Збір грибів та ягід для багатьох українців — це не просто сезонна розвага чи можливість підзаробити, а частина культури та спадщини, яку передають з покоління в покоління. Але тепер це традиційне “тихе полювання” може вартувати значно більше, ніж кошик лісових делікатесів. Влада вводить нові, суворі штрафи за незаконний збір грибів та ягід, а також за вирубку лісів, намагаючись взяти під контроль використання природних ресурсів. Та чи дійсно ці заходи спрямовані на захист природи?
Штрафи за збирання ягід та грибів
Верховна рада прийняла законопроєкт №9665, який посилює відповідальність за незаконну вирубку дерев, збирання грибів чи ягід у місцях, де це заборонено робити.
Раніше за збір грибів та ягід на забороненій території накладалися наступні штрафи:
- для громадян – від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів, тобто від 17 до 51 грн;
- для посадових осіб – від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів, тобто від 51 до 119 грн.
Так як відповідно чинного законодавства можна було вирубати дерева на сотні тисяч гривень і при цьому отримати мізерний штраф, то такі незначні заборони не спиняли українців від незаконної вирубки, тому такі правопорушення повторювалися неодноразово.
У зв’язку з цим після вступу законопроекту в силу штрафи збільшаться:
- для громадян – від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 425 до 850 грн;
- для посадових осіб – від 100 до 300 неоподаткованих мінімумів, тобто від 1700 до 5100 грн.
Звісно це не означає, що збирати гриби для власного споживання зовсім заборонено. Варто перед тим, як іти в ліс по гриби, дізнатись, чи дозволено це конкретно на обраній території. Наприклад, заборона збирати гриби зараз діє на прикордонних територіях. У деяких областях діють певні обмеження. Наприклад, у Рівненській області зараз заборонено збирання грибів, ягід, трав у шести територіальних громадах. В інших громадах області дозволено збирати гриби у певних межах:
- білі гриби, лисички – 30 кг;
- опеньки, інші гриби – 50 кг.
Водночас в Одеській області встановлені більш жорсткі обмеження:
- опеньки – 30 кг;
- маслюки – 30 кг;
- інші гриби – 25 кг.
Чому збільшать штрафи за збір грибів і ягід
Опір цьому закону з боку частини населення є зрозумілим: для багатьох українців гриби, ягоди та сухе гілля — не просто природні ресурси, а можливість заробітку або навіть засіб виживання. Але держава наголошує, що головна мета — не карати, а зберегти ліси для майбутнього. Штрафи будуть застосовуватися лише до тих, хто систематично порушує встановлені правила або зловживає дозволами.За офіційною версією підвищення штрафів за незаконне збирання ягід, грибів та інших лісових ресурсів введуть з метою захисту природних ресурсів та екосистем, а також для регулювання цього виду діяльності. Незаконний збір ягід і грибів у великих кількостях може призвести до деградації лісових екосистем. Багато рослин і грибів є важливими для природного балансу, їх неконтрольований збір може негативно вплинути на середовище.
Крім того, існує чимало випадків, коли збирання лісових ресурсів ведеться на комерційній основі, зокрема для подальшого продажу, без необхідних дозволів. Це може завдати шкоди природі та завдати збитків державі.
Також деякі види грибів і рослин є рідкісними або зникаючими, тому їх масовий збір може загрожувати їхньому існуванню. Введення підвищених штрафів допоможе регулювати збір та зберегти біорізноманіття. Водночас збирання лісових ресурсів без належного контролю може порушити правові норми, що регулюють використання лісових багатств, тому нові штрафи будуть сприяти впровадженню відповідальної практики лісокористування.
Однак на практиці введення підвищених штрафів за збирання ягід та грибів в Україні може мати і більш приховані причини, які пов’язані з декількома факторами:
- Джерело доходу для місцевих органів влади. Введення підвищених штрафів може стати додатковим джерелом поповнення місцевих бюджетів. У деяких регіонах такі обмеження можуть бути частиною стратегії для збору коштів, які не завжди використовуються на потреби збереження природи.
