Повернення до Чорнобильської землі: аграрний експеримент, наукові дані та шанс на нове життя
ІА “ФАКТ” із посиланням на видання The Independent вже писало, що частину сільськогосподарських земель, які майже 40 років залишались непридатними після аварії на Чорнобильській АЕС, нині визнано безпечними для аграрного використання.
Після вибуху в 1986 році величезні території навколо станції були закриті: понад 4 тисячі квадратних кілометрів оголошено зоною відчуження, ще дві тисячі — примусовою зоною відселення. Але навіть попри всі заборони, ці землі ніколи не були повністю безлюдними — там досі мешкають тисячі людей.
Минали роки, і радіаційне тло поступово знижувалося: ізотопи розпадались, а верхній шар ґрунту зазнавав природної ерозії. Однак з 1991 року офіційний статус цих земель ніхто так і не переглянув.
Попри це, деякі фермери не стали чекати дозволів. Вони повернулись до своєї землі, яка довгий час вважалась проклятою. І хоч офіційно вона ще не виведена з небезпечного переліку, люди знову сіють і збирають урожай. На свій страх і ризик, але з надією.
Отже, землі, про які 39 років тому говорили як про отруєні назавжди, сьогодні знову в полі зору аграріїв і науковців. І нагальне питання, що звучить усе частіше: чи справді на цій землі можна щось вирощувати і чи має це економічний сенс?
Які радіонукліди залишаються в ґрунті
Основними довгоживучими радіонуклідами, що залишилися після катастрофи, є цезій – 137 та стронцій-90. Ці елементи мають період напіврозпаду близько 30 років і можуть накопичуватися в рослинах та тваринах. Однак, згідно з дослідженням, проведеним вченими з Портсмутського університету, рівень цих радіонуклідів у житомирських ґрунтах значно знизився і не перевищує допустимі норми для сільського господарства.
Дослідники проаналізували зразки ґрунту та виміряли рівень гамма-випромінювання на ділянці площею 100 гектарів. Результати показали, що ефективна доза опромінення для працівників сільського господарства значно нижча за встановлений в Україні національний безпековий ліміт. Це означає, що вирощування культур на кшталт картоплі, зернових, кукурудзи та соняшника є безпечним для споживання.
Хоча рівень радіації в ґрунтах знизився, деякі культури, зокрема, бобові, можуть накопичувати радіонукліди. Це може призвести до їх потрапляння в організми тварин через корм. Тому важливо обирати культури з низьким рівнем накопичення радіонуклідів та дотримуватися рекомендацій щодо ведення сільського господарства в цих регіонах.
Повернення до Чорнобиля: що думає держава і чи підтримає вона фермерів
Ще зовсім нещодавно про Чорнобильську зону говорили лише як про мертву землю — місце, куди хіба що туристів возять заради моторошних фото. Але все частіше з’являється інше бачення: ця територія не лише про трагедію, а й про майбутнє. Радіаційний фон у багатьох регіонах знижується, фермери обережно повертаються на землю, а держава нарешті озвучує амбітні плани.
У минулому році Міністерство захисту довкілля презентувало стратегію розвитку Чорнобильської зони на наступні 10 років. Йдеться про трансформацію колишньої зони відчуження на простір для науки, інновацій, зеленої енергетики й навіть контрольованого сільського господарства.
Стратегія покликана охороняти довкілля та повернути життя на частину територій, де це вже безпечно. Серед пріоритетів — розвиток дослідницьких кластерів, підтримка проєктів зеленої економіки та створення умов для легального землекористування.
Поки що держава обережна: дозволити усім засівати поля навколо ЧАЕС не можна. Але вже зараз фермери, які працюють у прилеглих районах, — зокрема, на частині територій Житомирської та Київської областей, — можуть претендувати на грошову підтримку.
Урядова програма передбачає 8 000 гривень на кожен гектар землі, якщо фермер працює на деокупованій території, і 4 000 гривень на кожен гектар контрольованих земель. Є окремі гранти на розвиток садів, теплиць, розвиток тваринництва навіть у постраждалих регіонах.
