Шлюби українських жінок з темношкірими, євро та англійська мова у майбутньому: ролик про мобілізацію викликав обурення у військових (відео)
Агітаційні кампанії з мобілізації є не новим явищем для українського інформаційного простору, особливо у період повномасштабної війни. І щораз вони привертають увагу не лише цивільного суспільства, а й самих військових, які є прямими учасниками того, до чого закликають відео чи гасла. Часто реакція на подібні продукти виявляється неоднозначною. Саме так сталося з новим відеороликом, який опублікувало Оперативне командування «Захід». Його спроба змалювати майбутнє — позитивне, європейське, заможне — викликала різке несприйняття в окремих підрозділах Збройних сил.
Сюжет майбутнього як мотивація
Ролик, який оприлюднило ОК «Захід», змальовує уявну Україну 2062 року — країну в межах кордонів 1991-го року, з євро як валютою, членством у ЄС та толерантним, заможним суспільством. За логікою авторів, це є результатом перемоги у війні з Росією. Саме така перспектива, на їхню думку, має спонукати молодих чоловіків долучитися до війська.
У фіналі відео героїня виходить заміж за темношкірого чоловіка, який символізує мультикультурність і відкритість майбутнього суспільства. Цей акцент став одним з тригерів, який викликав публічне обурення частини військових. Проте критика ролика зводиться не тільки до етнічного контексту, але й загального відчуття штучності, відірваності та непридатності такого контенту для реального бойового мотиваційного поля.
Оцінка від військових: дратівливий гротеск і чужа реальність
Заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади підполковник ЗСУ Максим Жорін опублікував у своєму Telegram-каналі жорстку реакцію на відео. На його думку, автори продукту демонструють повне нерозуміння мотивації людей, які сьогодні знаходяться на передовій. Він зазначає, що, згідно з логікою ролика, українська армія воює за вступ України до ЄС, англійську як другу державну і шлюби українських жінок з темношкірими чоловіками.
Ця критика є вказівкою на абсурдність образів, які обрали автори як символи привабливого майбутнього. Вони сприймаються не як орієнтири, а непереконлива фантазія, яка не враховує контексту війни, в якій щодня гинуть і втрачають здоров’я живі люди.
Різко висловилися з приводу цього відеороліка і в 46-й окремій аеромобільній бригаді. На думку бійців, фінал ролика з «зятем-негром» є не лише естетично сумнівним рішенням, а й прикладом повного нерозуміння того, за що воюють військовослужбовці. У підрозділі прямо зазначають, що такі відео виглядають як «лютий відрив від реальності» або як спроба витратити гроші на медіапродукт без урахування його ефективності чи доречності.
«На екранах ролика, випущеного ОК «Захід», у 2062 році дід розповідає, як воював, як покохав, як дожив до вступу в ЄС і НАТО і приходу євро. Фінальний посил: «воюй за своє майбутнє».
Проблема в тому, що ми не воюємо за євро, НАТО і зятя-негра на 3 хвилині ролика.
Ми воюємо за виживання. За те, щоб діти ходили до школи, а не гинули під завалами багатоповерхівок, щоб зранку кава і на роботу, а не в бомбосховище. Щоб наші старі жили під мирним небом.
Ніхто не сидить під дронами в Покровську, думаючи про ЄС, ніхто не підвозить БК з патчами «За НАТО», в багнюці Бахмута ніхто не виживав, думаючи «Зараз би євро в супермаркетах, а не ось це все».
Ну і зять-негр на 3:17 – це найлютіший кринж. Там, якщо поскребти родичів діда на відео можна, мабуть, і дочку-лесбіянку і онука-гея знайти. Ми спостерігаємо або відмивання грошей на «медійку», або лютий відрив людей від реальності», – наголошують в 46-й окремій аеромобільній бригаді.
Конфлікт навколо ролика висвітлює значно ширшу проблему — розрив між публічною комунікацією і реальним досвідом армії. У мирному середовищі (навіть умовно мирному — умовному тилу) є уявлення про війну як про щось героїчне, історичне, перспективне. Натомість для тих, хто безпосередньо бере участь у бойових діях, війна — це робота на виснаження, втрати, побут на нулі, тілесні травми і психологічне виснаження. І коли військові бачать на таких відео глянцеву картинку сумнівного далекого майбутнього, вони відчувають лише роздратування.
Це не перший приклад комунікаційної кампанії, яка викликала критику в суспільстві. Проблема полягає не лише у стилі або окремих візуальних деталях, а у самому принципі розробки подібних продуктів без глибокого контакту з тими, кому вони мають бути адресовані або кого зображують. На цьому тлі постають питання: хто саме сьогодні формує уявлення про війну, мотивацію і майбутнє нашої країни? Чи таким воно має бути, як показує Оперативне командування «Захід»?