- Контроль за нелегальним бізнесом. Незаконний комерційний збір грибів та ягід без належних дозволів може бути джерелом доходу для тіньової економіки. Влада намагається контролювати цей процес через штрафи, щоб обмежити неофіційні заробітки та стимулювати легальну діяльність, що приносить податки до бюджету.
- Монополізація ресурсів. У деяких випадках штрафи можуть бути частиною спроби великих гравців на ринку отримати монополію на доступ до природних ресурсів. Ліцензії на комерційний збір ягід і грибів можуть видаватися тільки певним компаніям, що витісняє дрібних збирачів та місцеве населення з цієї діяльності.
- Корупційна складова. Як і в багатьох інших сферах, введення штрафів може стати додатковим важелем для створення корупційних схем. Інспектори або контролюючі органи можуть використовувати це як спосіб отримання хабарів, пропонуючи неофіційні “вирішення” проблеми з штрафами за певну винагороду.
- Потреба контролю території. У деяких випадках штрафи можуть бути пов’язані із забезпеченням контролю над певними територіями, які можуть мати стратегічне значення або бути цікавими для розвитку інших видів діяльності, зокрема лісозаготівлі чи забудови.
Таким чином, за офіційними екологічними цілями можуть стояти як фінансові інтереси, так і бажання контролювати використання природних ресурсів з боку влади та бізнесу.
Як новий закон захистить ліс
Зміни торкнулися і заготівлі очерету та вирубки дерев. Відповідно до норм нового закону, незаконна заготівля очерету, що завдала істотної шкоди, – карається штрафом від 2000 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Під істотною шкодою розуміють ту, що перевищує у двадцять і більше разів неоподатковуваний мінімум. Наприклад, у разі завдання шкоди на суму від 340 грн доведеться платити штраф у розмірі від 34 тис до 42,5 тис грн. Нині існує чинний штраф за незаконну вирубку дерев або чагарників у розмірі від 17 тис до 25,5 тис грн. Згідно з новими вимогами, штраф сягне розміру від 34 тис до 85 тис грн. У разі вчинення повторної дії – до 170 тис грн.
Сьогодні незаконне вирубування, знищення дерев або чагарників, саджанців карається штрафом у розмірі від 3,4 тис до 8,5 тис грн. У разі повторного порушення, штраф зросте до 8,5-11,9 тис. грн. Зараз сума покарання за такі дії становить лише 510-1020 грн.
Варто зазначити, що за незаконну вирубку або знищення дерев в умовах воєнного стану пропонують карати позбавленням волі на строк від 7 до 10 років.
Для України збереження лісів має особливе значення. Адже, як зазначають аналітики незалежного антикорупційного центру NGL.media, з початку повномасштабної війни російськими окупантами було повністю знищено на окупованих територіях понад 60 тис га (600 км²) лісів вартістю близько 14 млрд грн.
Для екології країни це має жахливі наслідки. Як зазначають експерти, втрата лісів на території степової зони матиме довгострокові наслідки у збереженні біорізноманіття, водних ресурсів та регулюванні клімату. Це може призвести:
- зниження рівня ґрунтових вод;
- втрати життєвого середовища флори та фауни, що спричинить їх вимирання або зменшення популяцій видів;
- погіршення якості повітря;
- зростання ризику висихання річок і ставків;
- зростання ризику виникнення пожеж, особливо в умовах високих температур і браку вологи.
Як ставляться до збереження природних ресурсів за кордоном
За кордоном збереженню природних лісових ресурсів приділяється значна увага, і заходи для їх захисту часто суворіші та більш регламентовані, ніж в Україні. У різних країнах використовуються штрафи, ліцензування і регулювання лісових ресурсів з метою запобігання їх виснаженню та захисту екосистеми. У багатьох країнах Європи, таких як Німеччина, Фінляндія, Швеція, Норвегія, природні ресурси регулюються на рівні закону, а збирання дикорослих рослин, грибів та ягід зазвичай дозволено, але з певними обмеженнями.