Ключова установа, що відповідає за політику в зоні, — Державне агентство з управління зоною відчуження. Саме ДАЗВ контролює, де можна щось робити, а де ні. Вони повинні не лише охороняти, а й модернізувати: запускати освітні проєкти, інфраструктуру, очищення земель тощо.
Окрім ДАЗВ, у цій темі також залучені Міністерство аграрної політики, яке відповідає за підтримку фермерів та агропроєкти, МОЗ України, яке встановлює санітарні вимоги щодо безпечності продукції, а також Держпродспоживслужба, яка контролює якість продуктів, щоб не допустити на ринки “брудний” врожай.
Тобто, якщо фермер хоче вирощувати щось у “сірій зоні” (на території за межами 30-кілометрового кола, яка все ще має підвищений фон), йому потрібно пройти непросту бюрократичну процедуру: від перевірки ґрунтів до погодження з владою.
“Ферми Чорнобиля”: що думає світ про вирощування продуктів на пострадіаційній землі
Британські науковці разом з українськими фахівцями провели ретельне дослідження стану ґрунтів на ділянці в 100 гектарів у так званій “сіро-зеленій” зоні за межами 30-кілометрового радіуса. Результат здивував: рівень гамма-випромінювання виявився безпечним для людей, а зразки ґрунту — придатними для вирощування культур.
Після аварії на АЕС Фукусіма в 2011 році, через страх, заборони й відновлення японці пройшли свій шлях. Спочатку продуктів з регіону боялися навіть торкатися. Але завдяки суворому радіаційному контролю, регулярним перевіркам і прозорості, вже за кілька років харчі з Фукусіми повернулися на ринок, у тому числі на експорт.
А благодійна організація JNPOC розповідає історії місцевих фермерів, які, попри репутаційні труднощі, відновлюють господарства та борються за кожну довіру покупця.
Міжнародне агентство з атомної енергії МАГАТЕ розробило методики для того, щоб фермери в пострадіаційних зонах могли безпечно вирощувати врожай. Серед них — внесення добрив, глибока оранка та контроль за кислотністю ґрунту. Тобто, навіть там, де земля ще зберігає сліди радіоактивного минулого, є спосіб зробити її безпечною.
А міжнародні журнали типу “Science of the Total Environment” неодноразово публікували дані про успішне зменшення радіаційних ризиків у ґрунтах агротехнічними методами.
Реальний потенціал чорнобильської землі
Отже, згідно дослідженням, частина земель виявилася придатною для вирощування кукурудзи, соняшника, картоплі та зернових. Це культури, які поглинають мінімум радіонуклідів із ґрунту — на відміну від, скажімо, бобових чи ягід.
Світові медіа писали, що 20 тисяч гектарів можуть бути повернуті в обіг, урожайність із досліджених полів відповідала середнім показникам у регіоні, а за певних умов — навіть вищим.
Але все складніше, адже за Чорнобилем тягнеться важкий репутаційний шлейф. Люди роками чули: “радіація, Чорнобиль, мутації”. І тепер непросто сказати їм: “ось картопля звідти”. Але приклад Японії після Фукусіми показує: довіру можна повернути. Там сьогодні знову експортуються продукти з постраждалого регіону. Секрет у жорсткому радіаційному контролі і прозорості.
В Україні вже функціонують державні лабораторії та використовуються портативні радіометри для перевірки продукції безпосередньо на місці. Наприклад, згідно з інформацією від Science and Technology Center in Ukraine, в рамках проєкту, фінансованого Урядом Канади, було встановлено систему виявлення радіації на контрольно-пропускних пунктах у зоні Чорнобиля, включаючи постачання портативних радіометрів та навчання персоналу їх використанню. І якщо держава візьме на себе зобов’язання гарантувати безпечність, ринок відновиться.
Наразі агровелетні на кшталт МХП чи Кернел до Чорнобильської зони не заходили. Але дрібні фермери вже пробують. Так, півтора року тому ДАЗВ надало 1437 гектарів землі в межах зони в оренду для аграрного експерименту. Йдеться про так звану “перехідну зону”, територію з нижчим рівнем забруднення. Поки що це окремі кейси. Але якщо наукові дані підтверджуватимуть безпечність урожаю, бізнес піде.
Тетяна Вікторова
