В очікуванні чергового траншу МВФ: чи вдасться дійти згоди без девальвації гривні та підвищення податків?
Днями у світових ЗМІ йшлося про те, що Міжнародний валютний фонд може вимагати від України прискорити девальвацію гривні, знизити облікову ставку та пом’якшити монетарну політику, щоб отримати наступний транш фінансової допомоги.
Українські чиновники готуються до зустрічі з представниками МВФ цього тижня, щоб обговорити швидшу девальвацію гривні, зниження процентних ставок і посилення збору податків для покриття бюджетного дефіциту. Очікується, що місія МВФ, яка перебуває у Києві, за будь-яких умов прагнутиме “переконати” Київ вдатися до цих непопулярних мір для продовження фінансової підтримки з боку міжнародного регулятора. Вони проводять п’ятий запланований перегляд кредитної програми на суму 15,6 млрд доларів.
Допомагають тому, хто сам собі допомагає
Результат перегляду може розблокувати виділення Україні 1,1 млрд доларів, якщо співробітники фонду дійдуть висновку, що Україна досягає програмних цілей і достатньо ресурсна для задоволення своїх фінансових потреб.
Нацбанк України, однак, не бажає допустити подальшого ослаблення гривні. Валюта вже втратила понад 10% з жовтня, в процесі валютної лібералізації, коли закінчився термін дії фіксованого обмінного курсу, запровадженого після повномасштабного вторгнення Росії. Цей крок поставить під сумнів здатність Центробанку підтримувати цінову стабільність. Знецінення гривні та підвищення податків можуть мати негативні політичні наслідки, оскільки населення вже страждає від війни з Росією.
МВФ, центральний банк і міністерство фінансів України відмовилися коментувати ситуацію. Голова Нацбанку Андрій Пишний після зустрічі з командою МВФ зробив допис у Facebook, що важливо знайти “оптимальну” монетарну та фіскальну політику, не вдаючись у деталі. Він також зазначив, що внутрішній борговий ринок буде відігравати значну роль у фінансуванні уряду.
Україна покладається на міжнародну підтримку у вигляді зброї та фінансування для протистояння російській агресії. Несподіваний наступ українських військових у Курську область не змінив хід війни, оскільки агресор закріпився на сході України і продовжує завдавати масованих ракетних ударів по країні.
Хоча Україна отримала близько 122 млрд доларів міжнародної допомоги від США, ЄС, МВФ та інших міжнародних партнерів, проте, все ще стикається з бюджетним дефіцитом у розмірі 15 млрд доларів на наступний рік. І цей дефіцит, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, ще не покритий фінансовими гарантіями донорів.
Щоб допомогти закрити цей дефіцит, МВФ планує закликати Нацбанк України швидше девальвувати гривню та пом’якшити монетарну політику, враховуючи помірну інфляцію в країні. Очікується, що ці заходи збільшать бюджетні надходження у гривні та здешевлять запозичення для Мінфіну.
Чому МВФ вважає українську податкову політику надто м’якою
МВФ критикує плану українського уряду щодо підвищення податків, вважаючи його занадто м’яким. Вони закликали уряд Президента Зеленського збільшити спектр мит. Однією з можливих пропозицій є підвищення податку на додану вартість з нинішніх 20%.
У вівторок Верховна Рада не змогла ухвалити законопроєкт щодо збільшення “військового збору” з доходів фізосіб та розширення його на підприємців. Це свідчить про непопулярність таких заходів серед українців, ресурс міцності яких і без того вже вичерпався. Через стикання з мобілізацією, побоювання щодо корупції в уряді, регулярні відключення електроенергії через авіаудари та зростання цін на електроенергію та продукти.
Крім того, планується, що Україна отримає додаткову фінансову підтримку у вигляді кредитів на суму 50 мільярдів доларів США. Ці кошти будуть фінансуватися за рахунок прибутків від заморожених активів російського центрального банку. Група семи країн, яка очолює ці зусилля, прагне забезпечити надходження коштів до кінця року, хоча США та ЄС ще працюють над деталями.
