Україна стрімко наближається до нового економічного рубежу: ціни на продукти харчування, які традиційно залишалися нижчими за європейські, нині або дорівнюють, або навіть перевищують аналогічні показники в сусідніх країнах Європейського Союзу. На цьому акцентував заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук під час брифінгу, передає агентство “Інтерфакс-Україна”.
Висновок виглядає парадоксальним: попри потенційно негативний вплив погоди на врожаї, ризики нового стрибка продовольчої інфляції вважають обмеженими саме завдяки високому рівню внутрішніх цін та готовності до імпорту.
Ціни в Україні — вже не нижчі за європейські
Ніколайчук підтвердив, що вартість основних продуктів харчування в Україні вже фактично зрівнялася з рівнем цін у сусідніх країнах ЄС. За його словами, за деякими позиціями — насамперед продуктами, чутливими до сезонних коливань та змін у виробництві — українські ціни навіть перевищують європейські.
Скажімо, в українській мережі “Сімі” молоко 2,5% жирності, 950 г коштує 26 грн (~0,65 € за літр). А в польській продуктовій мережі Carrefour середня ціна молока становить 2,28 зл за літр (~0,50 €). Хліб в українських супермаркетах коштує приблизно стільки ж, а іноді й дорожче, ніж у Польщі (0,78–1,10 € проти ~0,80 €).
Така ситуація, на думку керівництва НБУ, створює нову макроекономічну реальність: у разі дефіциту вітчизняної продукції імпорт більше не є чинником тиску на цінову динаміку, адже внутрішні й зовнішні ціни практично зрівнялися.
Весняні заморозки: перші втрати й перспективи
Національний банк вже фіксує втрату частини врожаю ранніх плодово-ягідних культур та озимих зернових, спричинену весняними заморозками. Про значні пошкодження плодових дерев морозом і опадами у вигляді снігу й подекуди граду говорять і селяни. На відсутність плодів на вишнях, черешнях, абрикосах, яблунях скаржаться і дачники, які заробляють на продажі фруктів на міських ринках.
Представник НБУ зазначає, що інфляційний прогноз наразі переглядається, однак базовий сценарій залишається помірно оптимістичним. Навіть якщо врожай знову буде поганим, як це вже було у 2024 році, інфляційного шоку не очікується саме через стабілізувальну роль імпорту та зростання внутрішніх цін до світового рівня.
Імпорт як амортизатор інфляції
Цей новий ціновий ландшафт дозволяє активніше використовувати імпорт як інструмент згладжування дефіциту. Як зазначає Андрій Пишний, голова НБУ, імпорт перестає бути “дорожчим” варіантом і вже є економічно доцільним у багатьох сегментах — від овочів до круп. У 2024 році саме імпорт допоміг уникнути різкого зростання цін на фоні неврожаю — ця тенденція, на думку НБУ, збережеться й цьогоріч.
Прогнози врожаю: неврожай посилюється
Наразі очікування щодо врожаю 2025 року погіршуються. Якщо у квітні Нацбанк прогнозував 61,7 млн тонн зернових, то міністр аграрної політики Віталій Коваль нещодавно заявив у коментарі для Reuters, що за оновленими даними очікується близько 51 млн тонн — навіть менше, ніж торік (56,7 млн тонн), який уже вважався проблемним. Цей фактор робить імовірнішим подальше зростання залежності від імпорту.
Інфляція: травневий пік і перспективи
У квітні та травні 2025 року в Україні спостерігалося подальше прискорення споживчої інфляції. За оцінками НБУ, у травні вона досягла локального максимуму, понад 15% у річному вимірі. Основними чинниками подорожчання стали:
- зростання цін на сирі продукти — через весняні заморозки, слабкий торішній урожай та сезонні зрушення попиту;
- стійкий споживчий попит;
- підвищення витрат бізнесу на сировину та оплату праці;
- нові податкові умови, зокрема підвищення акцизів на тютюн, переведені в євро.
Ціни на оброблені продукти залишаються в зоні високої інфляції. Водночас зростання вартості пального дещо стримується — імпорт здешевшав, хоча попит на пальне та зміцнення євро продовжують тиснути на ціни.
Окремо зазначається, що завдяки зміцненню гривні до долара трохи стабілізувались ціни на ліки та медичне обладнання. Крім того, збереження мораторію на підвищення тарифів ЖКГ продовжує стримувати адміністративну інфляцію.
“Індекс борщу” та сигнали з ринку
Індикатором змін на споживчому ринку традиційно виступає “Індекс борщу”. У травні 2025 року він зріс до 222 гривень, що на 19% більше, ніж місяць тому, і в 1,5 раза більше, ніж рік тому. Це чіткий сигнал, що ціновий тиск на базовий продуктовий кошик посилюється. Чому подорожчала найпопулярніша українська страва?
За даними УКАБ, найбільше за останній місяць подорожчали ключові інгредієнти борщу — свинина, лук, капуста та буряк. Свинячий ошийок зріс у ціні на 20% і нині коштує близько 330 грн/кг. Цибуля майже подвоїлася у ціні, буряк став дорожчим на 60%, капуста теж суттєво додала у ціні. Найменше зростання показала морква — її вартість зросла лише на 14%. Водночас єдиним продуктом, який трохи подешевшав, стала стара картопля — мінус 2%, завдяки появі нового врожаю, зокрема імпортного.
Експерти пояснюють подорожчання кількома факторами. Насамперед, запаси овочів минулого врожаю швидко вичерпуються, що штовхає ціни вгору. Крім того, на ринку поменшало м’яса — поголів’я свиней у 2025 році зменшилося на 11%, а великої рогатої худоби — ще більше. Як наслідок, яловичина зросла у ціні до 317 грн/кг (+6%), курятина – на 5%. За словами виконавчого директора асоціації “Союз птахівників України” Сергія Карпенко, виробники певний час стримували ціни за рахунок внутрішніх резервів, але були змушені їх підняти через зростання витрат та збитки.
НБУ сподівається, що травень 2025 року був піком інфляційного зростання. Подальша динаміка має бути стабільнішою: ціновий тиск дещо знизиться завдяки активнішому імпорту, стабільним інфляційним очікуванням і політиці регулятора щодо підтримки купівельної спроможності гривні. Хоча інфляційні очікування бізнесу дещо погіршилися, в цілому вони залишаються контрольованими.
