“Мир для нашого часу” від Трампа: ціна, яку платитиме Україна

30 вересня 1938 року Невілл Чемберлен повернувся до Лондона, тримаючи в руці документ, підписаний з Гітлером. “Я привіз вам мир для нашого часу“, — заявив він натовпу. За рік нацистські танки вже котилися Європою, а сама політика “умиротворення” увійшла в історію як ганебний провал.
Мюнхенська угода 1938 року – це та історична паралель з сьогоденням, що нині виринає у дописах політологів, воєнних експертів і пересічних користувачів найчастіше. В словах українців – біль і гірка іронія: але ж це точно не про сьогодні, правда? Це зовсім не схоже на телефонні розмови Трампа з Путіним, на заяви про “необхідність компромісів”, на змову за зачиненими дверима, де вирішується майбутнє України без України? Ми ж помиляємося в оцінках і паралелях? Нам лише здається, що диктатор отримує ще один шанс набрати силу, поки світ відводить погляд?
Про Україну без України
Україна увійшла в зону інтенсивної турбулентності. Вчора стало зрозуміло, що Трамп вже багато про що домовився з Путіним. Схоже, телефонні перемовини тривали не один вечір, адже зміст домовленостей з “того боку” є детально прописаним і виваженим. За годинну розмову так чітко все не пропишеш. Та й сам Трамп якось уже обмовився про бесіди з Путіним. Тож час оприлюднювати проговорене з російським диктатором дозрів. Власне тому американський президент вирішив ознайомити із змістом мирної угоди президента Зеленського, принаймні з її основними положеннями. Решту, як дав зрозуміти Трамп, українському президенту представлять в Мюнхені на безпековій конференції. “Справедливий мирний план”, який Україна має прийняти озвучать віце-президент Дж.Д.Венс та інші представники трампівської адміністрації.
Що ж буде, якщо Україна не погодиться? Відповідь Трампа була недвозначною: “Вони можуть домовитися, а можуть і ні. Можуть одного дня опинитися в складі Росії, а можуть і не опинитися…” Іншими словами: або Україна приймає ультиматум, або наслідки будуть катастрофічними.
Вже чітко зрозуміло, що за “мирним планом” Україна має припинити поступ до НАТО. Трамп буцімто лише погодився у цьому питанні з позицією нового міністра оборони США Піта Гегсета. А також підтвердив його слова про неможливість повернення України на кордони 2014. Разом з тим, лунали припущення, що Путін поступиться деякими територіями, можливо районами тих областей, які він записав до російської конституції. При цьому про обмін на територію Курщини не йдеться. Росіяни впевнені, що можуть звільнити її військовим шляхом. Що буде з санкціями щодо Росії наразі невідомо. Імовірно, ясність буде внесена під час Мюнхенської конференції.
При цьому цілком зрозуміло, що Трамп уже подбав про плату за свої послуги і всю колишню й майбутню допомогу, яку США надаватимуть Україні. Він відрядив до Києва міністра фінансів США Скотта Бессента для зустрічі з президентом Зеленським і укладання угоди про забезпечення доступу США до рідкісноземельних ресурсів в обмін на військову допомогу. Він також підтвердив, що отримав згоду Києва на укладання “угоди” вартістю $500 млрд.
Як відреагували в Європі?
Німецьке видання Tagesschau пише, що хоча Зеленський і подякував Трампу за його бажання створити “справжній мир”, очевидно те, що позиції України після цієї телефонної розмови значно послабилися. І це погіршення позицій ще до початку перемовин видання називає “безкоштовним подарунком для Путіна”.
Видання Frankfurter Allgemeine Zeitung дає надію на остаточне припинення війни, а не лише на замороження воєнних дій на час президентства Трампа. І водночас у заголовку задається питанням: “А яку роль у цьому відіграє Київ?” і тим самим зводить нанівець суб’єктність України.
Журналіст Spiegel Крістіан Еш, який багато років висвітлює події в Україні, зазначає, що для Києва цей дзвінок є тривожним сигналом. За його словами, українська влада найбільше побоюється, що Трамп вибудовуватиме тісніші контакти з Москвою, ніж із Києвом. Водночас сам Трамп подає ситуацію так, ніби він лише нейтральний посередник, а не головний союзник України у протистоянні з Путіним.
Для Європи тепер постає ключове питання: чи можливо гарантувати безпеку без військової підтримки США? Адже без належного рівня стримування існує реальна загроза, що Росія знову розпочне новий етап агресії. Очікується, що саме ця тема буде однією з центральних на Мюнхенській безпековій конференції, яка стартує завтра.
