Швейцарський нейтралітет довгий час був притчею во язицех. Країна дотримується політики невтручання вже понад 500 років. Цьому серед іншого сприяло її вдале географічне положення в центрі Європи, в оточенні великих держав.
Початком цієї зовнішньо-політичної стратегії гірської країни стала її поразка у битві при Маріньяно в 1515 році. Нейтралітет Швейцарії було офіційно визнано на Віденському конгресі двісті років потому, що закріпило її статус нейтральної держави.
До останнього часу нейтралітет сприяв внутрішній стабільності та єдності Конфедерації, що складається з різних культурних та мовних груп. Така політика незалучення у військові конфлікти дозволяла гірській країні підтримувати економічні зв’язки з сусідами, зберігати мир і стабільність протягом багатьох століть.
Хочеш миру – готуйся до війни
Ні перша, ні друга світові війни не спонукали цей острівець пацифізму приєднатися до світової бійні. Що ж підштовхнуло Швейцарію задуматися про зміну статусу і до яких наслідків це може призвести? Очевидним тригером стало те, що, вторгшися в Україну і продовжуючи її тероризувати вже 2,5 роки, Москва поставила під питання безпеку всієї Європи.
Слідуючи виклику сучасності, Швейцарія переглянула свою зовнішньополітичну стратегію. Просто залишитися осторонь, не співпрацюючи з сусідами і партнерами, вже неможливо. Після того, як нейтральні Швеція та Фінляндія приєдналися до НАТО, Швейцарія, яка залишалася в меншості, також починає усвідомлювати ризики, пов’язані з перебуванням за бортом історії.
Це практично означає готовність віддати свою країну на поталу агресора, який зазіхнув на глобальну безпеку. До того ж позиція невтручання призводить не лише до фінансових втрат, а й погіршує дипломатичні відносини, політичний імідж та статус Конфедерації у світовому співтоваристві.
Отже, наприкінці серпня рада експертів при уряді Швейцарії виступила з пропозицією щодо змін зовнішньополітичного курсу країни. Дипломати, високопоставлені чиновники, колишній воєначальник швейцарської армії передали свої висновки міністру оборони. Ці рекомендації має розглянути Федеральний департамент закордонних справ Швейцарії, що розробляє стратегію безпеки, відповідає за зовнішню політику країни та координує заходи, спрямовані на забезпечення безпеки та захисту інтересів Швейцарії на міжнародній арені.
Ініціатива щодо перегляду нейтралітету Швейцарії викликала критику з боку Швейцарської народної партії і партії «Зелених». Ці політичні сили вважають, що зміна нейтрального статусу країни може завдати шкоди її безпеці та ізолювати Швейцарію на міжнародній арені.
4 вересня делегація Швейцарії прибула до Люксембургу, щоб зустрітися з представниками NATO Support and Procurement Agency. NSPA – це агентство НАТО із забезпечення та закупівель. Воно є основним постачальником послуг для НАТО, що надає широкий спектр інтегрованих можливостей для Альянсу, його країн-членів і партнерів. NSPA об’єднує діяльність НАТО з матеріально-технічного забезпечення та закупівель, забезпечуючи ефективні та економічно вигідні багатонаціональні рішення.
Агентство працює за принципом “немає прибутку – немає збитку” і фінансується замовниками. Основні завдання NSPA – підтримка операцій і навчань НАТО, управління життєвим циклом систем озброєнь і координація Центральної європейської трубопровідної системи.
Святе місце порожнім не буває
Варто зазначити, що спочатку Швейцарія була тверда в намірі зберігати нейтралітет, від чого був неможливий навіть реекспорт швейцарського озброєння. Берн забороняв реекспорт зброї до країн, які перебувають у стані збройного конфлікту, що також вплинуло на обсяги продажів. Так, торік порівняно з 2022 роком експорт зброї зі Швейцарії зменшився на 27%, до менш ніж 746 млн євро. Крім того, у 2022 році було укладено кілька великих угод, що значно збільшило обсяг експорту. У 2023 році таких великих угод не було.
Коли Швейцарія відмовилася передати боєприпаси для зенітних установок Gepard, це спонукало німецький концерн Rheinmetall відкрити таке виробництво. Німеччина підписала контракти з цією компанією для відновлення виробництва боєприпасів, що поставляються в Україну.
Іншим аспектом ініціативи стало збільшення витрат на оборону до 1% від ВВП до 2030 року (для порівняння – наразі цей показник становить 0,76%, Менше витрачає на оборону хіба що Ісландія, хоча й тут уже точиться громадська дискусія щодо об’єднання цивільного і державного захисту та посилення інформаційної безпеки). Але й за цим показником країна-пацифістка не дотягує до своїх сусідів, які підвищили планку витрат на ВПК до 2,5% від ВВП.
Варто зазначити, що раніше Швейцарія вже вирішила брати участь у двох проєктах ЄС у рамках програми Permanent Structured Cooperation (PESCO). Зокрема, країна приєдналася до проєктів “Військова мобільність” і “Кібер-діапазони”. “Військова мобільність” спрямована на спрощення транспортування військових на європейській території, а “Кібер-діапазони” – на поліпшення міжнародного співробітництва в галузі кіберзахисту.
Взагалі, PESCO – це ініціатива ЄС для посилення співробітництва в галузі оборони та безпеки серед членів співдружності. Вона діє з 2017-го і включає в себе спільні інвестиції у військове обладнання, дослідження і розробки. Основні цілі PESCO: збільшення військових витрат країн-учасниць, спільний розвиток військового потенціалу, зниження залежності від США в питаннях оборони, а також поліпшення координації та інтеграції збройних сил країн ЄС.
Зробити нейтралітет гнучкішим
Не згодні з новою зовнішньополітичною ініціативою вважають нерозумним вступати у військові блоки на кшталт НАТО. Поміркованим політичним силам Швейцарії доведеться докласти чимало зусиль для того, щоб відчинити “вікно Овертона” в бік воєнізованої Європи, адже Швейцарія – одна з демократичних країн-довгожителів зі специфічним менталітетом.
Часи змінилися і політика нейтралітету вже не може гарантувати безпеку, як це було раніше. Світ готується до глобального протистояння, і, бажаючи залишатися рівноцінним учасником цивілізованого світу, зберігати позицію аутсайдера вже не вийде. Якщо Швейцарія не відмовиться від свого нейтралітету, то, принаймні, має зробити його гнучкішим. Так, політика гнучкого нейтралітету дозволить Конфедерації постачати Україні зброю через треті країни.
Тетяна Морараш
