20 серпня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №13439-3, який передбачає перерозподіл понад 40 мільярдів гривень державного бюджету. Попри очікування суспільства, кошти не підуть на безпосередні потреби оборони, – ця стаття видатків була збільшена ще наприкінці липня окремим рішенням. Тепер у фокусі – резервні фонди, соціальні програми та цифрові інновації.
Резервний фонд: найбільший вигодонабувач
Найбільша частина нових видатків – 25,5 млрд грн – піде до Резервного фонду Кабінету Міністрів. Саме цей пункт викликав найбільше дискусій у парламенті.
Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа визнала, що кошти, закладені в Резервному фонді ще на початку року (29,6 млрд), уже повністю витрачені. Значна частина пішла на президентські ініціативи – програми “Зимова підтримка” та “Національний кешбек”.
Депутат Ярослав Железняк (“Голос”) піддав критиці таку практику:
“Резервний фонд мав би йти на ліквідацію наслідків російських обстрілів, а не на кешбек чи зарплатні компенсації. Це підриває логіку бюджетної дисципліни”.
Водночас уряд не приховує: додаткові кошти дозволяють швидко реагувати на соціально чутливі запити, минаючи довгі погодження з парламентом.
Бізнес проти дефолту: дотації для “Укрзалізниці”
Окремо передбачено 8 млрд грн для державної залізничної компанії. Фактично, ці кошти буде вилучено з бюджету Києва.
“Укрзалізниця”перебуває у критичному фінансовому становищі: прибуткові вантажні перевезення падають, а пасажирські збиткові маршрути залишаються. До того ж, компанія не змогла реструктуризувати євробонди на $900 млн і змушена виплачувати відсотки.
Бізнес-асоціації просили уряд уникнути різкого підвищення тарифів, яке могло б вдарити по експортерах. Державна підтримка покликана зняти цю напругу.
Однак у столиці таке рішення сприйняли як пряме втручання в бюджетні повноваження громади. Мер Віталій Кличко назвав це «грабунком Києва», наголосивши, що гроші мали йти на ремонт шкіл і лікарень.
Цифровий фронт: інновації замість гармат
Віцепрем’єр Михайло Федоров отримав від парламенту серйозний карт-бланш: 4,3 млрд грн на цифрові технології та defense tech.
З них:
- 1,4 млрд грн – на закупівлю дронів і спеціальної техніки;
- 2,8 млрд грн – гранти для інноваційних виробників у межах програми Brave1;
- 69 млн грн – кіберзахист “Дії”.
Федоров наголошує: це інвестиція у стратегічний перелом у війні. “Штучний інтелект, автономні місії, нові рішення у сфері РЕБ та робототехніки здатні змінити хід бойових дій”, – заявив він.
Цей блок видатків можна вважати компромісом між військовими та невійськовими потребами: йдеться не про прямі закупівлі для фронту, але про створення середовища для технологічного посилення оборони.
Соціальний пакет: від їдальні до аптеки
Частина змін торкнулася соціальних програм: 4,6 млрд грн пішло на харчування школярів (для учнів 1–4 класів по Україні та для всіх учнів у прифронтових регіонах). Програму курує Олена Зеленська.
3,2 млрд грн спрямовано на закупівлю ліків для онкохворих, пацієнтів із рідкісними захворюваннями та гепатитами. Але навіть ця сума удвічі менша від потреби.
1,5 млрд грн – це субвенція місцевим бюджетам на розвиток мережі військових ліцеїв. 1,2 млрд грн передбачено для підтримки ветеранів війни та їхніх сімей (виплати й компенсації).
1 млрд грн піде на будівництво або реконструкцію житла для ВПО, що вкрай мало з огляду на масштабність проблеми внутрішніх переселенців.
Таким чином, законопроєкт виявився міксом політичних сигналів і соціальних гарантій, орієнтованих на найбільш чутливі групи населення.
Джерела фінансування: економія на боргу та “гроші Києва”
Основними джерелами додаткових видатків стали:
- зменшення видатків на обслуговування держборгу – на 33,6 млрд грн;
- вилучення частини податку на прибуток банків із бюджету Києва – 8 млрд грн.
