Цього тижня в Казані проходить черговий саміт, який має велике значення для розвитку глобальних зв’язків і майбутнього України. Президент Зеленський висловив стурбованість, зазначивши, що БРІКС допомагає Путіну демонструвати світу, а передусім своєму суспільству, що Росія не ізольована. Окрім того, за задумом президента Росії, БРІКС мав засвідчити те, що він є антизахідним та антинатовським блоком. Водночас у Білому домі вже заявили, що США не вважають міждержавне об’єднання БРІКС загрозою для себе.
Аналітики вказують, що Росія використовує саміт як можливість продемонструвати свої зусилля з посилення глобальних зв’язків із незахідними державами та укласти угоди і торговельні механізми, які можуть підтримати її військові зусилля в Україні, пом’якшуючи вплив західних санкцій. Проте, незважаючи на ці амбітні цілі, попередні результати цього заходу свідчать про фіаско Путіна. Відмови від подальшого розширення організації, критика планів щодо створення альтернативної резервної валюти та нерівномірне представництво на зустрічах демонструють відсутність єдності серед членів БРІКС. Як наслідок, спроби перетворити БРІКС на антинатовську платформу та альтернативу західному впливу зазнали невдачі.
БРІКС об’єднаний здебільшого тим, проти чого виступають країни-члени
Клуб, заснований у 2009 році, тепер включає не лише Бразилію, Китай, Індію, Росію та Південну Африку – початкових членів, абревіатура яких дала йому назву БРІКС.
З 1 січня до клубу також приєдналися Єгипет, Ефіопія, Іран, Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати, створивши блок, частка якого перевищує 37% світового ВВП, і який потенційно може вступити в суперечність з іншими інституціями, такими як G7 і НАТО.
Розширення БРІКС викликає дискусії щодо його потенційних переваг та недоліків. Як зазначає Стюарт Патрік, старший науковий співробітник аналітичного центру Карнегі, саміт БРІКС слугує неформальним клубом, де країни-учасники об’єднуються переважно проти несправедливих, на їхню думку, аспектів світової економічної системи. Це вказує на те, що їхня єдність базується на спільному незадоволенні існуючим глобальним порядком, а не на конкретних позитивних цілях або спільних інтересах.
З одного боку, розширення БРІКС може надати більшій кількості країн можливість впливати на міжнародну політику, посиливши альянс і його ресурси. Але, з іншого боку, нові учасники можуть ускладнити досягнення консенсусу, оскільки у кожної країни є свої власні інтереси, що може призвести до внутрішніх суперечок. Ідея російського диктатора перетворити БРІКС на антизахідну коаліцію, яка б похитнула «світовий порядок» не зустріла ентузіазму у ключових країн-членів блоку.
Туреччина, член НАТО, прагне приєднатися до БРІКС
Найбільш суперечливим потенційним новим членом БРІКС вважається Туреччина, президент якої, Реджеп Таїп Ердоган, також відправився до Росії. Ця країна має другу за величиною армію в НАТО і традиційно орієнтується на західні країни. Однак нещодавно міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що геополітичний зсув може бути наслідком неодноразових відмов у членстві в Європейському Союзі.
Зокрема, він підкреслив, що Туреччина не шукала б членства в БРІКС, якби її прийняли до Європейського Союзу. За його словами, якби економічна інтеграція Туреччини з ЄС завершилася членством, країні не довелося б шукати альтернативи на кшталт БРІКС.
Фідан зробив ці заяви під час свого виступу у штаб-квартирі державного інформаційного агентства Anadolu в Анкарі, зазначивши, що Туреччина прагне диверсифікувати свої глобальні альянси, але водночас залишається відданою ідеї вступу до ЄС. Він також акцентував увагу на важливості зміцнення зв’язків з Асоціацією держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), підкреслюючи необхідність глобального партнерства в умовах дедалі складнішої міжнародної ситуації.
У НАТО доволі спокійно поставилися до членства Туреччини в БРІКС. Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте заявив, що участь Туреччини в саміті БРІКС у Казані не вплине на її зобов’язання як члена Альянсу. Він наголосив, що Туреччина є важливим союзником НАТО, з добре оснащеними збройними силами та значним внеском у його операції. Рютте також зазначив, що в демократичному Альянсі з 32 країн завжди будуть дебати щодо різних питань і це зрозуміло.
Експерти вказують на те, що крок Туреччини назустріч БРІКС демонструє її прагнення шукати диверсифіковані дипломатичні шляхи. Це дозволяє Ердогану взяти на себе роль захисника нових світових сил, замість того, щоб залишатися в тіні західних держав.
Навіщо до Казані поїхав генсек ООН Гутерріш?
Багато уваги привертає також участь Антоніу Гутерріша, Генерального секретаря ООН та колишнього прем’єр-міністра Португалії. Його присутність на саміті викликала обурення в Україні. В МЗС охарактеризували це як “неправильний вибір, що не сприяє миру” і “підриває репутацію ООН”.
