – раціонально розподілити сили та час, враховуючи рівень знань з кожного предмету. Варто починати з більш легкого і безпрограшного, а на другий предмет у блоці лишати більше часу, аби зосередитись і довше поміркувати над проблемними питаннями.
Важливо уважно слухати інструкторів. Їхні вказівки – ваша дорожня карта. Порушення порядку може коштувати анулювання результатів. Тож уважно слухайте інструктаж, не соромтеся перепитати, якщо щось незрозуміло.
На тлі війни — з вірою в майбутнє: як змінювалася кількість учасників НМТ протягом останніх років
Національний мультипредметний тест, який став основним інструментом вступу до вишів після початку повномасштабної війни, демонструє стійкість не лише як процедура, а і як символ довіри до системи освіти в Україні. Статистика реєстрацій за останні п’ять років виразно ілюструє, як змінювалась ситуація в країні — і як молодь не втрачала мотивації будувати своє майбутнє.
2021 рік був останнім роком проведення класичного зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Зареєстрованих — близько 390 тисяч, що відповідало типовим показникам довоєнного періоду. Система працювала у звичному форматі, без збурень і загроз.
2022 рік став шоком і викликом: попри початок повномасштабного вторгнення, кількість зареєстрованих зросла до 402 527. Це стало можливим завдяки оперативному впровадженню спрощеного формату — Національного мультипредметного тесту (НМТ), який можна було складати дистанційно або за кордоном. Того року Україна й світ побачили: навіть у найважчих обставинах випускники не готові втрачати шанс на освіту.
У 2023 та 2024 роках фіксується помітне зниження реєстрацій — відповідно до 284 тисяч і 287 тисяч. Причини — цілком зрозумілі: масова міграція, тимчасова окупація частини територій, демографічний спад та загальна тривожність. Освітнє середовище адаптувалось, але наслідки війни далися взнаки.
У 2025 році спостерігається зростання. На основну сесію НМТ зареєструвалися 312 490 осіб, що на 25 тисяч більше, ніж торік. Це може свідчити про часткове повернення українських родин із-за кордону, більшу впевненість у стабільності процедури тестування, а також про відновлення роботи шкіл у деокупованих або пристосованих до нових умов громадах.
Висновок простий, але важливий: попри війну, попри втрати, система освіти в Україні зберігає свою функціональність і довіру. Разом з тим, за оптимістичними цифрами ховається й менш приваблива реальність.
Після скасування традиційного ЗНО та творчих конкурсів як головного “фільтра” у низці спеціальностей, НМТ став практично єдиною перепусткою до державного чи контрактного бюджету. Вибору “не складати — але вступити” фактично немає. Частина молоді реєструється не стільки з відчуття довіри, скільки через відсутність альтернативних механізмів оцінювання.
Формат із двох блоків по два предмети спрощує логістику, але водночас знижує можливості перевірити профільні знання. Майбутній інженер і майбутній філолог виконують однаковий мінімум, тож університети отримують нерепрезентативні дані про підготовку абітурієнтів.
Доступ до стабільного інтернету, безпечної локації та якісної підготовки залишається привілеєм не для всіх. Школяр, який “готувався” до тестування, із кишеньковим ліхтариком у бомбосховищі складає той самий іспит, що й ровесник в європейській гімназії.
Зростання 2025-го не перекриває втрат 2023–2024 років: кількість випускників шкіл скорочується, і попит на вищу освіту об’єктивно падатиме. Вже за кілька років університети конкуруватимуть за студента, а не навпаки.
Варто зважати і на психологічний фактор. Ідеалізований наратив “молодь з книжкою — надія країни” важливий, але він не враховує вигорання, травматичний досвід та втрати — особливо серед дітей з прифронтових регіонів. Лишається ризик, що частина зареєстрованих просто “не дійде” до аудиторії чи зніметься з дистанції під час навчання.
Контракт стане дорожчим: навіщо уряд підвищує вартість навчання у вишах
Для цьогорічних вступників є і невтішні новини. У 2025 році вартість навчання за контрактом у державних університетах зросте. Кабінет Міністрів ухвалив постанову №417, яка встановлює граничні (тобто мінімально можливі) ціни для контрактників на низці популярних спеціальностей. Відтепер вартість контрактного навчання має зрівнятися з тією сумою, яку держава витрачає на одного студента-бюджетника у конкретному закладі.
До переліку спеціальностей, на які поширюється нововведення, увійшли найзатребуваніші напрями — від психології, журналістики, права та міжнародних відносин до медицини, ІТ і дизайну. Йдеться фактично про більшість освітніх програм, які обирає молодь.
Міністерство освіти і науки пояснює зміну прагненням до фінансової справедливості. Як заявив заступник міністра Михайло Винницький, нині деякі університети виставляють контрактникам удвічі нижчу ціну, ніж реальна вартість підготовки фахівця. У результаті частину витрат фактично перекладають на бюджет — тобто на платників податків. До того ж, наголошує посадовець, за 25 тисяч гривень на рік якісно підготувати фахівця неможливо, а заклади через нестачу коштів не можуть забезпечити гідну оплату праці викладачам, що в довгостроковій перспективі підриває якість освіти.
Однак не всі в академічному середовищі погоджуються з таким підходом. Ректор НУБіП Станіслав Ніколаєнко вважає нову політику небезпечною. За його словами, прирівняння вартості контракту до “бюджетної” суми призведе до істотного подорожчання навчання в Україні. Це, у свою чергу, може пришвидшити відтік абітурієнтів до університетів Польщі, Чехії чи Словаччини, де освіта для громадян ЄС залишається набагато дешевшою. Він також зауважив, що у Європі держава не втручається у ціноутворення, залишаючи це рішення університетам.
Побоюючись негативних наслідків, Спілка ректорів України вже звернулась до президента з проханням призупинити дію постанови.
Реформа ціноутворення в системі вищої освіти порушує складне питання балансу: між якісною освітою та її доступністю, між потребою університетів у фінансовій спроможності та правом молоді на здобуття професії. Уряду й університетам доведеться знайти відповідь, яка не відлякає студентів, але дозволить зберегти й покращити якість освіти.
Гранти замість дешевших контрактів: як держава компенсує зростання вартості навчання
З 2025 року уряд скасовує занижену “мінімальну вартість контракту” для університетів. Це означає, що ціни на навчання зростуть, особливо в популярних закладах. Щоб зменшити навантаження на студентів і їхні родини, держава пропонує новий механізм підтримки — освітні гранти.
Державний грант — це цільова фінансова допомога, яку можна отримати за результатами НМТ при вступі на контракт. Її використовують лише для оплати навчання, готівкою кошти не видаються і не вимагається жодного відпрацювання після закінчення навчання.
У 2024 році діє двоступенева модель:
Грант 1 рівня — 16 800 грн: за умови, якщо абітурієнт набрав 150+ балів з двох будь-яких предметів НМТ. Для окремих спеціальностей із державною підтримкою — 140+ балів.
Грант 2 рівня — 28 000 грн: якщо абітурієнт має 170+ балів з двох предметів.
Це часткова компенсація вартості контракту, яка може закрити або суттєво зменшити витрати на навчання. Першочергово це рішення розраховане на абітурієнтів із високими результатами, які не пройшли на бюджет, але не хочуть відмовлятися від здобуття вищої освіти в Україні.
Модель грантів — це спосіб зробити підвищення контракту не таким болісним. Але остаточна схема їх надання у 2025 році ще не затверджена. Від того, як працюватиме система на практиці, залежатиме, чи стане грант реальним інструментом підтримки, чи залишиться лише частковим рішенням для обмеженої кількості студентів.
