30 жовтня у Південній Кореї має відбутися зустріч президента США Дональда Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна – попри те, що попередні спроби організувати переговори неодноразово провалювалися. Несподівана згода Пекіна на діалог не є жестом доброї волі – радше вона стала результатом внутрішніх потрясінь у Китаї та тиску зовнішніх обставин.
Китай у точці турбулентності
Експерт із безпеки Азійсько-Тихоокеанського регіону, асоційований науковий співробітник Центру австронезійських досліджень Ланкаширського університету Дін Каралекас зазначає, що Трамп зумів майстерно використати момент. За його словами, у Китаї назріває внутрішня криза: у політичних колах поширюються чутки про серйозні проблеми зі здоров’ям Сі Цзіньпіна, включно з можливим інсультом, а нові обмеження на експорт рідкісноземельних металів, запроваджені самим Пекіном, б’ють по китайській промисловості та світових ланцюгах постачання.
Ситуацію загострив і четвертий пленум ЦК Компартії Китаю. Він продемонстрував, що монолітність влади Сі похитнулася: всередині партійної верхівки виявлено глибокі суперечності, які влада тепер намагається приглушити показовими кадровими рішеннями.
Безпрецедентна чистка в еліті
Особливо промовистим став масштаб “чисток”. Із 205 членів Центрального комітету, обраних ще у 2022 році, до останнього пленуму залишилося лише 168. Таких масштабних кадрових втрат серед партійної верхівки не було майже вісім десятиліть. Аналогічні процеси зачепили й армію: 17 жовтня міністерство оборони оголосило про виключення дев’яти високопоставлених генералів, серед них – одного з ключових фігур у військовій ієрархії, заступника голови Центральної військової ради Хе Вейдуна.
Економічні ризики змушують Пекін діяти
На тлі внутрішньої нестабільності Китай переживає серйозні економічні виклики. Попит на внутрішньому ринку падає, ринок нерухомості перебуває у стані затяжної кризи, а промисловість стикається з перевиробництвом товарів, які вже складно збувати. У цих умовах Вашингтон – найбільший торговельний партнер – перетворюється на необхідність: без доступу до американського ринку ризикує обвалитися значна частина китайського експорту.
“Трамп входить у переговори з позиції сили, – наголошує Каралекас, – і китайське керівництво це розуміє“. Тому Пекін вимушений шукати можливість хоча б частково розрядити напругу в торговельних відносинах, навіть якщо це означає тимчасові поступки.
Позиція США: твердість без ескалації
З боку Вашингтона також видно сигнали до гнучкості. Білий дім розглядає можливість відмови від погрози запровадження 100% мит на китайські товари, принаймні до завершення переговорів. Торговий представник США Джеймісон Грір заявив, що сторони вже наблизилися до завершення узгодження ключових елементів домовленості. За його словами, сформульовано базову структуру переговорів між двома лідерами, а сама зустріч у Південній Кореї може визначити подальший вектор глобальної економіки.
Чому Пекін згодився саме зараз?
Сукупність цих чинників – внутрішні потрясіння, економічний тиск, стратегічна невизначеність і ризик втрати доступу до американського ринку – змусили Сі Цзіньпіна погодитися на зустріч, яку раніше він неодноразово відкладав. Для нього це можливість виграти час, стабілізувати систему та знизити ризики зовнішнього тиску у найслабший момент.
Для Трампа – шанс закріпити власну перевагу, показати електорату та союзникам здатність диктувати правила одній з найпотужніших економік світу.
Що саме обговорюватимуть Трамп і Сі: ключові очікування й порядок денний
Хоча офіційний порядок денний переговорів не оприлюднений, аналітики окреслюють п’ять ключових блоків, які визначають суть майбутньої зустрічі.
- Торговельна війна та тарифи
Як пише Politico, центральною темою стануть взаємні мита, які перетворилися на головний інструмент тиску між Вашингтоном і Пекіном. США розглядають можливість відмови від 100% тарифів на китайські товари, оголошених раніше Трампом, натомість вимагаючи від Пекіна економічних поступок. Китайський бік, як повідомляє Politico, очікує також зняття або пом’якшення обмежень на експорт до США продукції з високою доданою вартістю, насамперед електроніки, машинобудування та “зелених” технологій.
На кону – не лише двостороння торгівля, але й доступ до американського ринку, що залишається критично важливим для китайської економіки в умовах падіння внутрішнього попиту.
- Технології, напівпровідники та експортний контроль
Другий важливий пункт стосується технологічної конкуренції. За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), Пекін прагнутиме переконати Вашингтон послабити експортні обмеження на постачання сучасних напівпровідників, обладнання для їхнього виробництва та штучного інтелекту.
Однак позиція США залишається жорсткою: адміністрація Трампа послідовно заявляє, що питання національної безпеки, зокрема, недопущення використання американських технологій для модернізації китайської армії, не може бути предметом торгу. Тому максимум, на що може піти Вашингтон, – обговорення окремих ліцензій або створення спільних робочих груп.
