“Як парость виноградної лози, плекайте мову”: наскільки добре українці розуміють рідну мову

Українське суспільство зробило значний крок у справі залучення державної мови в усі сфери життя. За роки повномасштабного вторгнення значно зріс інтерес до всього українського не тільки в межах самої країни, але й поза ними. Все більше з’являється електронних видань українською мовою, на просторах Інтернету легко знайти іноземні фільми з якісним українським дубляжем, в державних установах та в сфері обслуговування звучить лише українська мова.

Однак нещодавно, суспільство сколихнули неочікувані результати дослідження громадської організації “Спільномова”, згідно яких виявилося, що майже половина (49%) першокласників шкіл столиці не розуміє українську мову, а 47% лише частково сприймають почуту на українській мові інформацію. Дослідники встановили, що тільки 15% дітей дошкільного віку володіють українською мовою на достатньому рівні, а 22% дітей майже зовсім нею не володіють. У поточному році ці показники тільки зросли вдвічі (з 15% до 33%), а більша частина першокласників (67%) після року навчання в школі і досі не мають активного словникового запасу.

В даному дослідженні опитуваних умовно поділили на три категорії відповідно до рівня володіння словниковим запасом:

• діти з достатнім рівнем активного словникового запасу – 15%;
• діти з низьким рівнем активного та високим рівнем пасивного словникового запасу – 48%;
• діти з низьким рівнем як активного, так і пасивного словникового запасу – 37%.

Деякі експерти вважають, що саме труднощі у розумінні української мови   з перших років навчання і призвели до таких низьких результатів  PISA – 2022. Успішність учнів з читання знизилася на 38 балів у порівнянні з попереднім результатом. Якщо у 2018 році розрив з учнями в країнах ОЕСР становив лише 21 бал, то у 2022 році він зріс до 48 балів.

Ймовірно, що такі результати дослідження можуть вказувати на значну проблему держави в сфері мовного питання, адже виходить так, що більша частина дітей не володіє рідною мовою, а отже, вивчає її в школах на недостатньому рівні.

Лише від початку повномасштабного вторгнення в Україні почали здійснюватися заходи щодо обмеження використання російської мови та підвищення якості викладання української мови в навчальних закладах. За період 2023-2024 років було оновлено шкільні програми, держава активно заохочувала вчителів до співпраці й сприяла тому, щоб школярі мали можливість оволодіти державною мовою на достатньому рівні.

Упродовж 2022 року кількість школярів, які вивчали російську мову як окремий предмет, зменшилася у понад 100 разів: з 454,8 тисячі до 4 тисяч. У  2023 році ця кількість скоротилася ще у 5 разів – до 768 учнів. Всього в Україні працюють 12 352 заклади загальної середньої освіти, 98,4% з яких здійснюють навчання школярів виключно державною мовою.  Україномовні школи за поточний період охопили рекордну кількість учнів (99,1%), при чому 93% вчителів використовують у освітньому процесі виключно україномовні ресурси. Кількість вчителів, які користувалися тільки російськомовними матеріалами зменшилася з 4% до 0%. Ці показники вказують на актуальність державної мови в навчальному середовищі, що тільки сприяє інтегруванню дітей до україномовного суспільства.  Проте, не варто забувати, що 447 учнів (0,01%) все ще вивчають як українську, так і російську мову.

Серед внутрішньо переміщених осіб найбільша частина учнів користувалася українською мовою не тільки на уроках, але й в повсякденному житті (66%). Водночас, використовували як українську, так і російську мови 13% учнів, а переважаючою російська мова була лише в 6% школярів.  Очевидно, що освіта зробила все, щоб сприяти створенню мовного середовища. Проте, відсоток використання рідної мови може значно зменшуватися за межами школи, коли діти потрапляють у середовище, в якому їхні рідні та друзі спілкуються виключно російською мовою. Так, близько 44-45 % учнів з сіл та 36-37% школярів з міст спілкуються українською мовою, але 15-16% сільських школярів і 20-22% міських учнів досі продовжують користуватися російською та українською мовами рівномірно. В свою чергу, переважно міський осередок школярів частіше спілкується в повсякденному житті саме російською мовою(12-13%).

