Політичний барометр війни: що показало нове опитування про шанси Залужного, Зеленського та очікування українців щодо виборів

Політичні настрої в Україні є новою темою, навіть попри повномасштабну війну. Вже четвертий рік українське суспільство живе у воєнних реаліях, і питання виборів — президентських, парламентських чи місцевих — постає регулярно у медіа, серед експертів, у політичних штабах. Хоча проведення голосування в умовах воєнного стану юридично неможливе, електоральні симпатії громадян фіксуються, обговорюються, змінюються. Цього червня в Україні оприлюднене нове соціологічне дослідження, яке дозволяє оцінити не лише рейтинги політичних діячів, а й загальну суспільну готовність до голосування в умовах війни або тимчасового перемир’я. Це опитування вперше за тривалий час вийшло в публічний простір у повному вигляді й стало знаковим у розумінні не лише прізвищ, а й загальних трендів політичного мислення українців у 2025 році.

Соціологи вийшли з тіні: про політичні настрої говорять відкрито

Центр соціальних та маркетингових досліджень SOCIS, Інститут стратегічних досліджень і прогнозів “Янус”, а також Щомісячне видання “Барометр громадських настроїв” презентували результати опитування під назвою “Соціально-політична ситуація в Україні (червень 2025 року)”. У межах цього дослідження було зафіксовано, як українці оцінюють перспективи завершення війни, чи готові до виборів, та кому з політиків готові віддати свої голоси.

Важливо наголосити, що з початку повномасштабного вторгнення в Україні діяло негласне правило: не публікувати результати опитувань щодо електоральних рейтингів політиків і партій, щоби не створювати враження, нібито в умовах війни хтось готується до виборів. Це правило було частиною внутрішнього політичного консенсусу, спрямованого на підтримку єдності та зосередженість на воєнних цілях.

Це не означає, що соціологічні дослідження не проводилися. Їх регулярно здійснювали різні структури, але результати не публікувалися, а були доступні лише замовникам. Час від часу певні цифри з’являлися у форматі рівня довіри чи недовіри до публічних осіб або гілок влади, але без прямого вимірювання електоральних рейтингів. Публікація повноцінного електорального дослідження від імені SOCIS, однієї з авторитетних соціологічних компаній, сигналізує про зміну контексту — про поступове промацування політичного поля.

Українці не проти виборів, але лише після певних умов

У межах дослідження соціологи поставили українцям запитання: “Якщо переговори закінчаться тимчасовим припиненням бойових дій і завершенням військового стану, то чи потрібно проводити вибори в Україні?” На це запитання 57,6% респондентів відповіли “так”. За відкладення виборів на невизначений період виступили 33,1%, ще 4,3% вважають, що варто проводити лише місцеві вибори.

Для порівняння: ще на початку березня 2025 року Центр Разумкова провів власне опитування, в якому 66% українців висловилися проти проведення виборів під час війни. Це свідчить про зміну настроїв: громадяни не заперечують виборів як таких, але бачать їх можливими лише після завершення бойових дій.

Проте соціологи з SOCIS, “Януса” та “Барометра” уточнили в питанні, що йдеться не про остаточну перемогу, а про тимчасове припинення бойових дій. Саме в таких умовах майже 60% опитаних вважають проведення виборів допустимим. Це означає, що ідея готуватися до виборів уже не виглядає маргінальною ані для суспільства, ані для частини політичного середовища.

Половина опитаних — за компроміс для припинення війни

Соціологи також запитали: “До якого сценарію розвитку ситуації у зв’язку з війною Ви схиляєтесь більше?” Варіант “пошук компромісного рішення з залученням лідерів інших країн заради припинення війни” обрали 55,7% респондентів. Ще 16,6% виступили за припинення бойових дій на лінії фронту, яка склалася нині. 12,8% — за продовження війни до повного відновлення кордонів 1991 року, 8,6% — до лінії станом на 23 лютого 2022 року.

Таким чином, більшість респондентів підтримують саме дипломатичні або компромісні шляхи до завершення війни. У публічному дискурсі це звучить уперше настільки чітко й переважно. І це, ймовірно, не випадково: президент України Володимир Зеленський також нещодавно в інтерв’ю Sky News вжив слово “компроміс”, говорячи про можливий сценарій завершення війни — щоправда, не деталізуючи, які саме поступки маються на увазі.

Рейтинги кандидатів: Залужний випереджає Зеленського

Найбільш резонансною частиною дослідження стали рейтинги можливих кандидатів у президенти. Лідером у рейтингу є Валерій Залужний — колишній головнокомандувач Збройних сил України, нинішній посол України у Великій Британії. При цьому сам Залужний ніколи не заявляв про політичні наміри, тим більше — про участь у президентських виборах. Однак 30,9% респондентів готові віддати за нього голос.

Чинний президент Володимир Зеленський має підтримку 27,7%. У разі другого туру Залужний перемагає — 60,5% проти 39,5% серед тих, хто визначився й точно братиме участь у виборах.

Ключовим моментом для чинного президента є те, що у випадку, якщо основні кандидати вибудуть із кампанії, другим вибором для більшості респондентів є знову Залужний — 18,1%, далі Буданов — 11%, інший кандидат — 7,1%, і лише 6,5% — Зеленський.

Це свідчить про те, що електоральне ядро Зеленського вже сформоване, але не має потенціалу для зростання, тоді як у Залужного — значно ширші резерви підтримки.

Водночас варто звернути увагу на динаміку у порівнянні з березнем 2025 року: у Зеленського — плюс 7%, у Залужного — мінус 7%. Це може означати, що частина виборців знову орієнтується на чинного главу держави, можливо, внаслідок активізації його інформаційної присутності або реалізації ключових рішень.

Політична конкуренція: нові фігури й обмежені перспективи “старих”

Серед інших потенційних кандидатів Петро Порошенко зберігає стійку електоральну базу серед виборців, які виступають за продовження війни до остаточної перемоги. Сам Порошенко озвучує ідею повного переведення економіки на воєнні рейки. Але він має високу конкуренцію з боку “нової воєнної генерації” — зокрема Кирила Буданова, Андрія Білецького та Романа Прокопенка. Якщо брати будь-яких двох із цієї трійки, їхня сукупна підтримка перевищує рейтинг Порошенка.

Дмитро Разумков зібрав залишки електорату центристського напрямку та має шанси на місце в першій п’ятірці кандидатів.

Юрій Бойко втратив підтримку й фактично випав з політичного поля. Юлія Тимошенко, вочевидь, завершує публічну політичну кар’єру. Сергій Притула не зумів перетворити волонтерську активність у політичний успіх, серед іншого — через публічні питання до фінансової прозорості його фонду. Олексій Гончаренко поки що не демонструє масштабування на загальнонаціональному рівні, а Віталій Кличко залишається фігурою, чия політична вага обмежена Києвом.

Наведені результати не мають трактуватися як фінальні чи сталi. Вони відображають суспільні настрої станом на кінець червня 2025 року. Після війни розклад сил, пріоритети виборців і рівень довіри до окремих діячів можуть радикально змінитися. Це важливо чітко усвідомлювати як суспільству, так і політичним гравцям.

Щоб вибори стали можливими, має бути реалізована низка передумов: припинення бойових дій, погодження політичного компромісу, скасування воєнного стану, повернення повноцінного цивільного адміністрування, а також узгодження виборчих процедур. Однак сам факт суспільної готовності до виборів є новим і вагомим елементом у внутрішньоукраїнській ситуації.