Всесвітній економічний форум оприлюднив результати щорічного “Звіту про глобальні ризики 2026 року”, у якому взяли участь понад 1 300 експертів з академічного середовища, бізнесу, урядів, міжнародних організацій та громадянського суспільства. У респондентів питали:
“Будь ласка, назвіть один ризик, який, на вашу думку, найімовірніше призведе до суттєвої кризи глобального масштабу у 2026 році“.
Опитування проводилося восени 2025 року та дозволило визначити найбільш актуальні загрози, що можуть призвести до суттєвої глобальної кризи протягом поточного року. У нашому матеріалі – висновки, яких сукупно дійшли експерти.
Ключові висновки
Геоекономічне протистояння очолило рейтинг ризиків 2026 року – його обрали 18% респондентів. Експерти зазначають, що розпад трансатлантичних альянсів та зростання суперництва великих держав, зокрема США і Китаю, дедалі більше підривають глобальну стабільність. Вони наголошують, що показова індиферентність адміністрації Трампа до ситуації з Тайванем може стати каталізатором для дій Китаю з метою “возз’єднання”.
Збройний конфлікт на транскордонному рівні посів друге місце (14%). На сьогодні у світі налічується 59 активних конфліктів між державами – це найбільша кількість з часів Другої світової війни.
Екстремальні погодні явища обрали 8% респондентів. Ні в кого не викликає сумнівів той факт, що лісові пожежі, посухи, урагани та повені чинять вплив не лише на довкілля, а й негативно позначаються на економіці та соціальній стабільності. Вони прямо впливають на ціни, адже коли зменшується врожай, підвищується вартість зерна, овочів та фруктів, що спричиняє інфляційний тиск на споживчі товари.
Крім того, проблеми з довкіллям зумовлюють масову міграцію – люди змушені покидати зони, що постраждали від пожеж чи повеней. Це створює додаткове навантаження на інфраструктуру, житлові фонди та соціальні послуги.
Фінансові наслідки теж відчутні: страховики змушені піднімати тарифи, а компанії – рахувати збитки і ризикувати банкрутством. Водночас економічні збитки від таких катастроф можуть мати ланцюговий ефект, спричиняючи кризи іншого порядку: зростання безробіття, падіння доходів домогосподарств, скорочення внутрішніх інвестицій та збільшення бюджетних витрат на ліквідацію наслідків стихійних лих.
А якщо подивитися ширше, часті та інтенсивні стихійні лиха здатні підривати соціальну і політичну стабільність: зростає нерівність, загострюється соціальна поляризація, а боротьба за воду та продовольство переростає у локальні конфлікти. Відбувається те, що експерти називають “полікризою” – ситуація, що зачіпає економіку, безпеку і суспільство одночасно.
Інші ризики, що потрапили до топ-10, теж не можна недооцінювати. Соціальна поляризація та дезінформація, обрані 7% респондентів, загострюють конфлікти всередині суспільств і підривають довіру до державних інституцій, роблячи громади більш вразливими. Економічний спад вже відчувається у багатьох країнах, знижуючи доходи домогосподарств і стримуючи інвестиції, тоді як руйнування прав людини та громадянських свобод створює потенційні тригери для протестів і політичної нестабільності.
Водночас розвиток штучного інтелекту, хоча й відкриває нові можливості, несе з собою ризики для безпеки, приватності та ринків праці. Кіберзахист стає все більш критичною темою: атаки на інфраструктуру і дані можуть паралізувати економіку і державне управління. І, нарешті, нерівність зберігає свою руйнівну силу, поглиблюючи соціальні розколи і обмежуючи доступ до освіти, медицини та технологічних інновацій. Разом ці ризики формують складну мережу взаємопов’язаних загроз, де проблеми соціальної, економічної та технологічної сфер лише підсилюють одна одну.
Еволюція сприйняття глобальних ризиків: від “полікризи” до нової конкуренції
Три роки тому, у 18-му виданні “Звіту про глобальні ризики”, експерти попереджали про можливість “полікризи” – одночасного прояву ризиків у різних сферах: економічній, політичній, соціальній та екологічній. З того часу фокус дещо змістився. Світом ширяться нові геополітичні виклики, де економічні, військові та технологічні сили переплітаються, загострюючи глобальну невизначеність.
Технологічне прискорення, зокрема розвиток штучного інтелекту, дедалі більше визначає не лише можливості, а й ризики. Йдеться про дезінформацію, кіберзагрози та потенційно негативні довгострокові наслідки AI.
Проблеми довкілля залишаються критично важливими у довгостроковій перспективі, проте на короткій дистанції їх витісняють більш гострі геополітичні та економічні ризики.
Як зазначають автори звіту, світ вступає у фазу “мультиполярності без багатосторонності”, де конкуренція великих держав загострюється, а колективні механізми управління глобальними кризами слабшають. Це створює ситуацію, коли короткострокові ризики стають пріоритетними, а довгострокові виклики, такі як зміна клімату чи деградація інфраструктури, ризикують залишитися поза увагою.
Невизначеність – стратегічний фон для всіх ризиків 2026 року
Світ вступає у 2026 рік із високим рівнем невизначеності. За даними Звіту, короткострокові ризики 2026 року викликають більшу тривогу, ніж у минулому році: кількість респондентів, які очікують турбулентного розвитку подій у найближчі два роки, зросла на 14 %. Натомість довгостроковий прогноз трохи покращився: число тих, хто очікує буремного розвитку подій протягом 10 років, зменшилося на 5% порівняно з минулим роком.
Наведені показники відображають загальне зростання тривожності глобальної спільноти: ризики швидко наростають. Вони взаємопов’язані й здатні створювати ланцюгові ефекти в економіці, політиці та безпеці. Невизначеність для них стає фоном, на якому розгортаються всі інші загрози, що підкреслює необхідність гнучких, адаптивних стратегій для управління глобальними ризиками.
Глобальна влада розпорошується: що це означає для світового порядку
Через десять років більшість експертів (68%) бачать світ мультиполярним або фрагментованим, де середні та великі держави самостійно формуватимуть і контролюватимуть регіональні правила та норми. Такий прогноз відображає зростаюче розпорошення глобальної влади: більше не можна покладатися на одну домінуючу наддержаву для підтримки стабільності.
Лише поодинокі сценарії передбачають біполярний світ (14%) або переформатування міжнародного порядку під проводом нової наддержави (12%). Відновлення традиційного світового порядку на чолі зі США підтримують лише 6% експертів.
Такі очікування підкреслюють, що майбутнє глобальної співпраці буде фрагментованим і регіонально зорієнтованим, що ускладнить координацію у сфері глобальних ризиків і потребуватиме нових механізмів взаємодії між державами. Світ вступає в епоху конкуренції, де механізми співпраці слабшають, а уряди дедалі менше спираються на багатосторонні рамки. Зростає роль конфронтації замість співпраці, а довіра – “валюта” будь-якої взаємодії – втрачає значення.