Тенденція збереження активного використання російської мови повністю залежить від того, якою саме мовою розмовляють батьки дитини, адже саме батьки виступають зразком для наслідування та мають значний вплив на мовний розвиток дитини.

За даними опитування соціологічної групи “Рейтинг”,  59% опитуваних зазначили, що у побуті спілкуються українською мовою. Але також налічується 12% тих, хто спілкується російською мовою, та 28%, що спілкуються як українською, так і іншою мовою. Кількість респондентів, що спілкуються державною мовою,  залежить від місця проживання:

• на заході України: 93% – україномовні, 1% – російськомовні, 6% – спілкуються обома мовами;
• на сході України: 23% – україномовні, 25% – російськомовні, 51% – спілкуються обома мовами;
• на півдні України: 31% – україномовні; 22% – російськомовні, 46% – спілкуються обома мовами;
• у центральних областях країни: 67% – україномовні, 7% – російськомовні; 25% – спілкуються обома мовами.

Значною мірою на мовну свідомість школярів впливає мережа Інтернету, яка є джерелом інформації та комунікації. 62% учнів вважають, що мова медіапростору має велике значення, коли минулого року таких респондентів було всього 43%. В свою чергу 50% школярів почали краще сприймати інформацію українською мовою(минулого року осіб, що споживають україномовний контент було тільки 34%). В порівнянні з минулими роками більше дітей (17%) почало споживати україномовний контент, а 9% частіше спілкується саме рідною мовою.

Після повномасштабного вторгнення почало скорочуватися використання російськомовного контенту (7%  в порівнянні з довоєнним показником у 17%).  Ці результати  добре підтверджують  ефективність заходів, спрямованих державою на популяризацію рідної мови та активне заохочення суспільства до її вживання у повсякденному житті.

З метою підвищення рівня володіння українською мовою у березні 2024 року державою було запущено  державну мовну програму, метою якої стало створення безкоштовних мовних курсів, підвищення якості викладання рідної мови в навчальних закладах, забезпечення контролю над дотриманням мовного законодавства. За даними опитування 72% учнів проявляють бажання покращити свої знання з державної мови. Однак, реалізують на практиці це бажання лише 34%. За звітами вчителів, лише 30% батьків проявили інтерес до освітніх платформ, що надають послуги по навчанню української мови.

Попри всі заходи, які держава активно застосовує для поліпшення рівня володіння державною мовою, 41% батьків все ще незадоволені рівнем знань їх дітей рідної мови. А це означає, що державі все ще є над чим попрацювати:

• забезпечити активне україномовне середовище;
• збільшити в навчальній програмі кількість годин на вивчення української мови;
• перевести контент книг, інтернет-мережі, кінофільмів на українську мову;
• здійснювати контроль за додержанням умов мовного закону;
• і надалі створювати якомога більше освітніх програм, зробити їх доступними для всього населення.

Ще однією важливою проблемою залишається залучення українських школярів, що перебувають за кордоном, до української мови. Батьки зазначають, що їх діти вимушені тягнути дві школи одночасно, аби інтегруватися у суспільство країни, до якої виїхали, та не забути власної мови. Водночас зустрічаються випадки, коли країни, що прийняли біженців знаходять вихід з цієї ситуації. Так, наприклад, восени 2024 року 24 школи Гессену будуть готові впровадити українську мову, як другу іноземну в свій навчальний процес. У Великій Британії українська діаспора організувала суботню школу, де українські діти мають змогу вивчати рідну мову та народознавство. У Грузії відкрили українські кластери, де маленькі українці мають змогу навчатися за програмою Нової української школи. У Польщі функціонують 4 українські школи, але вони, на жаль, не здатні охопити всіх бажаючих навчатися. У Вільнюсі функціонує “Українська школа”, де навчання здійснюється українською мовою, лише немає роздрукованих підручників, а школярі навчаються за електронними. МУШ навіть має право видавати свідоцтво про повну середню освіту державного українського зразка.