Уряд сподівається домовитися з Китаєм про реструктуризацію $1,5 млрд кредиту, залученого ще у 2012 році державною продовольчо-зерновою корпорацією. Це дозволить тимчасово скоротити борговий тягар.
Однак критики нагадують: державний борг уже сягнув 100% ВВП, а будь-яка реструктуризація лише відкладає проблему. Для України нині важливо, що значна частина боргу – пільговий, довгостроковий і від партнерів, які погоджуються відтерміновувати виплати. Це пом’якшує ризик навіть при борзі ~100% ВВП, але робить економіку залежною від зовнішньої допомоги.
Політичний контекст: між обіцянками і реальністю
Новий уряд Юлії Свириденко обіцяв аудит видатків і скорочення бюрократії. Проте в ухвалених змінах депутати не побачили “оптимізації”.
Железняк підсумував:
“Єдине удосконалення – вдалося усунути правки про збільшення зарплат для чиновників. У цілому ж бюджет виглядає погано”.
Водночас уряд намагається продемонструвати баланс: з одного боку – підтримка критично важливих соціальних сфер, з іншого – інвестиції у технології, які потенційно здатні стати перевагою на фронті.
Чого очікувати далі
Прийняті зміни – лише епізод у довготривалому бюджетному процесі. Кабмін уже презентував Бюджетну декларацію на 2026–2028 роки, де обіцяє визначити середньострокові орієнтири.
Проте реальність така: війна та борговий тиск диктуватимуть пріоритети. Чи зможе держава одночасно фінансувати соціальні програми, технологічні інновації й утримувати армію – питання відкрите.
Цей перерозподіл виглядає як спроба уряду втримати соціальну стабільність і підтримати технологічний сектор, але водночас він посилює напруження між центральною владою та місцевим самоврядуванням, відкладає проблеми держборгу й залишає простір для критики щодо непрозорості витрат.
Бюджетна декларація на 2026–2028 роки: помірний оптимізм і невизначеність війни
Кабінет Міністрів ухвалив Бюджетну декларацію на 2026–2028 роки, яка визначає середньострокові орієнтири фінансової політики. Документ базується на двох сценаріях:
- оптимістичному – поступове покращення безпекової ситуації з 2026 року;
- базовому – продовження війни з рівнем видатків на оборону не меншим, ніж у 2025 році.
Після замороження, що тривало у 2025-му, уряд планує відновити підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму:
- мінімальна зарплата: з 8 000 грн нині до 8 688 грн у 2026 році, 9 374 грн у 2027-му та 10 059 грн у 2028-му;
- прожитковий мінімум: з 3 028 грн до 3 288 грн у 2026 році, 3 482 грн у 2027-му та 3 667 грн у 2028-му.
Це підвищення має амбівалентний ефект: з одного боку – сигнал про повернення до соціальної політики навіть у воєнних умовах, з іншого – автоматичне зростання штрафів, податкових нарахувань та фінансового навантаження на бізнес.
Макропрогнози: курс і дефіцит
Декларація закладає поступове, але контрольоване зниження курсу гривні: 44,7 грн/$ у 2026-му, 45,2 грн/$ у 2027-му та 45,6 грн/$ у 2028-му. Це означає, що уряд не прогнозує різкої девальвації, але й не очікує швидкого відновлення валютної стабільності.
Ключові напрями залишаються незмінними:
- посилення обороноздатності й відновлення територій,
- підтримка малого й середнього бізнесу,
- прозорість державних інвестицій,
- поступове зменшення дефіциту бюджету.
Офіційно уряд не закладає підвищення податків у підготовці бюджету на 2026 рік. Водночас, за словами нардепа Ярослава Железняка, ще у 2025 році Київ узяв на себе зобов’язання перед МВФ запровадити низку нових податків та акцизів:
- акциз на солодкі напої,
- удосконалення системи збору податкових боргів,
- податок на онлайн-платформи (“податок на OLX”).
Ця розбіжність між офіційними документами та реальними зобов’язаннями перед кредиторами може стати одним із ключових політичних викликів для уряду у 2026 році.
