Посилення небезпеки змушує діяти: на Дніпропетровщині триває примусова евакуація дітей з прифронтових громад

З початком чергової фази загострення безпекової ситуації в Україні знову активізувалися заходи з евакуації цивільного населення з територій, які перебувають під постійною загрозою обстрілів. Найвразливішою категорією залишаються діти. У зв’язку зі зростанням небезпеки для цивільного населення влада змушена вживати рішучих заходів, щоб мінімізувати ризики для життя й здоров’я неповнолітніх. Одним з них стала примусова евакуація дітей з прифронтової Межівської громади на Дніпропетровщині.

Примусова евакуація у Межівській громаді

У п’яти населених пунктах Межівської громади Синельниківського району відповідно до розпорядження начальника Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергія Лисака розпочато обов’язкову евакуацію дітей. Це рішення було ухвалене після серії обстрілів, які зробили перебування в цих населених пунктах надзвичайно небезпечним. Як повідомив Сергій Лисак у своєму Telegram-каналі, за перші півтора тижня з часу початку евакуації свої домівки залишили вже 100 дітей.

За словами керівника області, у першу чергу евакуації підлягають діти разом із батьками або законними представниками. Водночас на території громади ще залишається 656 неповнолітніх, евакуація яких триває. Посадовець наголосив, що у межах організації процесу буде посилено інформування місцевих мешканців стосовно їхніх прав, можливостей допомоги при переїзді, а також пошуку нового місця проживання.

Організація евакуації: хто допомагає і як діє механізм

Процес евакуації реалізується у координації місцевих органів влади, силовиків, соціальних служб і психологів. До роботи активно залучено поліцейських, які проводять обходи будинків і допомагають сім’ям підготуватися до переїзду, надають юридичні консультації, інструктують щодо порядку евакуації. Психологи надають підтримку батькам і дітям у момент зборів, допомагають впоратися зі стресом і адаптуватися до нових обставин. Соціальні працівники консультують родини щодо подальших кроків після переміщення: тимчасового розселення, оформлення соціальних виплат, медичного обслуговування та шкільного навчання дітей на новому місці.

Крім Межівської громади, аналогічні заходи розпочаті ще у двох територіальних громадах Синельниківського району — Великомихайлівській та Маломихайлівській. Обов’язкова евакуація сімей із дітьми у цих населених пунктах має бути проведена протягом 60 днів із моменту оголошення відповідних розпоряджень.

Причини примусової евакуації: чому влада вдається до жорстких заходів

Межівська громада, як і частина інших прифронтових районів Дніпропетровщини, перебуває під постійною загрозою обстрілів російськими військами. За словами військових та представників адміністрації, ці території неодноразово потрапляли під артилерійські та ракетні удари, що створює безпосередню небезпеку для мирних мешканців. Особливої уваги вимагає безпека дітей, оскільки навіть короткочасне перебування в зоні обстрілів може коштувати життя.

Рішення про примусову евакуацію ухвалюються органами влади на основі оцінок загроз, отриманих від військових структур, розвідувальних служб, ДСНС та місцевих органів самоврядування. Примусова евакуація — це не покарання і не репресивний захід, а крайній спосіб захисту цивільного населення, коли добровільний виїзд не охоплює достатню кількість осіб.

Правовий статус примусової евакуації дітей: що передбачає закон

Механізм примусової евакуації дітей регламентується постановою Кабінету Міністрів України та окремими розпорядженнями військових адміністрацій. Він передбачає, що у разі системної загрози життю й здоров’ю дітей, органи влади можуть ухвалити обов’язкове рішення про їхній виїзд із небезпечних районів разом із батьками або законними представниками.

Ключова умова — відсутність безпечних укриттів і систем цивільного захисту, які здатні забезпечити гарантовану безпеку дітям під час бойових дій чи обстрілів. За даними ДСНС, у низці прифронтових сіл Межівської громади такі умови відсутні, що й стало підставою для запровадження обов’язкової евакуації.

Проблеми і складнощі при організації евакуації

Попри загрозу та організовану допомогу, не всі родини погоджуються на виїзд добровільно. Причини відмов різні: небажання залишати власні домівки, відсутність житла в безпечних регіонах, страх перед невідомістю, економічні складнощі, небажання змінювати місце роботи або школу дітей. Часто відіграє роль і психологічний фактор — віра у швидке завершення бойових дій чи помилкове переконання, що «у нас не так небезпечно, як в інших місцях».

Тому влада змушена активізувати роз’яснювальну роботу. Соціальні служби та поліція проводять регулярні обходи, пояснюють ризики залишення дітей у зоні обстрілів, пропонують варіанти розміщення, надають підтримку у транспортуванні майна, організовують автобусні перевезення.

Згідно з рішенням адміністрації, на проведення евакуації в усіх громадах Синельниківського району відведено 60 днів. За цей період планується перемістити максимально можливу кількість дітей разом із родинами. Після завершення цього терміну органи державної влади продовжать працювати з тими родинами, які з різних причин залишилися.

Якщо ситуація на фронті загострюватиметься, не виключено розширення зон примусової евакуації на інші території, що перебувають у зоні досяжності російської артилерії чи ракетних систем. Дніпропетровщина через свою близькість до лінії фронту лишається серед пріоритетних регіонів для таких заходів.

Евакуація дітей з прифронтових громад Дніпропетровщини свідчить про те, наскільки високими лишаються ризики для цивільного населення на тлі повномасштабної війни. За кожною цифрою статистики стоять долі конкретних родин, які вимушені залишати свої домівки в умовах небезпеки. Для органів влади — це складна логістична операція, для громадян — болісне, але вимушене рішення, але водночас єдиний шлях зберегти життя та здоров’я дітей у ситуації постійної загрози.