Психотерапія в епоху війни: як український стартап масштабує підтримку в Європі через ШІ  (продовження)

ІА “ФАКТ” вже писало про те, що стартап Pleso Therapy, який створив розумну онлайн-платформу для підбору психотерапевтів, залучив $1,2 млн інвестицій від таких селебріті як Олександр Усик, Vchasno Group і TA Ventures. У час, коли мільйони українців переживають війну, Pleso пропонує доступну терапію без стигми — зрозумілою мовою, з підбором фахівця за допомогою ШІ. Компанія вже працює в Україні, Польщі та Румунії, планує подальше розширення в Європі, а 80% доходів приносить саме наша діаспора в ЄС.

Це не просто каталог, а система, що враховує емоційний стан, запити, стиль терапії та навіть бекграунд спеціаліста. До роботи допускають лише кожного сьомого кандидата, а після кожної сесії користувачі оцінюють фахівця. Платформа популярна серед військових, батьків, біженців і корпоративних клієнтів. Усе це доводить, що вітчизняні інновації в ментальному здоров’ї — вже не підтримка “на крайній випадок”, а основа стійкості суспільства.

Як український стартап виходить у Європу — і що за цим стоїть

Pleso Therapy — не просто платформа, яка виросла з України у Польщу й Румунію. Це компанія з амбіцією стати головним європейським гравцем у сфері ментального здоров’я, але з людським обличчям і локальним розумінням кожного користувача. Масштабування вже почалось — не лише технологічне, а й мовне, культурне, етичне та з українським акцентом серед глобальних рішень.

Після Польщі та Румунії наступною країною для запуску стане Іспанія. Причина очевидна: по-перше, тут значна українська діаспора, по-друге, іспанське суспільство відкрито до онлайн-психотерапії, по-третє, ринок ще не перенасичений гравцями, які розмовляють “по-людськи”.

Засновник компанії Олександр Бондарєв заявив: “Ми хочемо бути найбільшою платформою ментального здоров’я в Європі. І починаємо з тих країн, де українцям вже болить”.

Так, Pleso уже має інтерфейси українською, польською й румунською. Але це не просто текстовий переклад. Кожна версія платформи враховує локальну етику, ментальні особливості і очікування. Так, у Польщі поширений запит “як говорити з підлітком про війну”, у Румунії багато звернень про страх перед інтеграцією, в Україні — панічні атаки через повітряні тривоги або ПТСР у рідних.

Найближчим часом Pleso планує додати інтерфейси іспанською та німецькою, а далі — дивитися у бік Чехії, Словаччини, Балтії. Все це з фокусом на місцевий контекст і емоційну зрозумілість.

Онлайн-сервіс — не лише сайт і терапевт, але й підпорядкування місцевому законодавству, особливо в медичній і психотерапевтичній сферах. Так, у Німеччині діє жорстка система ліцензування терапевтів, у країнах ЄС треба дотримуватися стандартів GDPR, тобто поводження з персональними даними, в окремих юрисдикціях онлайн-сесії дозволені лише за наявності окремого дозволу. Команда Pleso уже пропрацьовує юридичні тонкощі, щоб пристосувати платформу до вимог кожного ринку.

Коли база користувачів зростає, зростає й тиск на технічну інфраструктуру. Тож команда інвестує у стійкість платформи під навантаженням, покращення алгоритмів підбору терапевтів, і, звичайно, безпеку зберігання даних, щоб відповідати європейським вимогам.

Як Олександр Усик став обличчям змін у ставленні до психотерапії

У світі, де психотерапія досі часто сприймається як “розмова для слабких”, участь чемпіона світу у надважкій вазі виглядає як справжній прорив. Його участь — не просто рядок у пресрелізі, а символічний жест: “Якщо навіть Усик вважає психотерапію важливою, може, вона потрібна й мені”.

Усик — фігура, до якої дослухаються і спортсмени, і військові, і молодь. Його присутність у проєкті знімає бар’єр стигматизації: коли “мужик з титулами” підтримує ментальне здоров’я, це змінює мову навколо терапії.

Поки що офіційних спільних ініціатив між Pleso і фондом Усика не оголошено. Але участь спортсмена вже працює як потужна репутаційна підтримка. Це перетворює Pleso на платформу, яку сприймають серйозно не лише в айтішному середовищі, а й у середовищі ветеранів, тренерів, батьків, людей із регіонів.

Його ім’я в заголовках — пропуск у ті аудиторії, які зазвичай не довіряють “розмовам про емоції”. Чи готові військові йти до терапевта, питання відкрите. Але коли людина, яка готується до боїв у рингу, не соромиться зізнатися у важливості психологічної підготовки, це ламає мовчання.

