Війна відбирає у дітей не лише дитинство, але й здоров’я. Постійна небезпека, сирени, вибухи, втрати близьких – усе це залишає глибокі сліди не лише в пам’яті, а й у серці. Дитячий організм, який ще формується, виявляється вразливим до руйнівної сили стресу. Медики все частіше діагностують у малих пацієнтів рідкісні серцеві патології, які раніше були притаманні переважно літнім людям.
“Синдром розбитого серця”, що виникає через надмірне емоційне навантаження, перестав бути лише метафорою. Війна запустила процес, наслідки якого проявлятимуться ще довгі роки. Серцево-судинні хвороби у дітей стали страшним відлунням пережитого жаху, а лікарі фіксують тривожну тенденцію: кількість випадків продовжує зростати.
Невтішна статистика
Серцево-судинні захворювання залишаються однією з провідних причин смертності та захворюваності у світі, і Україна, на жаль, не є винятком. За даними ВООЗ, майже третина всіх смертей на планеті спричинена саме хворобами серця та судин. В Україні ця статистика ще більш тривожна: згідно з даними Держстату та досліджень МОЗ, серцево-судинні захворювання відповідальні за 60–68% усіх летальних випадків. До того ж більше не можна стверджувати, що серцеві хвороби — це проблема лише людей старшого віку. Війна внесла свої корективи, і тепер у зоні ризику:
- люди, які пережили окупацію або бойові дії. Постійний страх та тривожність підривають роботу їх серця;
- ті, хто втратив близьких або житло. Горе та безвихідь стають пусковим механізмом хвороби. За даними дослідження “Тягар хвороб серед вимушено переміщених українців унаслідок російського вторгнення у 2022 році”, у понад 2,63 млн переселенців (20%) було діагностовано серцево-судинні захворювання;
- військові та ветерани, які постійно відчувають надмірне навантаження на нервову систему в поєднанні з фізичним виснаженням. Крім того, фахівці зазначають, що 39% смертей серед військових трапляється саме через гостру серцево-судинну недостатність. Часто фіксуються випадки, коли військові з серцево-судинними захворюваннями, як-от серцева недостатність першої-другої стадії, допускаються до служби, де немає постійного доступу до кваліфікованої медичної допомоги;
- діти та підлітки, що найбільше шокує. Вперше в історії України фіксують випадки серцевих розладів у зовсім юних пацієнтів.
Українці часто стикаються з артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця, інфарктами та інсультами, які суттєво впливають на якість життя. Стресова реакція організму в умовах війни стає хронічною. Людина постійно перебуває у стані напруги, що призводить до надмірного вироблення адреналіну та кортизолу. Ці гормони в довгостроковій перспективі руйнують серцево-судинну систему, провокуючи:
- артеріальну гіпертензію – неконтрольовані стрибки тиску, які можуть призвести до інсультів;
- аритмії та серцеву недостатність – серце працює з перебоями, що загрожує життю;
- тромбози та інфаркти – через підвищене згортання крові, спричинене стресом.
Медики також зафіксували ріст випадків міокардиту та інших запальних процесів у серцевому м’язі, спричинених не лише вірусами, а й хронічним виснаженням нервової системи. Невблаганна статистика фіксує від 460 до 500 тисяч смертей від серцево-судинних хвороб щороку. У 2023 році в Україні від серцево-судинних захворювань померли близько 67 000 людей — це на 11,3% більше, ніж у 2022 році. Ішемічна хвороба серця стала причиною майже половини цих смертей, забравши понад 30 000 життів. Хоча чоловіки мають вищий ризик розвитку серцевих хвороб, у жінок він суттєво зростає після менопаузи. Крім того, наслідки війни та пандемії COVID-19 призвели до того, що серцево-судинні захворювання в Україні “молодшають”. Якщо раніше інфаркти та інсульти найчастіше траплялися у людей старших за 60 років, то нині ці діагнози все частіше ставлять у 45–50 років. А за словами дитячого кардіолога Чернігівської обласної дитячої лікарні Катерини Саранчук, Американська кардіологічна асоціація вже визнала психіатричні хвороби одним з основних факторів ризику розвитку серцевих недуг.