У Німеччині діють суворі правила щодо збору грибів та ягід. Існують обмеження на кількість, яку можна збирати для особистого користування. Зазвичай до 1-2 кг на особу. Збирання великих обсягів або комерційна діяльність вимагає спеціальних дозволів. Порушення правил карається штрафами, які можуть сягати кількох тисяч євро.
У Фінляндії діє концепція “право на природу” (загальновідома як “право кожного” – ред.), що дозволяє людям вільно збирати гриби, ягоди і навіть ставити намети в лісах без необхідності отримувати дозвіл. Однак існують суворі правила щодо захисту флори і фауни, і порушення, такі як збір рідкісних видів рослин або використання ресурсів у великих масштабах, караються штрафами або навіть позбавленням волі.
Як і у Фінляндії, в Швеції діє “Allemansrätten” — право кожного на вільне пересування лісами та збір природних ресурсів. Але будь-яка діяльність, що шкодить екосистемі (наприклад, збирання занадто великої кількості ягід чи грибів або вирубування дерев), може бути покарана штрафами. Сума штрафів залежить від серйозності порушення і може бути досить значною.
У США і Канаді контроль за природними лісовими ресурсами суворо регулюється на рівні федеральних і державних законів. Величезні природні парки мають встановлені правила для збирання дикорослих ресурсів.
В американських національних парках і заповідниках заборонено збирання будь-яких природних ресурсів без відповідного дозволу. Наприклад, у таких місцях, як Єллоустоун чи Секвойя, збирання грибів, ягід або навіть сухих гілок може призвести до великих штрафів, що сягають до 5 000 длр або арешту на строк до 6 місяців. Для комерційного збору потрібні ліцензії, які регулюються залежно від штату.
У Канаді природоохоронні зони захищаються на державному рівні, і навіть для збору грибів чи ягід для особистого користування часто потрібні дозволи. Особливо це стосується національних парків та лісів, де такі дії жорстко регулюються. Штрафи можуть сягати кількох тисяч канадських доларів.
У таких країнах, як Японія і Китай, захист лісових ресурсів також стає пріоритетом, особливо з огляду на швидкі темпи урбанізації та виснаження лісів.
В Японії існують суворі закони щодо захисту лісових ресурсів. Заборонено збирання рідкісних видів рослин або грибів без спеціальних дозволів, а вирубування дерев без ліцензії суворо карається. Штрафи за порушення можуть досягати кількох тисяч доларів США, а в деяких випадках передбачено й кримінальну відповідальність.
У Китаї лісові ресурси регулюються з метою збереження біорізноманіття та запобігання екологічним катастрофам. Збір грибів, ягід або інших ресурсів у великих масштабах заборонено без ліцензії, а порушення можуть призвести до великих штрафів або навіть ув’язнення.
Як бачимо, у більшості країн світу питання збереження лісових ресурсів є пріоритетом, і для їх захисту запроваджені суворі закони та штрафи. Головна мета цих заходів — збереження природної рівноваги, запобігання виснаженню лісів та забезпечення стійкості екосистем. В Україні впровадження подібних заходів є важливим кроком до гармонізації відносин між людиною та природою, оскільки збереження лісів — це спільна відповідальність для всіх країн світу.
Отже, ціна природи зростає не тільки через екологічні виклики, а й через нову систему покарань, що впроваджується. Ліси є нашим спільним багатством, яке потребує захисту, тому новий законопроєкт покликаний нагадати нам усім про відповідальність перед природою, яка забезпечує наше життя. Штрафи за збір грибів, ягід та вирубку лісу — це не просто покарання, а тривожний сигнал, що наші ліси вже не витримують навантаження. Однак за офіційними екологічними цілями можуть стояти як фінансові інтереси, так і бажання контролювати використання природних ресурсів з боку влади та бізнесу.