Усик неодноразово говорив про роботу з ментальними тренерами перед боями, про емоційну дисципліну, про тишу в голові як ресурс. Він добре знає, що сильний не той, хто не відчуває, а той, хто справляється.

У суспільній свідомості відбувається певний злам: Pleso перестає виглядати як сервіс “для офісних білих комірців”. Психотерапія стає прийнятною для тих, хто ніколи раніше про це не думав.

Як психотерапія стає галуззю в Україні й чому це не мода, а реальна потреба

У 2022-му психотерапія в Україні була “розмовою з дивану”. У 2023-му — способом вижити. А вже у 2024–2025-х вона стала новим ринком, до якого входять стартапи, інвестори, міжнародні партнери. Психотерапія — вже не “щось про слабких”, а ринок, що формує нову економіку підтримки. І цифри говорять самі за себе.

У Європі ринок ментального здоров’я у минулому році оцінювався в $112,8 млрд, і щороку зростає на 2,4%. До 2033 року очікується обсяг $139,7 млрд. Це не галузь майбутнього, а  сьогодення.

В Україні трохи інші цифри, але інтенсивність попиту шалена. На жовтень минулого року в країні залишалося 3,6 млн внутрішньо переміщених осіб, а ще 4,3 млн повернулися до місць проживання. І майже всі вони — з історіями, які болять.

Українські підприємці не чекають, поки ринок “дозріє”, а формують його. Як йшлося вище, Pleso Therapy уже працює в Польщі, Румунії, розширюється в Іспанію,  Rozmova (Clearly) — український додаток, що вийшов на ринки Латинської Америки, Іспанії, Польщі й отримав $100 тис. від Google for Startups. Healthy Mind — проєкт, що створює AI-помічника у сфері терапії, нещодавно залучив $1 млн. Це вже не “мрія активіста”, а  реальна економіка.

Варто зазначити, що вітчизняна система освіти не встигає за зростаючим попитом. Україні потрібна реформа навчальних програм для терапевтів, нова модель клінічної практики, супервізій, етики.

Але є надія. Адже у січні Верховна Рада ухвалила Закон “Про систему охорони психічного здоров’я”. Він має на меті створити ширшу, доступнішу та офіційно визнану систему допомоги, ближчу до людини, ніж інституції з печатками.

Чи безпечно ділитися особистим із Pleso Therapy: як платформа захищає ваші дані

Поговорити з психотерапевтом часто означає розповісти про найінтимніше: травму, втрату, сором, паніку, стосунки. І саме тому головне питання перед кожною онлайн-сесією: чи справді мої слова залишаться між нами? Чи можна довіряти платформі, коли на кону не просто діагноз, а мій внутрішній світ?

Засновники Pleso Therapy запевняють: так, можна. Адже Pleso офіційно зареєстрована у Польщі, працює в ЄС і зобов’язана дотримуватись GDPR — загального регламенту захисту персональних даних. Це той самий закон, який зобов’язує компанії типу Google, Facebook чи Amazon не лізти у вашу пошту без дозволу.

Що це означає для користувача? Ви даєте чітку згоду на обробку своїх даних і можете її відкликати або перевірити, які саме дані про вас зберігаються, маєте право на видалення інформації (“право на забуття”), усі дані шифруються, тобто навіть технічний персонал не бачить змісту ваших повідомлень.

Усе це зафіксовано в політиці конфіденційності Pleso. Усе, що ви обговорюєте з терапевтом, вважається чутливими персональними даними. І за європейським законом обробляти це можна тільки з вашої прямої згоди.

Щоб розуміти рівень захисту, варто мати на увазі: навіть якщо до Pleso прийде державна структура з запитом, без судового рішення вони не мають права передати розмови клієнта. І навіть у такому випадку, самі розмови не зберігаються у вигляді аудіо чи текстів — лише загальний лог, що сесія відбулася.

Компанія впроваджує технічні аудити, працює з незалежними експертами з кібербезпеки та має призначеного офіційного DPO (data protection officer).

…Pleso Therapy — приклад того, як український технологічний продукт виростає в потужного європейського гравця у сфері ментального здоров’я. Платформа поєднує технологічну гнучкість, локальну емпатію та юридичну відповідність стандартам ЄС, що дозволяє їй масштабуватись не лише мовно, а й культурно, етично, інфраструктурно. Символічна підтримка Олександра Усика допомагає зламати бар’єри стигми, роблячи психотерапію прийнятною для ширшого кола людей — від військових до батьків і тренерів.

Успіх Pleso демонструє, що психотерапія в Україні вже не є “розмовою для слабких”, а новою соціальною нормою та економічним напрямом із реальними інвестиціями, потребами й структурною реформою. Усе це відбувається на тлі високого попиту, нормативного прориву і посиленого акценту на безпеку даних, який формує довіру до онлайн-сервісів.

Тетяна Вікторова