Щоразу, коли хтось іронічно запитує: “А хіба вже не Третя світова?”, — достатньо подивитися на суху статистику, щоб зрозуміти: планета давно живе в реальності, яка дедалі більше нагадує глобальну війну. У минулому році кількість озброєних зіткнень у світі досягла рекордного показника за весь повоєнний період.
За даними Уппсальської програми з вивчення конфліктів, упродовж року було зафіксовано 61 збройне протистояння між державами. Із них 11 кваліфікуються як повномасштабні війни, де кількість загиблих у бойових діях перевищила тисячу людей.
Ця трагічна динаміка наростає не перший рік. Починаючи з 2019-го, світ чотири рази фіксував нові рекорди: 56 конфліктів у 2022 році, 57 — у 2020-му, 59 — у 2023-му, і нарешті — 61 у 2024-му. У минулому році кількість загиблих у збройних конфліктах сягнула майже 160 000 осіб. Найбільше жертв зафіксовано в Україні, де загинуло близько 76 000 людей. Інші гарячі точки включають Ізраїль та Ліван, де загинуло близько 26 000 осіб, з яких 94% були цивільними або особами з невизначеним статусом.
У переліку 11 найкривавіших конфліктів — війна Росії проти України, бойові дії між Ізраїлем і ХАМАС, удари Ізраїлю по силах Хезболли на півдні Лівану, боротьба з ІДІЛ у Нігерії, збройні сутички в Ефіопії, а також боротьба за владу в Буркіна-Фасо, М’янмі, Пакистані, Сомалі, Судані та Сирії.
Якщо колись визначення “світова війна” асоціювалося з єдиною фронтовою лінією і чіткими альянсами, то тепер глобальна нестабільність набрала іншої форми: одночасно десятки гарячих точок, розкиданих по всій планеті.
Світова арена перетворюється на поле битви між великими державами. Росія, Китай та Іран активно підтримують проксі-сили в різних регіонах, що призводить до ескалації конфліктів. Західні країни, зокрема США та Євросоюз, відповідають зміцненням військових альянсів та підтримкою союзників. Ця нова форма конфронтації призводить до зростання кількості конфліктів та ускладнює їх вирішення.
Глобальна карта конфліктів – 2024: війни, перевороти, етнічні сутички та гуманітарні катастрофи
Російська агресія проти України залишається найсмертоноснішим конфліктом року з приблизно 76 000 загиблих.
Після нападів ХАМАС 7 жовтня Ізраїль розпочав масштабну військову операцію в Газі, що призвела до загибелі понад 22 000 осіб, з яких лише 2% були ідентифіковані як комбатанти.
У жовтні Ізраїль розпочав наземне вторгнення в Південний Ліван у відповідь на ракетні обстріли з боку “Хезболли”, що призвело до загибелі понад 2 700 ліванців, переважно цивільних.
Прикладами внутрішніх війн та переворотів у боротьбі за владу можуть бути збройні конфлікти у Судані, Буркіна-Фасо та М’янмі. Громадянська війна між Збройними силами Судану та Парамілітарними силами швидкого реагування призвела до загибелі понад 150 000 осіб та змусила понад 12 мільйонів людей залишити свої домівки.
У свою чергу, Буркіна-Фасо стала ареною жорстоких нападів джихадистських угруповань, включаючи Ісламську державу, та масових вбивств цивільного населення.
Після військового перевороту в 2021-му М’янма занурилася в громадянську війну між хунтою та опозиційними силами, що призвело до численних жертв серед цивільного населення.
Етнорелігійні конфлікти на грунті розділення ідентичності мали місце у Нігерії. До численних жертв призвели сутички на етнічному та релігійному підгрунті між фермерами та скотарями.
Спричиняючи гуманітарну катастрофу, триває конфлікт у Сирії між урядовими силами та різними опозиційними та етнічними групами.
Загрожуючи стабільності в регіоні, продовжуються збройні зіткнення між сомалійським урядом та ісламістським угрупованням “Аш-Шабаб”.
Нові війни: дрони з ШІ, найманці та тіньові гроші — як змінюється обличчя глобальних конфліктів
У минулому році війна перестала бути справою лише армій і держав. Сучасні конфлікти високотехнологічні, гібридні, тіньові війни, де нову реальність глобальної нестабільності формують дрони з штучним інтелектом, найманці та нелегальні фінансові потоки.
Епіцентром технологічної революції у війні стала Україна. Під час операції “Павутиння” українські безпілотники з елементами ШІ знищили понад 20 російських бомбардувальників на авіабазах, використовуючи автономну навігацію навіть в умовах глушіння сигналів. Цьогоріч Київ планує виробити 3,5 мільйона дронів, що свідчить про перехід до масштабної безпілотної війни.
Інші країни також активно впроваджують дрони з ШІ. Зокрема, Індія розробила “Нагастра-1” — автономний дрон-камікадзе, здатний самостійно виявляти та знищувати цілі.