Французьке видання Le Mond повідомляє, що Дональд Трамп ініціював переговори про мир в Україні разом із Володимиром Путіним, чим поставив під загрозу єдність союзників. Не узгоджуючи свої дії з європейськими лідерами, Трамп провів тривалу розмову з главою Кремля.
France Inter нагадує, що Трамп уже давно зачарований Путіним, тому може піддатися його впливу. Журналістів непокоїть питання: буде Україна у перемовинах повноцінним гравцем чи лише об’єктом?
Згадується і так званий “німецький сценарій”, що в оцінках і коментарях політологів нині набуває популярності: фактичний поділ України на дві частини, подібно до поділу Німеччини на Східну і Західну після Другої світової війни. Теоретично це мало б стати тимчасовим рішенням до “кращих часів”, коли можливе об’єднання, як це сталося в Німеччині після завершення Холодної війни. Для Києва це величезна поступка, зазначає France Inter.
Головне питання – як у такому випадку гарантувати безпеку України? Один з українських чиновників зауважив, що реальні гарантії є лише дві: ядерна зброя та членство в НАТО. Проте в разі перемир’я Україна не отримає ні першого, ні другого. Отже, потрібно знайти інший механізм, який би стримував Росію від нового вторгнення.
Агенція Reuters написала про те, що міністр оборони США Піт Хегсет зробив одну з найвідвертіших заяв нової американської адміністрації щодо війни, заявивши, що Київ не повинен розраховувати ані на повернення до кордонів 2014 року, ані на вступ до НАТО. На зустрічі в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі він наголосив, що спроби досягти цієї мети лише затягнуть конфлікт і принесуть ще більше страждань.
Водночас Хегсет зазначив, що будь-яка довготривала мирна угода має включати надійні гарантії безпеки, аби запобігти новому російському нападу. Проте США не будуть розміщувати свої війська в Україні в межах цих гарантій.
Тим часом президент Володимир Зеленський намагається знайти шляхи для збереження підтримки з боку адміністрації Трампа. Зокрема, він запропонував угоду, за якою США могли б інвестувати в українські корисні копалини. Міністр фінансів Скотт Бессент, який відвідав Київ як перший представник кабінету Трампа, заявив, що така економічна співпраця може стати для України «щитом безпеки» після війни.
Європейці наполягають на участі у мирних перемовинах
Згідно із повідомленням The Guardian, європейські країни, зокрема Британія, Франція та Німеччина, заявили, що мають брати участь у будь-яких переговорах щодо України, наголошуючи, що лише угода з надійними гарантіями безпеки забезпечить тривалий мир. У спільній заяві семи європейських держав та Єврокомісії зазначено, що Україна повинна бути в позиції сили під час переговорів.
Ця заява з’явилася після того, як Дональд Трамп повідомив про свою розмову з Володимиром Путіним та їхню готовність до негайних перемовин про припинення війни. Такий розвиток подій викликав занепокоєння в Європі, оскільки виглядає так, що Трамп і Путін обговорюють майбутнє безпеки континенту, оминаючи європейських лідерів.
“Європа каже Трампу: не виключайте Україну з мирних переговорів”, – з таким заголовком вийшла стаття видання Politico, присвячена розмові Трампа і Путіна. Європейські дипломати наголосили, що переговори, які можуть визначити майбутнє Східної Європи, мають відбуватися за участі України. Це стало їхньою відповіддю на заяву Дональда Трампа про домовленість із Володимиром Путіним щодо перемовин.
Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок заявила POLITICO, що досягнення миру можливе лише за участі України та європейських країн. Її підтримала міністр закордонних справ Латвії Байба Браже, наголосивши на важливості ролі Києва у будь-яких мирних переговорах.
Видання ABC News повідомило, що міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус розкритикував Дональда Трампа за передчасні поступки Москві, назвавши їх «сумними». Він вважає, що адміністрація Трампа поступилася Путіну ще до початку переговорів. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур підтримав цю позицію, наголосивши, що Росії не слід давати жодних переваг наперед.
Отже, президент США Дональд Трамп ініціював прямі переговори з Путіним щодо припинення війни в Україні, не залучаючи до процесу європейських союзників. Запропонований мирний план передбачає відмову України від вступу до НАТО та повернення до кордонів 2014 року. Європейські країни наполягають на участі України в переговорах і вимагають надійних гарантій безпеки для неї. Тим часом Трамп пропонує економічну співпрацю з Україною, яка передбачає обмін природних ресурсів на підтримку. Європейські дипломати висловлюють занепокоєння, що майбутнє України може вирішуватися без її участі.
Якщо історія й чомусь учить, то лише тих, хто її справді читає. І питання не в тому, що буде написано в майбутньому підручнику, а в тому, чи не доведеться через рік, чи два визнавати: “Ми знову помилилися“.