- Рідкісноземельні метали – прихована зброя Пекіна
Ще один чутливий пункт – стратегічні рідкісноземельні елементи (REE), які використовуються у виробництві мікрочипів, батарей, зброї та аерокосмічної техніки. Daily Sabah наголошує, що Китай уже обмежує експорт певних видів цих матеріалів, таким чином натискаючи на США та їхніх союзників.
Сі Цзіньпін може запропонувати часткове зняття таких обмежень в обмін на пом’якшення тарифів або зниження тиску на китайські технологічні компанії. Трамп же, навпаки, намагатиметься закріпити прозорий механізм постачань і змусити Пекін відмовитися від “економіки шантажу”.
- Тайвань та безпековий баланс у регіоні
Тема Тайваню – одна з найчутливіших. За оцінками CSIS, Пекін намагатиметься домогтися хоча б символічного сигналу від США – наприклад, підтвердження відданості принципу “одного Китаю” або зниження інтенсивності військових контактів з Тайбеєм.
Проте Вашингтон буде надзвичайно обережним у формулюваннях. Для Трампа вкрай важливо не подати жодного сигналу про слабкість перед союзниками в Японії, Південній Кореї та на Тайвані. Найімовірніший сценарій – уникнення публічної конфронтації, але й відсутність будь-яких поступок у питаннях безпеки.
- Україна, Росія та глобальний воєнно-політичний контекст
Окремим пунктом може стати війна в Україні та позиція Китаю щодо Росії. Як повідомляє AP News, Трамп має намір підняти питання про можливий вплив Пекіна на Москву, принаймні щодо постачання військових компонентів і обходу санкцій.
Аналітики відзначають: Китай навряд чи публічно засудить Росію, однак може погодитися на “непублічну стриманість” – не розширювати військово-технічну співпрацю та уникати прямої участі в обході санкцій. Це стане важливим дипломатичним сигналом для ЄС та НАТО.
Що прогнозують експерти: без ілюзій, але з шансом на деескалацію
Аналітики сходяться на думці, що зустріч Трампа і Сі не приведе до кардинального “перезавантаження” відносин між США та Китаєм. Її мета радше технічна, ніж історична – це спроба знизити напругу, стабілізувати канали комунікації та не допустити подальшого скочування у торговельну чи технологічну конфронтацію. У Brookings Institute таку модель називають “керованим суперництвом”, коли конкуренція залишається, але її рамки визначені та контрольовані.
Експерти не очікують “великої угоди”, яка б вирішила всі суперечки. Найімовірніший результат – рамкова домовленість, що передбачатиме обмін поступками: Вашингтон може частково пом’якшити мита або відтермінувати їх запровадження, тоді як Пекін погодиться на обмежений доступ США до рідкісноземельних матеріалів чи більшу прозорість торговельної політики. Аналітики Eurasia Review зауважують, що у довгостроковій перспективі така формула може більше виграти Пекіну, бо дозволяє виграти час, полегшити економічний тиск та зберегти стратегічні технологічні позиції.
Можливі наслідки зустрічі США–Китай
Для фінансових ринків. Якщо під час переговорів з’являться конкретні сигнали деескалації, наприклад, тимчасове пом’якшення тарифів або відновлення поставок критичних компонентів – це може викликати позитивну реакцію на ринках. Як пише Reuters, волатильність підвищиться, але інвестори сприймуть такі зміни як зниження системного ризику, що може стимулювати короткострокове “ралі” активів, пов’язаних із торгівлею, технологіями та ланцюгами постачання.
Для торгівлі та промисловості. Якщо переговори приведуть до конкретних домовленостей, наприклад, щодо дозволів на експорт певних компонентів або скасування мит – промислові ланцюги отримають полегшення. Однак у випадку нерішучості чи провалу переговорів ризик росте: Китай може наростити обмеження на експорт рідкісноземельних елементів, США – нові ліцензії та санкції. Відповідно, без чітких угод – підприємствам слід готуватися до подальшого ускладнення умов.
Для безпеки регіону. Переговори між США і Китаєм мають також вагу для безпекового балансу в Азії. Сигнали, які зафіксують на тему Тайваню або військових закупівель Китаєм, можуть вплинути на поведінку американських союзників: Японії, Південної Кореї, Тайваню. Навіть якщо зустріч призведе до пом’якшення риторики – це добре, але не змінить системних ризиків тотального протистояння між США та Китаєм.
Для України та Росії. З політичної точки зору, США можуть використати цей саміт, щоб підкреслити необхідність більшої участі Китаю в стримуванні Росії, наприклад, щодо обмеження військової підтримки Москви чи обходу санкцій. Але наскільки Пекін реально готовий застосувати такі інструменти – питання відкрите. Аналітики скептичні: китайський вплив на Росію обмежений, і швидких результатів не очікується.
Водночас ризик зриву переговорів залишається високим. Reuters повідомляє, що ще до зустрічі можливі тактичні конфлікти: нові заяви Трампа про тарифи, попереджувальні дії США щодо китайських компаній, або, з іншого боку, нові кроки Пекіна з обмеження експорту рідкісноземельних елементів. Будь-який із цих факторів може зірвати не лише майбутній саміт, а й усю логіку деескалації.
