Під час війни навчання перетворюється не просто проблемою, а формою виживання. Для тисяч українських дітей шкільна парта вже давно не асоціюється з дитячим галасом і перервами в коридорах. Натомість — сирени, укриття, нестабільний інтернет і уроки в режимі “встигни поки не обстріл”. В умовах, коли Росія регулярно атакує цивільну інфраструктуру, навіть перебування в школі може коштувати життя. Тож питання безпечного доступу до освіти стало одним із найгостріших у прифронтових регіонах — таких, як Запорізька область. Саме тут, у регіоні, який постійно зазнає ракетних і дронових атак, обласна влада взяла курс на радикально новий формат шкільної інфраструктури — будівництво підземних навчальних закладів. Мова не про тимчасові укриття чи класи в підвалі. Це повноцінні школи, спеціально спроєктовані як безпечні, автономні простори для навчання.
Шість підземних шкіл уже працюють, десять — відкриються до осені
Як повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров, у регіоні вже функціонують шість підземних шкіл. Вони приймають дітей, які роками вчилися дистанційно або в умовах постійної тривоги. Ще п’ять таких закладів — на стадії будівництва. А до 1 вересня 2025 року планується відкрити ще десять нових підземних шкіл, розрахованих сумарно на 10 тисяч учнів.
За словами Федорова, ідеться не просто про будівництво укриттів із дошкою, а про створення повноцінних шкіл із кабінетами, лабораторіями, їдальнями та простором для розвитку. В таких умовах діти зможуть готуватися до національного мультипредметного тесту (НМТ), працювати з вчителями офлайн і не боятися, що наступна сирена зірве урок на півслові.
“Ці школи є інвестицією в те, щоб діти не жили в режимі постійного страху. Щоб вони не втрачали шанс на майбутнє лише через те, що живуть у регіоні ближче до лінії фронту”, — наголосив очільник ОВА.
Умови навчання: автономність, укриття і сучасність
Підземні школи проектують не як тимчасове рішення, а як інфраструктуру з довготривалим потенціалом. Їх будують за всіма нормами безпеки: з урахуванням захисту від вибухової хвилі, вентиляційних систем, санвузлів, автономного енергоживлення. Передбачаються класи для занять, місця для відпочинку, медпункти, навіть приміщення для гурткової роботи.
Освітній процес у таких школах не відрізняється від звичайного: діти мають змогу відвідувати уроки за розкладом, проходити контроль знань, спілкуватися з учителями. Але головна відмінність — це безперервність навчання навіть у випадку обстрілів, що в умовах Запорізької області критично важливо.
За інформацією Мінреінтеграції, в Україні понад 25% дітей не мають змоги відвідувати школу через воєнні дії. Більшість таких учнів або навчаються дистанційно, або ж узагалі випадають із системи. У прифронтових областях ця частка ще вища. Саме тому підземні школи — це не лише про безпеку, це про повернення до нормальності у ненормальних умовах.
Проєкт спорудження таких закладів фінансується за рахунок державного бюджету. За словами Федорова, на цей момент профінансовано будівництво 11 шкіл. Ще 12 — на етапі погодження. Загалом, до вересня 2025 року по всій Україні планується збудувати 139 підземних шкіл.
Цей масштаб говорить про те, що держава розглядає безпечну освіту не як побічну сферу, а як частину стратегії стійкості. Бо країна, яка думає про школи навіть під землею — точно не капітулює.
