Експертна думка

Штрафи за гучний транспорт і мотоцикли: чи допоможе новий закон зробити українські міста тихішими

Проблема надмірного шуму на вулицях українських міст у теплу пору року стає дедалі відчутнішою, оскільки гучні транспортні засоби, особливо мотоцикли, створюють постійний акустичний тиск на громадян і позбавляють їх побутового комфорту. В умовах повномасштабної війни нічний шум набуває додаткового значення: для українців різкі звуки двигунів асоціюються з повітряною небезпекою, порушують сон і посилюють психологічне напруження, яке й без того залишається високим через регулярні атаки дронів і ракет. На тлі цих обставин у Верховній Раді запропонували посилити відповідальність за надмірний шум від транспортних засобів

Керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько вважає, що ця ініціатива спрямована на захист відпочинку, сну, праці та здоров’я міських жителів від нічного реву двигунів, для чого пропонується внести нові норми до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Парламентарі пропонують встановити суворе фінансове покарання, а саме фіксований штраф у розмірі сімнадцяти тисяч гривень за перше порушення та тридцяти чотирьох тисяч гривень за повторне, разом з можливістю тимчасового позбавлення водійських прав на строк від трьох до шести місяців.

Правник зазначає, що задекларовані жорсткі заходи мають на меті стримати тих, хто свідомо модифікує вихлопні системи або використовує несправну техніку, проте ефективність та застосовність майбутнього закону залишаються під великим питанням.

“На жаль, питання ефективності та застосовності закону залишаються відкритими. По-перше, потрібне визначення “допустимого рівня шуму” та методика вимірювань – ключові технічні деталі, без яких штрафи перетворюватимуться на суб’єктивні претензії поліції чи місцевих активістів.

По-друге, контроль на місцях вимагає не лише нормативу, а й обладнаних приладів, натренованих інспекторів та точних процедур фіксації порушення – інакше водії оскаржуватимуть постанови в судах, затягуючи виконання покарання.

Ще один важливий аспект – межі застосування запропонованого заборони. Документ обмежує відповідальність межами населених пунктів, тобто, це дозволить зберегти простір для гучного автоспорту та галасливих заходів за межами міст. Водночас це залишає питання трансферу шуму з міста у передмістя та на трасах у межах населених пунктів. І для мешканців прилеглих районів це може означати лише часте полегшення, адже джерела шуму, по суті, нікуди не зникнуть”, – вважає Ігор Ясько.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  Чорно-біле фото в паспорті: навіщо документу монохром і як він допомагає під час ідентифікації

На його думку, без чіткого визначення допустимого рівня шуму та методики вимірювань нові санкції ризикують перетворитися на суб’єктивні претензії з боку поліції. Фахівець переконаний, що «контроль на місцях вимагає не лише нормативу, але й обладнаних приладів, натренованих інспекторів та чітких процедур фіксації порушення», інакше водії масово оскаржуватимуть ці постанови в судах, затягуючи виконання покарання.

Як зазначає Ясько, обмеження дії майбутньої заборони виключно межами населених пунктів також викликає сумніви, оскільки це може спричинити звичайне перенесення шуму у передмістя та на прилеглі траси, де звукові подразники нікуди не зникнуть. Експерт наголошує, що сума пропонованого стягнення є дуже значною для пересічного українця, тому такий великий штраф без прозорих і зрозумілих критеріїв застосування мало чого вартий, а можливість коригування санкцій під час дії воєнного стану лише додає правової невизначеності.

Він вважає, що для досягнення реальних змін державі не варто обмежуватися виключно репресивними інструментами, а необхідно впроваджувати комплексні кроки, серед яких підготовка інфраструктури контролю, уніфікація вимірювальних методик та програми звукоізоляції магістралей.

“Така законодавча ініціатива – крок у бік захисту міського середовища та здоров’я громадян. Але її успіх залежатиме від деталей впровадження. Якщо держава обмежиться лише гучними цифрами штрафів без чіткої системи вимірювань, закон ризикує залишитись декларацією, а не інструментом змін”, – резюмує Ігор Ясько.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку