Прогнозування – особливо довгострокове – в умовах невизначеності, як гадання на кавовій гущі. Зокрема, ситуація на ринку праці залежить не лише від поточних тенденцій, а й від викликів, які на нас ще чекають.
Втім, аналіз зміни кількості вакансій на популярних платформах пошуку роботи robota.ua та work.ua демонструє схожі тренди впродовж року. Загальна динаміка вакансій має повторюваний характер: на початку року активність невисока, але навесні у зв’язку з пожвавленням бізнес-процесів спостерігається підйом. Влітку знов невелике зниження, яке змінюється осіннім зростанням кількості пропозицій. З середини листопада вакансії починають зменшуватись, адже частина компаній відкладає активний пошук кадрів до завершення зимових свят. Хоча щороку можуть виникати мікротренди на кшталт періодів блекаутів, вони, як правило, не змінюють картину ринку праці докорінно.
Щодо цьогорічних прогнозів, якщо не станеться значних змін у глобальних трендах, ситуація на ринку праці, ймовірно, розвиватиметься за минулорічним сценарієм. Водночас, можна очікувати збільшення кількості вакансій, хоча це не завжди означає появу нових робочих місць.
Частина з них з’явиться через зміну демографічної ситуації. Чергова минулорічна міграційна хвиля призвела до зростання кількості відкритих вакансій. За даними Опендатабот, кількість українців, які покинули країну і не повернулися, збільшилася у 3,3 раза порівняно з 2023 роком. Якщо у 2023 році цей показник становив 134 тисячі, то у 2024 році – вже 443 тисячі осіб.
Окрім еміграції, на появу вакансій впливає мобілізація, адже компанії змушені шукати заміну працівникам, які несподівано вибувають зі штатного розкладу. Водночас на ринку присутні й вакансії, пов’язані зі створенням нових робочих місць. Наприклад, минулого року за кількістю вакансій лідирували ритейл-компанії, пропонуючи тисячі нових робочих місць: “Фора” – близько 4 тисяч, “АТБ” та “Аврора” – по 3,5 тисячі, “Сільпо” – приблизно 3,2 тисячі вакансій за рік.
Вплив глобальної економіки на вітчизняний ринок праці
Україна як частина глобального економічного пазлу відчуває на собі вплив міжнародних криз, санкцій та геополітичних змін. Ці події формують економічний ландшафт країни та безпосередньо впливають на зайнятість у ключових секторах: IT, виробництві, логістиці та ритейлі.
Українська IT-індустрія добре знана в світі, але економічні спади змушують західні компанії скорочувати витрати та зменшувати кількість замовлень на аутсорсинг. Проте санкції проти Росії відкривають для українських розробників нові можливості, особливо в сферах кібербезпеки та фінансових технологій. Девальвація гривні робить українські послуги дешевшими, але політична нестабільність може лякати клієнтів.
Так склалося, що українська промисловість експорто – та імпортозалежна. Санкції і торгові обмеження можуть створювати проблеми, наприклад, зупиняти модернізацію заводів через обмеження на постачання обладнання з ЄС. Під час світової фінансової кризи 2008-2009 років українська економіка значно постраждала, і це негативно вплинуло на промисловість та зайнятість. Проте перенесення виробництв з Азії до Європи може стати шансом для України залучити нові інвестиції та створити робочі місця.
Кризи в глобальній логістиці на кшталт блокування Суецького каналу у 2021 році, показують, наскільки вразливими можуть бути міжнародні транспортні маршрути. Для України це означає, що треба розвивати альтернативні шляхи доставки товарів. Так, блокування чорноморських портів під час війни змушує використовувати залізничні та автомобільні маршрути через західні кордони. Це створює попит на спеціалістів у сфері логістики, але також вимагає багато інвестицій в інфраструктуру.
Які професії будуть найбільш затребуваними у 2025 році
Дефіцит кадрів відчувається у багатьох галузях вітчизняної економіки. Згідно з опитуванням Мінекономіки, 2/3 роботодавців ключовою причиною браку кваліфікованих працівників назвали мобілізацію, а 54% вказали на міграційні процеси. Особливо гостро нестача кадрів у сферах охорони та безпеки, на робітничих спеціальностях і в медицині.
Продовжує зростати попит на кваліфікованих IT-фахівців – розробників, спеціалістів з кібербезпеки, аналітиків великих даних та експертів зі штучного інтелекту. Згідно з прогнозами, ці професії залишатимуться серед найбільш затребуваних у поточному році.
Через зміни в демографії та потребу в якісному медичному обслуговуванні попит на медичних фахівців залишається стабільним. Хоча в освіті все більше використовуються технології, залишається актуальною потреба в кваліфікованих педагогах.
Залишається високим попит на кваліфікованих робітників – будівельників, слюсарів, механіків та електриків. Це пов’язано з необхідністю відновлення інфраструктури та дефіцитом кадрів у виробничій сфері.
Водночас залишаються затребуваними офісні професії, передусім, в IT та адміністративному секторі. Таким чином, баланс між робітничими та офісними спеціальностями поступово вирівнюється, відображаючи потреби сучасної економіки.
