Примусова евакуація дітей із зон бойових дій без згоди батьків: що передбачає новий закон 

Під час оголошення обов’язкової евакуації з територій, де тривають активні бойові дії, значна частина батьків відмовляється вивозити дітей у безпечніші регіони, і така позиція, продиктована страхом невідомості або небажанням залишати власний дім, суттєво ускладнює роботу правоохоронців, волонтерів і рятувальників, які змушені діяти в умовах посилення обстрілів та просування ворога ближче до населених пунктів. У ситуаціях, коли артилерійські удари та атаки безпілотників стають інтенсивнішими, саме ці служби ризикують власним життям, щоб вивезти місцевих жителів, серед яких найбільш уразливими залишаються діти.

Законодавче рішення щодо примусової евакуації

10 лютого Верховна Рада ухвалила закон №12353, який дозволяє проводити примусову евакуацію дітей із зон активних бойових дій без згоди батьків. Як повідомляється на сайті Верховної Ради та МВС України, у разі відмови родини вивозити дитину це зможуть зробити правоохоронці з подальшою передачею під опіку держави.

Новий закон визначає, що рішення про оголошення обов’язкової евакуації ухвалюють військові адміністрації за поданням військового командування та за погодженням з Координаційним штабом з проведення евакуаційних заходів, що передбачає чітку процедуру прийняття такого рішення в умовах реальної загрози для життя цивільних. У тексті закону зазначено:

“Обов’язкова евакуація може бути як загальною, так і частковою – для окремих категорій населення, які за віком чи станом здоров’я не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження життя або здоров’я, у тому числі дітей, осіб з інвалідністю, осіб похилого віку та інших категорій населення”.

Після оголошення обов’язкової евакуації дітей принаймні один з батьків або законний представник зобов’язаний вивезти дитину до безпечних регіонів, і саме на дорослих покладається відповідальність за виконання цього рішення, ухваленого в умовах воєнної небезпеки.

Якщо родина відмовляється це зробити, правоохоронні органи отримують право здійснити примусове вивезення з подальшою передачею дитини органам опіки та піклування, що означає тимчасове вилучення з небезпечного середовища задля збереження життя та здоров’я.

Окрім цього, закон дає змогу запроваджувати обмеження на в’їзд і перебування на територіях, де оголошено загальну обов’язкову евакуацію, а доступ до таких зон дозволятиметься лише за спеціальними перепустками, що має на меті мінімізувати кількість цивільних у місцях підвищеного ризику.

Діти війни і відповідальність дорослих

За кожним рішенням про евакуацію стоять конкретні історії дітей, які залишаються в прифронтових громадах під звуки вибухів, і саме вони найменше здатні вплинути на обставини, які визначають їхню безпеку. В умовах, коли обстріли посилюються, а лінія бойових дій зміщується, перебування неповнолітніх у зоні активних атак перетворюється на постійний ризик, який не зменшується з часом, а навпаки зростає разом із загрозою нових ударів.

Працівники поліції, рятувальники та волонтери, які організовують евакуаційні рейси, працюють під вибухами, усвідомлюючи, що кожна затримка може всім коштувати життя. Водночас вони стикаються зі спротивом родин, які не готові залишати свої домівки. У таких обставинах законодавчий механізм примусової евакуації стає інструментом, спрямованим на захист тих, хто не може самостійно ухвалити рішення про виїзд, адже діти залежать від волі дорослих.

Що варто врахувати батькам

З огляду на посилення бойових дій у прифронтових регіонах, батькам слід розуміти, що евакуація з дітьми передбачає насамперед збереження їхнього життя, навіть якщо рішення про виїзд пов’язане з труднощами та невизначеністю. Перебування у зоні активних обстрілів означає постійний ризик для здоров’я та психіки дитини, оскільки вибухи, руйнування інфраструктури та перебої з медичною допомогою створюють середовище, у якому неможливо гарантувати безпеку.

Вивезення дітей до безпечніших регіонів дає змогу забезпечити доступ до освіти, медичних послуг і базових умов проживання, а також зменшує ймовірність травм чи загибелі внаслідок бойових дій. Виконання рішення про обов’язкову евакуацію дозволяє уникнути примусового втручання з боку правоохоронців і органів опіки, а також сприяє тому, щоб родина залишалася разом у безпечнішому середовищі.

У ситуації війни відповідальність дорослих полягає в тому, щоб обирати безпеку для дітей, навіть якщо цей вибір потребує залишити звичне життя, адже саме збережене дитяче життя є головною передумовою для будь-якого майбутнього після завершення бойових дій.