Біль і страждання, що випали на долю нашого народу, вже неможливо виміряти лише фізичними втратами. Глибокі шрами, які залишила війна, простягаються далеко за межі видимих ран, вражаючи психіку. Українці, які виживають у цьому хаосі, стають жертвами нової епідемії — епідемії посттравматичного стресового розладу та інших психічних порушень.
Кожен вибух, кожен звіт про загибель, кожне повідомлення про руйнацію — це не просто новина, це удар по нашій психіці. В умовах постійного стресу, коли небезпека стає невіддільною частиною життя, мозок працює у режимі виживання. Підсвідомий страх, який не має виходу, накопичується всередині нас, руйнуючи нашу здатність адекватно реагувати на події та підтримувати ментальну рівновагу. Тривожність, депресія, панічні атаки стали новою реальністю для багатьох українців. Кожен другий звертається до психологів, кожен третій бере антидепресанти або заспокійливі. А тих, хто не має можливості отримати фахову допомогу, стає ще більше. Що робити в умовах постійного психологічного тиску? Як вирватися з цупких пазурів страхів та не потратити під каток психічної катастрофи, що зминає все на своєму шляху?
Епідемія психічних розладів у цифрах
Всесвітня організація охорони здоров’я попереджає про збільшення кількості випадків психічного розладу серед українців. За словами директора Європейського регіонального бюро ВООЗ доктора Ганса Клюге, близько 10 мільйонів людей в Україні вже перебувають у групі ризику. Настання зими та третя річниця війни можуть лише посилити цю проблематику.
За даними електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ), з початку повномасштабного вторгнення спостерігається тенденція до зростання кількості пацієнтів зі встановленим діагнозом посттравматичний стресовий розлад:
- 2021 рік – 3 167 пацієнтів;
- 2022 рік – 7 051 пацієнт;
- 2023 рік – 12 494 пацієнта;
- 2024 рік – 3 292 пацієнта(станом на 06.03.2024)
Як бачимо, у 2023 році кількість пацієнтів збільшилася у чотири рази у порівнянні з 2021 роком, а у 2024 році лише за три місяці набралася кількість пацієнтів, що рівна кількості цілого 2021 року.
Крім того, керівник одеської клініки ментального здоров’я Іван Калинчук заявив, що в Україні не залишилось людей без психічних розладів. При цьому найпоширенішими психічними розладами серед українців він називає депресію, тривожність та панічні атаки.
Взагалі посттравматичний стресовий розлад — це те, що можна порівняти з невидимою бомбою, що вибухає всередині кожного з нас. Багато українців сьогодні борються з безсонням, жахами, раптовими нападами паніки, а дехто навіть з розладами поведінки чи думками про самогубство. Ми не бачимо цих ран, але вони є такими ж болючими, як і фізичні.
За даними психологів, кожен третій українець після початку війни стикається з проявами ПТСР. Це не лише бійці на фронті чи переселенці — це кожен, хто втратив рідних, чиє життя зруйнувала ворожа ракета або чий світ змінився до невпізнаваності через щоденний страх. Війна не обирає жертв. Вона проникає у свідомість кожного, хто живе в її тіні.
ПТСР може розвиватися у 12-20% людей незалежно від статі і віку. Симптоми розладу можуть виникати в короткий або тривалий період після травматичної події, як правило, протягом перших трьох місяців. Симптоми, що сигналізують про появу ПТСР:
- гіперзбудженість;
- перепроживання травматичних подій;
- проблеми із пам’яттю та емоційною сферою;
- порушення сну;
- надмірна втома;
- дратівливість;
- головні болі.
За даними дослідження Alligators Digital, психічне здоров’я українців підривають наступні чинники:
- війна – 88,5%;
- фінансові труднощі – 43,1%;
- зріст цін на життєві потреби – 32,5%.
Водночас, скринінгова платформа психічного здоров’я “Anima.ua”, опитавши 42 тис користувачів, надала більш детальну картину чинників, що призводять до ментальних розладів. Так, респонденти вказали на наступні проблеми:
- відчуття постійної втоми – 39% опитуваних;
- зниження інтересу до будь-якої діяльності – 37% опитуваних;
- проблеми зі сном – 34% опитуваних;
- труднощі з концентрацією уваги – 30% опитуваних;
- відчуття дратівливості та пригнічення – 29% опитуваних;
- проблеми з харчуванням (недоїдання або переїдання) – 25% опитуваних;
- сповільнення рухів або надмірна метушливість – 11% опитуваних;
- думки про суїцид – 11% опитуваних.
За даними діагностичної системи ресурсу marta.mva.gov.ua, що був розроблений для захисників і захисниць, членів їхніх родин та усіх інших задля самостійної перевірки стану свого ментального здоров’я та отримання рекомендації з його поліпшення, станом на 1 червня 2024 року було зафіксовано рівень важкої депресії у 50% респондентів, що свідчить про серйозний зв’язок психічного благополуччя населення з нестабільною ситуацією в країні.
“Та ситуація, в якій ми зараз знаходимося, вона турбує людей. Погіршується їх настрій, хоча яскраво виражених поведінкових змін у них ще немає. Наприклад, увага і реакція на негатив працює більш-менш адекватно, але людина про свій стан починає думати гірше, ніж це є насправді. У них є ресурс швидше відновитися, швидше повернутися до нормального стану. Важливо лише завчасно звертатися до лікарів”, – наголошує на необхідності лікування нейробіолог та співзасновник “Anima.ua” Сергій Данилов.
Водночас, за даними МОЗ, в Україні діагностується лише 1 з 50 випадків психічного розладу. І така ситуація цілком зрозуміла. Адже ментальність українців така, що вони неохоче звертаються до спеціалістів с проблемами психічного характеру, побоюючись стигматизму. Більшість просто не визнає, що з ними відбуваються якісь негативні для здоров’я наслідки.