В свою чергу медики Львівської МТГ оприлюднили невтішні статистичні дані, згідно з якими, з першого року повномасштабного вторгнення спостерігалося збільшення випадків зареєстрованих хвороб системи кровообігу:
- у 2022 році – 25 284 випадки;
- у 2023 році – 31 842 випадків.
Також відмічено збільшення кількості людей з вперше зареєстрованою гіпертонічною хворобою усіх форм до 11 507 осіб у 2022 році та 16 810 осіб у 2023 році. У 95% пацієнтів, що звертаються по допомогу діагностують на першому місці гіпертонічну хворобу, на другому місці — атеросклероз, а на третьому – аритмії.
Проте, окрім поширених патологій, існують і рідкісні серцеві захворювання, які заслуговують не меншої уваги. Одним із найпоказовіших прикладів є синдром Такоцубо, або “синдром розбитого серця”, який дедалі частіше діагностують у різних куточках планети. Поширеність синдрому Такоцубо зустрічається у 2-4% серед усіх пацієнтів та 5-6% серед жінок, яких госпіталізують з діагнозом гострого коронарного синдрому. Хронічний стрес у підлітковому віці може провокувати порушення кровообігу у дрібних судинах, підтримувати вегетативну дисфункцію, сприяти транзиторній ішемії міокарда та ангіотрофоневрозу Рейно,а також призводить до виникнення рідкісного захворювання в ранньому віці.
Ще 20-30 років тому синдром Такоцубо вважався екзотичним і був радше цікавою знахідкою для кардіологів. Він імітує інфаркт: у людини раптово виникає біль у грудях, задишка, зміни на кардіограмі, але при цьому артерії залишаються чистими. Жодного закупорення чи тромбів. Причина не в механічних пошкодженнях, а у впливі надмірного стресу на серце. З початку 2000-х років кількість випадків синдрому Такоцубо зросла більш ніж удвічі. Найбільш вразливими до нього вважали жінок після 50 років, але останнім часом діагноз все частіше ставлять молодим людям, чоловікам і навіть підліткам.
Як кардіологи відкрили “синдром розбитого серця”
Синдром Такоцубо був відкритий порівняно недавно — у 1990 році в Японії. Кардіологи звернули увагу на дивну групу пацієнтів: вони приходили до лікарень з усіма симптомами інфаркту — болем у грудях, задишкою, змінами на ЕКГ. Але при детальному обстеженні з’ясовувалося, що їхні коронарні артерії не закупорені, а серце, замість рівномірного скорочення, набувало химерної форми. Японські лікарі помітили, що під час нападу лівий шлуночок серця набуває форми пастки для восьминогів (японською “takotsubo” – ред.) — округле дно та вузьке горлечко. Через цю схожість синдрому дали відповідну назву. Після вивчення випадків стало зрозуміло, що всі пацієнти перед нападом пережили сильний емоційний або фізичний стрес: смерть близької людини, нещасний випадок, серйозну операцію або навіть надмірну радість.
Дослідження показали, що під впливом стресових гормонів серце на деякий час виходить з ладу. Його верхня частина продовжує нормально скорочуватися, а нижня — розширюється і перестає ефективно працювати. Це створює небезпечний стан, схожий на інфаркт, хоча артерії залишаються чистими.
Поки що ліків від синдрому Такоцубо не існує. Але лікарі у різних країнах розробляють стратегії для зменшення ризиків та покращення лікування. Раніше синдром Такоцубо часто плутали з інфарктом, що ускладнювало лікування. Тепер із розвитком МРТ серця та більш детального кардіомоніторингу лікарі можуть швидше і точніше визначати цю патологію. Оскільки артерії у таких пацієнтів залишаються чистими, класичні методи лікування інфаркту (наприклад, стенти) не працюють. Основний підхід – медикаментозна підтримка (бета-блокатори, седативні препарати, антидепресанти – ред.) та реабілітація нервової системи.
