У понеділок політична арена Німеччини сколихнулася після того, як депутати бундестагу більшістю голосів висловили вотум недовіри федеральному канцлеру Олафу Шольцу. Це рішення не лише вказує на глибокий внутрішньополітичний розкол, а й відкриває шлях до дострокових парламентських виборів, запланованих на 23 лютого 2025 року. Позиції нинішнього канцлера, представника Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПГ), похитнулися на тлі економічних труднощів, кризи енергетичної політики та втрати довіри з боку коаліційних партнерів.
Шольц вже оголосив про намір знову балотуватися на пост канцлера, однак дані останніх соціологічних опитувань свідчать про лідерство його головного опонента – Фрідріха Мерца з Християнсько-демократичного союзу (ХДС). У цьому контексті європейські медіа активно аналізують ситуацію, намагаючись розкрити її причини, можливі сценарії розвитку та вплив на європейську політику загалом. Коментарі преси варіюються від критики політичної слабкості уряду Шольца до міркувань про необхідність зміцнення німецького лідерства у Європейському Союзі.
Для багатьох європейських партнерів стабільність у Німеччині залишається ключовим фактором економічної та політичної рівноваги, і тому питання дострокових виборів виходить далеко за межі внутрішньої політики ФРН. Також не залишаються поза увагою виклики, що стоять перед новим лідером країни, незалежно від того, чи буде це Шольц, чи його опонент Мерц. Серед них – криза безпеки в Європі, необхідність реформ енергетичної політики та економічне відновлення після періоду стагнації. Як європейські медіа оцінюють цей політичний переворот? – детальніше про це у матеріалі.
The Guardian – Велика Британія. Лондонська The Guardian із тривогою стежить за ситуацією у Німеччині та Франції:
“Політична дисфункціональність у двох найважливіших країнах Євросоюзу виглядає як вельми зловісне закінчення року. З січня Трамп, без сумніву, почне тиснути на своїх західних союзників щодо економіки та зовнішньої політики. Дивлячись нині на Париж і Берлін, занурені в себе, можна виходити з того, що Європа навряд чи готова до цього виклику”.
La Stampa – Італія. Туринська La Stampa коментує той факт, що Німеччиною тепер управляє канцлер без довіри:
“Незалежно від того, наскільки значною може бути нестабільність у проміжку між виборами та формуванням нового уряду, повалення Олафа Шольца в будь-якому випадку є моментом полегшення для Європи. Тепер “хрому качку” під назвою Німеччина – а країна вже деякий час перебуває саме в цьому амплуа – очолює не менш “кульгава качка” Шольц. Але тут принаймні є надія на краще майбутнє. .
.. Ніхто в Європі не може дозволити собі Німеччину, яка перебуває в тому стані, яке ми бачили досі”.
Zeit Online – Німеччина. Портал Zeit Online публікує коментар по гарячих слідах – і каменю на камені не залишає від виступу Шольца:
“Ще за часів світлофорної коаліції на адресу канцлера від соціал-демократів раз у раз звучали закиди в нездатності дослухатися до порад і отримувати уроки з помилок, – і сьогодні, у понеділок, він у звичній для себе манері покладає провину за крах уряду не на себе, а насамперед на інших – на колишнього партнера з коаліції партію ВДП, на складну бюджетну ситуацію, на війну в Україні.
… Відсутність самокритики – це помилка, особливо в ті часи, коли знайти більшість стає дедалі важче.
… Такою поведінкою Олаф Шольц завдав шкоди не лише уряду, а й самій вірі в те, що прагматичну політику можна проводити, минаючи межі політичних таборів.
… Після цього понеділка більше нічого не дозволяє говорити про те, що Олаф Шольц – найкращий кандидат для цієї місії”.
Hospodářské noviny – Чехія. Празька Hospodářské noviny сумнівається, що з приходом до влади християнських демократів щось кардинально зміниться:
“Мерц йде на вибори з гаслами, що нагадують гасла колишнього канцлера від соціал-демократів Герхарда Шредера на початку 2000-х. Тоді Німеччина скоротила програму соціальної підтримки населення, заробітна плата зростала дуже повільно, а бізнес таким чином отримав конкурентну перевагу. Але просто повторити ті самі кроки – цього вже недостатньо.
… Німеччина не має іншого вибору, окрім як перейти від аналогової епохи до цифрової.
… І дивлячись на програму ХДС/ХСС, не можна розраховувати на те, що цей перехід неодмінно наслідує. Крім того, Мерцеві доведеться керувати країною в коаліції або з соціал-демократами, або із Зеленими. А ефективність такого кабінету може бути настільки ж обмеженою, що й ефективність попереднього”.
El País – Іспанія. Мадридська El País вказує на значущість дискусії про так званий “борговий гальм” – закладений в Основному законі ФРН механізм, що не дозволяє надмірно збільшувати борговий бюджет:
“Мерц демонструє певну готовність погодитися з тим, що майже неприйняття, що вже увійшло в культурний код німців бюджету має бути подолано.
…Дебати про витрати є екзистенційним питанням у Німеччині і переходять навіть на рівень Євросоюзу. Два роки тому Шольц виправдовував витрати на оборону у 100 мільярдів євро – найвищі з часів Другої світової війни – аргументом про те, що війна в Україні знаменувала собою зміну віх.
…Вся Європа це послання зрозуміла. Тепер те саме слід зробити і самим німцям”.
Polityka – Польща. Варшавська Polityka розмірковує над тим, чи посиляться позиції Польщі на тлі ослабленої Німеччини:
“Незалежно від того, хто переможе на наступних виборах, новому канцлеру доведеться вносити лад у цей хаос. Це означає, що в нього чи в неї буде мало простору для маневру для радикальної зміни політики, наприклад, по Україні, а також заповнення вакууму лідерства в ЄС. Це може відкрити великі шанси для Польщі, до якої за два тижні перейде головування у Раді ЄС. Вперше за останній період європейської історії проблеми Берліна відкривають шанси на успіх для Варшави”.