На відміну від українців, в зарубіжних країнах охоче звертаються по допомогу до психологів. Так, для порівняння, у Німеччині, Великій Британії та США діагностують 1 з 4 випадків, а у країнах Південної Америки, Японії, Хорватії, Ізраїлі, Польщі та Туреччині – 1 з 10 випадків.
Стан психічних розладів та їх лікування у світі
У зарубіжних країнах розуміють серйозність ситуації та активно працюють над тим, щоб запобігти подальшому зростанню психічних розладів через раннє втручання, покращення доступу до послуг і боротьбу зі стигматизацією психічних хвороб.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у 2024 році глобальна поширеність тривожних і депресивних розладів зросла на 25% порівняно з попередніми роками. Нестабільність в усьому світі через коливання на економічному ринку, спалахи війн та збільшення агресивного контенту на просторах Інтернету тільки підливають масла у вогонь. Все це не лише вплинуло на фізичне здоров’я населення, але й створило кризу психічного здоров’я, яка лише набирає обертів з кожним днем.
Наприклад, у США, за даними Національного альянсу з психічних хвороб (NAMI), щороку приблизно 19% дорослих стикаються з тривожними розладами, а 8% — з депресією. Також фіксують зростання випадків посттравматичного стресового розладу (ПТСР), зокрема серед ветеранів та людей, що пережили травматичні події, такі як масові стрілянини або природні катастрофи.
У Європі ситуація не менш напружена. У деяких країнах, таких як Франція та Італія, ще пандемія стала причиною серйозного стрес у населення, що призвело до збільшення кількості звернень до психіатрів та психологів. Велика Британія ввела низку ініціатив для боротьби з наслідками пандемії, зокрема розширила доступ до телефонної та онлайн підтримки. Водночас Європейський союз збільшив фінансування програм психічного здоров’я та підтримки на місцевому рівні.
Щоб впоратися з кризою, більшість країн застосовують цілу низку комплексних стратегій. У США та Європі державні програми збільшують фінансування психіатричної допомоги. Створюються гарячі лінії підтримки та безкоштовні консультації для людей з симптомами депресії та тривожності. Такі країни, як Швеція та Данія, фокусуються на ранньому втручанні, забезпечуючи доступ до терапії для молоді та школярів.
У багатьох країнах, включаючи Австралію та Канаду, активну роль відіграють місцеві спільноти та волонтерські організації. Вони надають емоційну підтримку людям у кризових ситуаціях, а також допомагають з доступом до медичних послуг.
Велика кількість країн інвестує в розвиток телемедицини та онлайн платформ для надання психологічної підтримки. Наприклад, у Великій Британії та Ірландії широко використовуються програми для дистанційних консультацій, що дозволяє людям отримати допомогу, навіть якщо вони знаходяться в ізоляції.
Уряди країн, таких як Німеччина та Франція, впроваджують національні стратегії з підвищення обізнаності про психічні розлади та боротьбу з їхньою стигматизацією. В Іспанії було запущено кампанії щодо підтримки ментального здоров’я на роботі, що включають обов’язкові тренінги для роботодавців і працівників.
Як впоратися з психічною катастрофою
Нейробіолог Сергій Данилов зазначає, що дані статистики ментальних розладів вказують на те, що у світі суїцидальні думки налічуються у 0,6% людей, а згідно з опитуванням серед українців у 11%. Високі прояви депресії у світі зафіксовано у понад 3,2% людей.
“Це еволюційна реакція, яка направлена на те, щоб рятувати своє життя. У нас всіх є реакція — “бий, або біжи”. Ми постійно напруженні, тому у багатьох людей виникає відчуття, що у них є тривога чи депресія. Навіть, якщо деякі тести перебільшують проблему, то краще нехай буде гіпердіагностика, і людина піде до фахівця, і отримає чи не отримає допомогу, яку вона хоче, ніж вона буде думати, що в неї немає депресії. Вона буде сидіти вдома, нічого не буде робити і це буде набагато гірше ”, – пояснює ситуацію психіатр, психотерапевт Євген Скрипник.
Лікарі зауважують, що одна проблема може потягнути за собою безліч інших. Саме погіршення психологічного стану може стати причиною таких захворювань як:
- цукровий діабет;
- виразкова хвороба шлунку;
- коливання артеріального тиску;
- головні болі.
Очевидно, що Україна потребує не лише відбудови міст, а й глибокого відновлення ментального здоров’я своїх громадян. Першим кроком до цього є визнання проблеми — і на рівні кожної людини, і на рівні держави.
Психологи радять не замикатися в собі, не вдавати, що нічого не відбувається. Звернення по допомогу — це не слабкість, це сила, яка дозволяє боротися за своє здоров’я. Важливо розуміти, що ПТСР — це не вирок, а стан, з яким можна і потрібно працювати.
Наразі в Україні зростає кількість гарячих ліній підтримки, мобільних бригад психологів, благодійних проєктів, що надають безкоштовну психологічну допомогу. Але цього недостатньо. Держава повинна посилити роботу у цьому напрямку, забезпечуючи доступ до психологічної реабілітації не лише для військових, а й для цивільного населення. Потрібні програми для навчання нових спеціалістів, збільшення кількості центрів реабілітації, а також широка інформаційна кампанія, що допоможе людям розпізнавати симптоми ПТСР та вчасно звертатися за допомогою.
Ми не знаємо, коли закінчиться війна. Але вже зараз маємо думати про відбудову не тільки зруйнованих будівель, а й наших душ. Психічне здоров’я кожного українця — це ключ до майбутнього сильної та вільної країни. Від нас залежить, як ми впораємося з цією кризою.