В деяких клініках Європи та США пацієнтам із синдромом Такоцубо тепер обов’язково призначають консультації психологів, курси медитації, когнітивно-поведінкову терапію. Дослідження показують, що контроль рівня стресу значно знижує ризик повторного виникнення хвороби. Країни, де добре розвинена превентивна медицина, зосереджуються на тому, щоб навчити людей керувати стресом. Наприклад, у Японії активно впроваджують “лісову терапію” – прогулянки в природі як спосіб стабілізувати нервову систему. У скандинавських країнах на рівні держави пропагують здоровий баланс між роботою і відпочинком, що допомагає знизити рівень стресу.
На превеликий жаль, Синдром Такоцубо – це не єдина унікальна кардіологічна патологія. Медицині вже відомо ще кілька рідкісних, але небезпечних серцево-судинних хвороб:
- хвороба Мінокава – стан, коли людина переживає інфаркт міокарда, але без класичної закупорки артерій. Причини можуть бути різними: спазм судин, мікротромбоз або запалення. Лікарям досі складно визначити єдину причину, через що діагностика та лікування залишаються проблемними;
- синдром Brugada – рідкісне генетичне захворювання, яке може викликати раптову серцеву смерть, особливо у молодих людей. Хвороба порушує електричну провідність серця, що може призводити до смертельно небезпечних аритмій. Часто виявляється випадково на ЕКГ або після раптових непритомностей;
- синдром Лонг QT- ще одна генетична патологія, при якій серце не встигає повністю відновлюватися між ударами. Це може призводити до раптових аритмій, запаморочень, непритомності і навіть раптової смерті;
- спонтанний розрив коронарної артерії – несподіваний розрив стінки коронарної артерії, який може викликати серцевий напад навіть у молодих, здорових людей без жодних факторів ризику. Найчастіше трапляється у жінок після пологів або під час гормональних змін;
- кардіоміопатія лівого шлуночка, індукована стресом (також “синдром обрубаного серця”) – цей стан нагадує синдром Такоцубо, але при ньому серце не приймає форму пастки для восьминогів, а натомість його функція падає настільки різко, що виникає серцева недостатність.
Наука продовжує відкривати нові серцеві синдроми, пов’язані зі стресом, генетикою та несподіваними фізіологічними реакціями організму. Ключова проблема в тому, що ці хвороби часто ігнорують або плутають із більш відомими патологіями. Однак з розвитком діагностики (генетичне тестування, МРТ серця, детальний аналіз електрокардіограм) лікарі мають більше шансів вчасно виявляти ці рідкісні стани та рятувати життя пацієнтів.
Як бачимо, війна повільно і невидимо руйнує серця тих, хто вижив. Стрес, який колись вважався тимчасовою реакцією на небезпеку, перетворився на хронічну отруту, що роз’їдає організм зсередини. Медики фіксують зростання рідкісних серцевих патологій, які раніше були поодинокими випадками. Молоді люди, які ніколи не мали проблем із серцем, раптом опиняються в реанімації. Діти, які ще вчора бігали безтурботно, отримують діагнози, характерні для старших поколінь. Синдром Такоцубо, аритмії, гіпертонічні кризи перетворилися із рідкісних статистичних даних на наслідки щоденного життя під обстрілами, втратами та тривогою.
В нинішніх реаліях серцево-судинні хвороби більше не можна вважати “віковою проблемою” чи результатом поганої екології. Вони стали ще одним фронтом війни, на якому щодня з’являються нові жертви. І якщо фізичні рани лікують хірурги, то серцева епідемія потребує комплексного підходу: від медичної реформи до реабілітації нервової системи на рівні всієї країни. Якщо стрес залишатиметься невід’ємною частиною життя, то кількість серцевих захворювань, зокрема синдрому Такоцубо, й далі зростатиме. Проте світ поступово вчиться розпізнавати проблему та боротися з нею. Нові методи діагностики, нестандартні підходи до лікування та профілактика можуть змінити ситуацію на краще.