Можливі наслідки впровадження непопулярних фінансових мір, які рекомендує МВФ
Вищезгадані фінансові заходи, впровадження яких Україною педалює МВФ, можуть мати для українців як потенційні переваги, так і ризики. Їхній вплив залежатиме від того, як вони будуть реалізовані та які додаткові заходи будуть вжиті для підтримки економіки та населення.
Щодо знецінення гривні, то швидша девальвація гривні може призвести до зростання цін на імпорт, що підвищить вартість життя пересічних громадян. Однак це також може зробити українські товари більш конкурентоспроможними на міжнародних ринках.
Пом’якшення монетарної політики, тобто зниження процентних ставок, може знизити вартість кредитів і стимулювати таким чином бізнес-активність і інвестиції. Проте це також може призвести до зростання інфляції, що негативно вплине на купівельну спроможність населення.
Збільшення податків, особливо військового збору, може викликати невдоволення серед громадян, які вже стикаються з економічними труднощами через війну. Це може знизити рівень споживання та економічну активність.
Додаткові кредити та фінансова допомога світового співтовариства можуть допомогти стабілізувати економіку та профінансувати важливі державні програми. Однак це також збільшить зовнішній борг країни, що матиме довгострокові наслідки для економіки.
Крім того, збільшення фінансових потоків підвищить ризики корупції, що може знизити ефективність використання коштів і довіру громадян до уряду.
З декількох зол слід обрати меншу
Очевидно, що простого виходу з цієї ситуації немає. Ймовірно, уряд і Нацбанк зважаться на такий непопулярний захід як девальвація гривні. Але ця міра економічну ситуацію в країні не покращить. Ті, хто вважає девальвацію гривні вигідною як для держбюджету, так і для українського експорту, певно, не враховують кілька можливих наслідків.
По-перше, подорожчає імпорт, зокрема злетять ціни на паливо та зброю. По-друге, девальвація гривні не означає миттєвого збільшення імпорту. Зокрема тому, що хоч український морський коридор і відновлено, це, як і раніше, дуже ризикова логістика. І поки що невідомо, чи з’явиться надійна інфраструктура для нарощування експорту.
Девальвація гривні може сприяти експорту, але лише у короткостроковій перспективі. Тому що ціни на вітчизняну експортну продукцію за кордоном залишають бажати кращого. По суті, девальвація гривні – це перерозподіл капіталу між тими, хто отримує доходи у гривні, та тими, хто заробляє у валюті. Тобто зарплата вчителя, залишаючись незмінною у гривні, у валюті знизиться з 200-300 до 150-200 доларів на місяць, і зробить бідного вчителя ще біднішим, тоді як той, чия праця оплачується валютою, у короткостроковій перспективі стане багатшим.
Щодо зниження облікової ставки, багато експертів намагаються зіставити рівень девальвації та облікової ставки. Але в Україні валютний ринок не вільний, а фіксований, і всі гравці орієнтовані на нього. Якщо на одному графіку зобразити криву ставки та криву девальвації, стане очевидним, що прибутковість облікової ставки країни і так досить низька, а зниження ставки може її підірвати.
МВФ закликає зменшити ставку нібито для внутрішніх зобов’язань. Але на цей час ставка по ОВДП в аукціонах Мінфіну вже менша від ставки НБУ. Варто взяти до уваги ще тримісячні депозитні сертифікати, які також можна направити до ОВДП, але це недоцільно. Гравці фінансового ринку вважають ставку за депсертифікатами і так врівноваженою.
Варто зазначити, що одночасно утримувати валютний курс та облікову ставку неможливо. А одночасне зниження курсу і ставки може мати дуже негативні наслідки для економіки країни.
Ймовірно, найменше з зол – підвищення ставки ПДВ. Оскільки такий захід торкнеться і тіньового ринку, а інфляція від його впровадження має бути короткостроковою.
Тетяна Морараш