Російськаі вагнерівці після важких втрат у Малі були замінені на “Африканський корпус”, що підпорядковується Міноборони РФ. У Судані були зафіксовані колумбійські найманці, завербовані компанією з ОАЕ для підтримки повстанців.
У Центральноафриканській Республіці найманці Вагнера брали участь у бойових діях та тренували місцеві збройні формування.
Фінансування конфліктів часто здійснюється через нелегальні ринки. У Колумбії незаконний видобуток золота приносить мільярдні прибутки, які використовуються для фінансування збройних угруповань. У Судані та Центральноафриканській Республіці незаконний видобуток золота також фінансує збройні конфлікти.
Також існує проблема “кривавих алмазів”, які використовуються для фінансування конфліктів в Африці. Незважаючи на міжнародні зусилля типу Кімберлійського процесу, нелегальна торгівля алмазами продовжує сприяти збройним конфліктам.
Ціна війни: біженці, голод і діти в зоні конфліктів — гуманітарна катастрофа – 2024
У минулому році світ опинився на межі гуманітарної катастрофи, спричиненої масштабними збройними конфліктами, що призвели до рекордної кількості біженців, голоду та масових порушень прав людини.
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, кількість людей, змушених покинути свої домівки через війни, насильство та переслідування, сягнула 122,6 мільйона. Це найвищий показник за всю історію спостережень. Найбільші кризи переміщення спостерігаються в Судані (14,3 млн), Сирії (13,5 млн), Афганістані (10,3 млн) та Україні (8,8 млн).
Головною причиною голоду у минулому році стали конфлікти, вплинувши на майже 140 мільйонів людей у 20 країнах. Понад 295 мільйонів людей у 53 країнах стикнулися з кризовими або гіршими рівнями голоду. Наявність умов голоду підтвердив Судан, а в Газі, Південному Судані, Гаїті та Малі зафіксовано катастрофічні рівні голоду.
Минулоріч світ став свідком серйозних порушень прав людини в зонах конфліктів. Так, комісія ООН з розслідування порушень прав людини звинуватила Ізраїль у “знищенні” палестинського населення через атаки на школи та релігійні об’єкти, що призвело до загибелі тисяч цивільних.
Понад 522 000 суданських дітей загинули від недоїдання внаслідок блокади гуманітарної допомоги та знищення врожаїв під час громадянської війни.
Ефіопські збройні сили країни звинувачуються у масових вбивствах, сексуальному насильстві та нападах на медичні установи під час конфлікту з ополченням Фано.
У лютому минулого року військові Буркіна-Фасо вбили понад 220 цивільних, включаючи дітей, у відповідь на підозру в співпраці з джихадистами.
Майже півмільярда дітей живуть у зонах конфліктів, де вони піддаються серйозним порушенням прав, включаючи насильство, сексуальне насильство та відсутність доступу до освіти. У Газі кожна дитина позбавлена можливості навчатися, а в Судані та Ефіопії діти масово страждають від недоїдання та насильства.
Криза глобального посередництва: ООН паралізована, а регіональні сили шукають шляхи до миру
Рада Безпеки ООН, яка повинна бути головним інструментом підтримки миру, фактично паралізована. Минулоріч США неодноразово використовували право вето, блокуючи резолюції щодо конфліктів, зокрема в Газі. У листопаді США наклали вето на резолюцію, що вимагала негайного та безумовного припинення вогню в Газі, попри підтримку інших 14 членів Ради Безпеки. Це викликало обурення серед міжнародної спільноти, яка звинуватила США у сприянні подальшому насильству.
Туреччина позиціонує себе як глобального посередника. У грудні Анкара допомогла досягти історичної угоди між Ефіопією та Сомалі, врегулювавши суперечку щодо порту Бербера. Це стало можливим завдяки посередницьким зусиллям Туреччини, яка організувала переговори між сторонами.
Африканський Союз намагається відігравати активну роль у вирішенні конфліктів на континенті. Рік тому Союз ініціював посередницькі зусилля в Судані, залучаючи військові фракції та громадянське суспільство до переговорів. Проте обмежені ресурси та внутрішні суперечності знижують ефективність цих ініціатив.
Китай просуває концепцію “миру через розвиток”, зосереджуючись на економічній стабільності як основі для вирішення конфліктів. Минулого року Пекін виступив з ініціативами щодо врегулювання конфліктів в Україні та на Близькому Сході, підкреслюючи необхідність політичного врегулювання та економічного співробітництва.
…Чи зростатиме кількість конфліктів? Так. Згідно з доповіддю Світового економічного форуму, державні збройні конфлікти визнані найбільшим глобальним ризиком поточного року, обійшовши навіть кліматичні катастрофи та економічні кризи. Саме війни — включаючи проксі-конфлікти, громадянські війни та перевороти, — становлять найбільшу загрозу для світової стабільності, на думку кожного 4 з опитаних експертів.
Тетяна Вікторова
