Штучний інтелект і енергетичний виклик: попередження експерта про ризики світової кризи

Стрімке зростання індустрії штучного інтелекту змінює не лише ринки, технологічні компанії та поведінку споживачів, але й ставить питання про те, чи витримає світова енергосистема навантаження, яке виникає через експоненціальне збільшення обчислювальних потужностей. Масове впровадження інструментів на базі ШІ стає каталізатором безперервного зростання попиту, що у найближчі роки може призвести до серйозного дисбалансу між потребами індустрії та наявними ресурсами генерації електроенергії.

Експерт і співзасновник Center for Economic Integration and Sustainable Development Роман Комиза аналізує сучасну ситуацію, наголошуючи, що ключовим питанням стає співвідношення між зростанням попиту на продукти штучного інтелекту та швидкістю введення в експлуатацію нових енергогенераційних потужностей. Відповідь на запитання, що відбуватиметься швидше — розширення енергетичних можливостей чи вибухове зростання попиту на ШІ-продукти — визначить майбутнє економіки та стабільність світових ринків.

Він зазначає, що ситуація ускладнюється тим, що джерела енергії доведеться шукати в умовах постійно зростаючого попиту з боку індустрії штучного інтелекту. У цьому контексті він наводить конкретні цифри: OpenAI лише за 2025 рік збільшила свою потужність у дев’ять разів, розпочавши рік із близько 230 мегаватів і плануючи перевищити 2 гігавати до кінця року. За інсайдерськими даними Сем Альтман у внутрішній записці окреслив довгострокову мету компанії — досягнення 250 гігаватів до 2033 року, що перевищує поточні енергетичні потужності всієї Індії.

Експерт пояснює, що порівняння стосується пікового попиту на електроенергію в Індії, який нещодавно становив близько 242–250 гігаватів, а не загальної встановленої потужності країни, що дорівнює приблизно 496 гігаватам, чи поновлюваних джерел енергії, які становлять близько 232 гігаватів. Навіть за такої корекції даних сама тенденція і ті плани щодо масштабування, які вже зараз стають предметом відкритого обговорення, вражають уяву й свідчать про масштаби виклику.

Роман Комиза підкреслює, що попит на продукти штучного інтелекту сьогодні залишається значно незадоволеним. Будь-яке рішення, під яким працюють алгоритми ШІ й яке виходить на масовий ринок або у вузьку нішу, одразу ж викликає зростання попиту, активізує конкурентів і запускає ефект доміно в суміжних індустріях. Цей ефект може проявлятися по-різному: десь швидше і відчутніше, десь повільніше і менш очевидно, але він є всюди. Як приклад він наводить молоді компанії, які потрапляють у поле зору венчурної індустрії, де такий ефект особливо добре видно, хоча, як уточнює експерт, його аналіз у цьому випадку спрямований на інші аспекти.

Експерт докладно пояснює, що продукти штучного інтелекту створюють багатовимірний вплив на економіку. По-перше, вони стають звичними й завойовують дедалі більшу аудиторію, породжуючи мережевий ефект. По-друге, вони змушують конкурентів діяти у тому ж напрямку й провокують ланцюгову реакцію інтеграції компонентів ШІ у суміжних індустріях. По-третє, за аналогією цей процес можна поширювати на все нові напрямки, охоплюючи різні сектори економіки, держави й регіони, що неминуче відбувається за умов капіталізму. По-четверте, вони стимулюють гонку за підвищення продуктивності серед самих операторів у сфері штучного інтелекту. І все це формує дедалі більший попит на енергію.

Комиза зосереджує увагу на головному питанні: що розвиватиметься швидше — вибухове зростання попиту на продукти ШІ чи темпи введення нових потужностей енергогенерації? Саме тут криється головна дилема сучасності.

Він нагадує, що у ці перегони, прямо чи опосередковано, вже долучилися не лише США, але й Китай, який активно розвиває власні рішення, Європа, де також формується відповідний ринок, і деякі країни Азії, а згодом, імовірно, й інші регіони. Окремі продукти штучного інтелекту перетворяться на стратегічний ресурс, подібний за значенням до ядерних технологій, і тому доступ до них буде суттєво обмеженим. У такій ситуації кожна країна прагнутиме мати хоча б частину власних потужностей і продуктів, навіть якщо вони поступатимуться світовим лідерам.

Роман Комиза вважає, що якщо попит на продукти індустрії штучного інтелекту не буде задоволений, світ може зіткнутися з масштабною енергетичною кризою. Він наголошує, що удар по світовій економіці може прийти з того боку, звідки його ніхто не очікував, і це стане повторенням ситуацій, які вже траплялися не раз в історії. Особливо небезпечно, що йдеться про таке рідкісне явище, як енергетична криза, яка здатна обвалити економіку і змінити баланс сил у світі.