На бізнес та роботодавців суттєво впливають мобілізаційні процеси в Україні, створюючи низку викликів, пов’язаних із кадровим дефіцитом та необхідністю адаптації до нових умов. Мобілізація призвела до значного скорочення робочої сили. За даними Нацбанку України, чисельність робочої сили у віковій групі 15-70 років на початок минулого року зменшилася більш ніж на чверть порівняно з 2021 роком. Це скорочення обумовлено як мобілізацією, так і міграцією населення.
Минулого року в Україні суттєво зросла кількість вакансій для віддаленої роботи на 31%. Однак, попит серед тих, хто шукає такі роботи, трохи знизився – на 3%. Середня заробітна плата для віддаленої роботи становила 19 100 грн, що на 16% більше, ніж у 2023 році.
У березні 2024 року дані robota.ua показали, що кількість вакансій для дистанційної роботи зросла на 39% порівняно з лютим 2022 року. Найбільше зростання було в Києві (на 96%), Харкові (на 68%), Львові (на 35%), Одесі (на 34%) та Дніпрі (на 16%).
Українські фахівці, особливо в IT, активно конкурують за віддалену роботу на міжнародному ринку. Вони привабливі для іноземних роботодавців завдяки високій кваліфікації та помірним зарплатним очікуванням. Проте конкуренція з висококваліфікованими іноземними фахівцями вимагає від наших співвітчизників постійно підвищувати свої навички та адаптуватися до міжнародних стандартів.
Чи варто очікувати підвищення, чи зниження зарплат та як валютний курс впливає на зарплати та рівень життя
У 2025 році в Україні середня зарплата має зрости з 21,8 тис. грн до 24,3 тис. грн, що становить річний приріст на 10,5%. Але через інфляцію в 9,5% реальне зростання зарплат складе лише близько 1%. Минулого року середня зарплата зросла на 13% і досягла 20 985 грн. Найбільше зростання було в галузях інформаційних технологій, фінансів та будівництва.
Очевидно, що коливання валютного курсу суттєво впливає на вітчизняну економіку України. Коли долар зміцнюється, імпортні товари та послуги дорожчають, що знижує купівельну спроможність людей з гривневими доходами. Наприклад, у 2021 році мінімальна зарплата була 6 000 грн, що дорівнювало приблизно 220 доларам. У 2025 році, при мінімальній зарплаті 8 000 грн та прогнозованому курсі, це буде близько 178 доларів, що показує зниження реальної купівельної спроможності.
Чи будуть українці продовжувати виїжджати у 2025 році
Цьогоріч очікується продовження міграційних процесів серед українців. За прогнозами Нацбанку України, протягом року близько 200 тисяч громадян можуть виїхати за кордон протягом року через питання безпеки, перебої з електропостачанням та загальне погіршення якості життя.
Водночас з цим уряд України ініціює програми для сприяння поверненню громадян. Зокрема, на початку 2025 року планується запуск пілотного проєкту з повернення українців з Німеччини, який передбачає створення центрів підтримки для реінтеграції.
Водночас, за даними опитувань, кожен п’ятий українець розглядає можливість еміграції після завершення війни, особливо молодь віком 18-29 років (33%). Основним напрямком для переїзду є Польща.
Адаптація українського бізнеса до викликів мобілізації, законодавчі та податкові ініціативи для підтримки зайнятості ветеранів
Для подолання кадрового дефіциту вітчизняні підприємства впроваджують різні стратегії. Зокрема, активно залучають до роботи жінок, підлітків, студентів та пенсіонерів. Наприклад, у транспортній сфері водіями вантажівок та громадського транспорту все частіше працюють жінки.
Війна змусила українські компанії шукати способи зменшити залежність від людей. Розвиток ШІ та автоматизації поступово призводить до зникнення деяких професій. За даними Світового економічного форуму, до 2030 року понад 20% існуючих робочих місць зміняться або зникнуть через автоматизацію. Під найбільшим ризиком знаходяться: працівники пошти, секретарі, фахівці з розрахунку зарплат, графічні дизайнери та юристи.
Автоматизація змінює структуру зайнятості, зменшуючи потребу в рутинній та фізичній роботі й збільшуючи попит на висококваліфікованих фахівців. Потрібно більше спеціалістів з IT, інженерів, аналітиків даних та інших професій, пов’язаних із розробкою, впровадженням та обслуговуванням автоматизованих систем. Це означає, що працівники мають постійно підвищувати свої навички та пристосовуватися до нових технологій.
Деякі підприємства також виступають з ініціативами щодо законодавчих змін, які б дозволили бронювати критично важливих працівників від мобілізації або запровадити альтернативні механізми підтримки армії, такі як сплата спеціального військового збору.
Найближчим часом в Україні планується впровадження низки законодавчих ініціатив на підтримку зайнятості та стимулювання бізнесу. Український уряд виділив 6,3 мільярда гривень на підтримку та навчання тих, хто шукає роботу, реформування Центрів професійно-технічної освіти та співпрацю з бізнесом.
Щоб допомогти ветеранам війни з працевлаштуванням і післявоєнною адаптацією, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт. Він передбачає, що роботодавці будуть зобов’язані створювати робочі місця для ветеранів війни, зокрема спеціальні робочі місця, і надавати їм інші соціально-економічні гарантії.
Для заохочення роботодавців наймати ветеранів війни розроблено законопроєкт. Він передбачає, що підприємства, де 60% працівників є ветеранами, будуть звільнені від податків. Це має створити додаткові стимули для підприємств активно працевлаштовувати ветеранів.
Тетяна Вікторова