Критики, зокрема міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс, також висловилися проти візиту Гутерреша, назвавши його “недопустимим”.
“Що могло спонукати його до цього?” – задається питанням британське видання The Telegraph і відповідає: “Португальський соціаліст Антоніу Ґутерріш ніколи не демонстрував особливої схильності підтримувати західні демократії, і не повинен цього робити. Він представляє не США чи Великобританію, а ООН”. Проте навіть цього він не робить. Невдовзі після вторгнення Росії в лютому 2022 року Генеральна асамблея ООН на екстреній сесії ухвалила резолюцію, яка висловлювала жаль з приводу дій Кремля та вимагала повного виведення його сил і скасування визнання українських сепаратистських республік Донецької та Луганської областей. Цю резолюцію підтримали 141 країна, 5 проголосували проти, а 35 утрималися, хоча Росія наклала вето на неї в Раді безпеки. Антоніу Гутерріш, пояснює видання, фактично надав Путіну можливість використати цю подію для своєї пропаганди. Навіть сама згадка про його можливу участь у заході в Росії, зокрема в Казані, сприймається як дипломатична поступка на користь Путіна. The Telegraph також наголошує, що деякі країни, які будуть присутні на цьому заході, підписали Римський статут — документ, що заснував Міжнародний кримінальний суд. МКС видав ордер на арешт Путіна за підозрою у воєнних злочинах, але ці країни все одно братимуть участь у події, що створює політичну колізію.
Заступник речника генсека ООН Фархан Гак прокоментував критику МЗС України щодо поїздки Гутерріша до Росії. Він пояснив, що генеральний секретар бере участь у саміті БРІКС за стандартною практикою, як це відбувалося раніше в Південній Африці, оскільки БРІКС представляє близько половини світового населення. Гак зазначив, що Гутерріш планує провести двосторонні зустрічі з лідерами учасників саміту та з нетерпінням очікує на зустріч з президентом Володимиром Зеленським у зручний для обох сторін час.
Різні країни – різні очікування
Індії від БРІКС потрібні переважно економічні вигоди, зокрема доступ до дешевої російської нафти, що є ключовим елементом її стратегії на майбутнє. Країна також зацікавлена у розвитку коридору Північ-Південь, який зараз стикається з серйозними викликами через загострення конфлікту між Іраном та Ізраїлем. Індія планує стати глобальним гравцем до середини 21 століття, і співпраця в рамках БРІКС може сприяти цій меті. Проте, Україна не має особливого значення в цій грі для Індії, хоча Нарендра Моді і продемонстрував заходи човникової дипломатії, аби засвідчити свою роль миротворця.
Китай продовжує просувати свій мирний план щодо України, зосереджуючи увагу на можливості переговорів із США. Важливо зазначити, що саміт БРІКС відбувається всього за два тижні до президентських виборів у США, що вказує на ймовірність відсутності значних рішень або прогресу у вирішенні української проблеми. Китай, зацікавлений у стабільності в регіоні, прагне зберегти свій статус миротворця, проте його роль у контексті війни в Україні може бути обмеженою, оскільки Вашингтон залишається ключовим гравцем у цій ситуації. Китайська влада декларує підтримку територіальної цілісності України, проте не готова засудити вторгнення Росії та реально протистояти війні. Натомість Китай презентує свій “мирний план”, а його лідер Сі Цзіньпін веде переговори з Путіним про зміцнення партнерства.
Таким чином, хоча Китай і намагається зберегти активну позицію на міжнародній арені, справжні зміни у ситуації можуть залежати від політичних умов у США, які можуть вплинути на підтримку України. Тому, хоча БРІКС може стати платформою для обговорення, істотні зрушення щодо України навряд чи відбудуться в найближчому майбутньому.
Де-доларизація світової економіки?
Основна тема цього саміту — обговорення можливості створення фінансового інструменту, що слугуватиме альтернативою долару, з використанням національних валют. Однак для цього Китаю потрібно стати глобальним фінансовим гравцем, здатним конкурувати з доларом. Росія не може суттєво вплинути на цей процес, оскільки 80-85% її валютних розрахунків здійснюється в юанях. Що стосується золота, то його частка в розрахунках поки що залишається нез’ясованою.
Bloomberg повідомляє про відсутність підтримки серед країн БРІКС для плану Путіна, спрямованого на зменшення залежності від долара та перетворення організації на антизахідний блок. Члени БРІКС мають різні думки щодо зусиль зменшити залежність від долара як глобальної резервної валюти, а також щодо можливого розширення блоку. Члени, серед яких Індія, відкидають спроби просування китайського юаня як альтернативи резервній валюті.
В цілому, саміт БРІКС не принесе значних результатів для Росії, окрім демонстрації того, що Путін не перебуває в повній ізоляції. БРІКС, на думку експертів, не має шансів стати політичним або військово-політичним союзом.
