Зараз українці вперше складають єдиний вступний іспит (ЄВІ) або єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ) для вступу до магістратури чи аспірантури. ЄВІ зазвичай включає тестування з іноземної мови, що є обов’язковою вимогою для вступу, а ЄФВВ оцінює компетенцію – спеціалізовані знання і навички в конкретній галузі. Проте, навіть не зважаючи на попередню освіту та вік (бо до аспірантури, як правило, поступають вже доволі дорослі люди), ці іспити викликають тривогу у вступників через саму процедуру проведення, завдання та правила.
Крім того, у розпал вступної кампанії через ажіотаж на вступ до аспірантури під час війни, Міністерство освіти і науки несподівано змінило правила. Як зазначив міністр освіти і науки Оксен Лісовий на своїй сторінці у Фейсбук, метою змін є уникнення фіктивного навчання для відстрочки від мобілізації,
Щоб дізнатися, які перепони та труднощі існують під час складання іспитів та чим саме найбільше незадоволені вступники, ІА “ФАКТ” вирішило дістатися одного з пунктів тестування у Харкові та поговорити з тими, хто вже складав цей іспит.
Серед опитаних були лише ті, хто вступає до аспірантури, середній вік яких становив від 27-30 років, більшість з них – чоловіки. Загалом, всі наші співрозмовники висловили невдоволення своїми результатами та кількістю набраних балів, зазначивши, що тест був досить складним та незрозумілим.
Ми зібрали типові відповіді, які показують загальний настрій вступників.
Олена, 27 років:
“Як вже стало зрозуміло, цей іспит є однаковим для всіх професій та напрямків, він містить блок тестів на загальний рівень компетентності (ТЗНК) та будь-яку іноземну мову. Перше, що я помітив – перший блок (ТЗНК) включає велику кількість граматичних помилок. Для мене це було вкрай дивно…
Екзамен від Міністерства освіти і науки для вступу до аспірантури містив текстові уривки з деяких інформаційних сайтів з постійними повтореннями слів “включає” чи “уже” українською мовою. Ці помилки виглядають зовсім непрофесійно та вкрай дивно. Більше того, використання матеріалів із сумнівних джерел викликає питання щодо якості та достовірності інформації. Такий підхід до складання екзаменаційних завдань підриває довіру до системи освіти та ставить під сумнів компетентність організаторів”.
Сергій, 28 років:
“Мене сильно вразило, що питання першого блоку не спрямовані на перевірку логіки чи компетентності, а швидше – на здогадки. Незалежно від спеціальності (а я обрав для себе філологію), є завдання про біг Ахілла з черепахою та питання, яка теорема підходить та пояснює цю ситуацію. Також просять розрахувати оплату за житло за математичними формулами в залежності від старіння будівлі та кількості метрів квадратних…
Є багато інших подібних питань, які не пов’язані з гуманітарними спеціальностями. Для технічних спеціальностей питання з історії та літератури в цьому блоці також є недоречними та складними для відповіді. Чому існує лише один варіант тесту для медиків, адвокатів, філологів та фізиків-математиків?”.
Олександр, 31 рік:
“Під час тесту я зрозумів, що просто марно втратив купу часу та грошей на підготовку перед іспитом, бо реально підготуватися до цього першого блоку неможливо. Компетентні завдання та курси для підготовки також просто відсутні, бо, як виявилось – ніхто й не знав, що в тебе взагалі можуть там спитати… Пробні варіанти тестів на офіційному сайті також кардинально відрізняються від тих, які даються на іспиті”.
Ігор, 29 років:
“Другий блок передбачає вибір будь-якої іноземної мови та перевірка знань проводиться на дійсно високому рівні, бо тест є доволі складним. Можу стверджувати це, маючи підтверджений рівень C1 з англійської мови. Для мене це було складно, а для людини технічної спеціальності або вчителя, які все життя працювали та навчалися українською мовою, настільки досконале вивчення іноземної мови є нереальним. По суті, це – практично неможливо.
Наразі для у мене викликає великий сумнів у справедливості таких вимог, оскільки досягнення високого рівня володіння іноземною мовою потребує значних ресурсів та часу, що не завжди є можливим для професіоналів, зайнятих у своїй галузі. Крім того, такі вимоги можуть обмежувати доступ до аспірантури для багатьох талановитих фахівців, які мають високий потенціал у своїй професійній сфері, але вони не володіють іноземною мовою на достатньо високому рівні”.
Світлана, 27 років:
“По суті можу сказати, що умови для складання іспиту створені доволі хороші: світле та нове приміщення, сучасна техніка, приємні робочі місця та доволі милі інструктори. Але є певні недоліки та правила, які значно ускладнюють процес.
Патрульна поліція проводить повну перевірку металодетектором кожного учасника іспиту, а також ретельно перевіряє всі документи. Це забезпечує високий рівень безпеки, але водночас морально давить та збільшує час, необхідний для початку роботи. Всі особисті речі також забирають, при собі ми могли мати лише паспорт, воду без наклейки на бутилці та одну ручку.
У разі оголошення повітряної тривоги всіх присутніх виганяли в укриття, якщо пункт складання іспиту не розташований у підземеллі. Нам з цим пощастило, але так не всюди. Це призводить до великої перерви у складанні іспиту, бо повітряна тривога може бути і 3 години. Та через те, що на вході забираються всі технічні пристрої та особисті речі, навіть якщо доведеться чекати кілька годин, люди не матимуть доступу до своїх речей, що спричиняє додатковий великий дискомфорт та стрес. Родина моєї подруги, наприклад, просто не знала, де вона взагалі знаходилася декілька годин через такі правила”.
Дмитро, 30 років:
“Все було більш-менш терпляче, проте стався перебій електропостачання і мій комп’ютер просто відключився від мережі. Незважаючи на це, час для складання іспиту мені не відновили, та я не встиг виконати усі завдання якісно. Але чому так? Це ж була не моя провина.. Інша річ, коли, наприклад, учаснику потрібно вийти до туалету чи на свіже повітря під час іспиту. Це його власне бажання і тоді він заздалегідь розуміє, що час, витрачений на це, не компенсується. Але як вийшло у мене – будь-яка перерва під час іспиту означала втрату цінних хвилин, які могли би бути використані для виконання завдань”.
Денис, 28 років:
“Я був у шоці. Лише за годину чи дві до початку цього іспиту наше міністерство оновило умови для вступу. Згідно з новими вимогами, всі чоловіки призовного віку повинні набрати не менше 180 балів, щоб мати можливість вступити на навчання. 180 – це майже неможливо, якщо ти все життя не вивчав англійську. Для інших, хто претендує на місце за бюджетом, мінімальний поріг балів був підвищений до 160 з кожного блоку. Тобто, можливість написати один блок середнє (+-150) та інший дуже добре вже ні на що не впливає. Кожен з них має бути доволі високим. Ця зміна – лише додаткові проблеми, та й попередили б хоча б за декілька днів”.
Усі ці відгуки вступників показують велику кількість недоліків, які створюють додаткові стресові ситуації та проблеми для абітурієнтів, які й без того знаходяться під великим тиском через важливість іспиту. Скоріш за все, за таких умов мало хто потрапить до аспірантури. Отже, майбутнє української науки знаходиться під великим питанням.
