Одержання спадщини — процес, який завжди супроводжується емоційними та юридичними труднощами. Часто трапляється, що спадкоємці не встигають вчасно подати заяву про прийняття спадщини. В умовах війни чи інших надзвичайних обставин цей процес стає ще складнішим. Що робити, якщо строк на прийняття спадщини збігає, а ви не встигли подати документи? Як законодавство захищає права спадкоємців і надає можливість продовжити цей строк? Коментують юридичні аспекти цього питання та надають практичні поради, як діяти в подібних ситуаціях, фахівці адвокатського об’єднання “Репешко і партнери”.
Загальні правила спадкування
З питаннями щодо прийняття спадщини до нас звертаються досить часто, при цьому в умовах воєнного стану воно має зараз дуже багато нюансів які треба враховувати. Згідно зі статтею 1269 Цивільного Кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, що починається з часу відкриття спадщини.
Головне, що потрібно пам’ятати:
- У разі, якщо спадкоємець був зареєстрований за однією адресою зі спадкодавцем на час смерті останнього, заяву про прийняття спадщини нотаріусу можна не подавати. Але, по перше – саме зареєстрований, а не фактично проживавший з реєстрацією в іншому місці, по-друге – адвокати все одно рекомендують таку заяву нотаріусу подати, аби останній чітко бачив коло осіб, які претендують на спадкове майно.
- Строк на прийняття спадщини встановлений у шість місяців. І крапка. Ніякого іншого строку, навіть в умовах воєнного стану наразі не існує.
У 2022 – 2023 роках питання продовження строку на спадщину намагались врегулювати деякими підзаконними актами, спочатку зупинивши строк до кінця дії воєнного стану, потім надали чотири додаткові місяці до стандартних шести, але потім все це було визнано незаконним Верховним Судом України, оскільки підзаконними актами фактично вносились зміни в діючий закон, що з правової точки зору не припустимо, а тому зараз діє строк на прийняття спадщини такий саме як і в мирний час.
Однак деяких змін спадкове законодавство таки зазнало. 30 січня 2024 року набрали чинності два закони, якими змінились правила відкриття та оформлення спадщини. Основні зміни відбулися в ст. 1221 Цивільного кодексу України. Наразі нова редакція виглядає наступним чином: «Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна. Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України “Про міжнародне приватне право”.
Особливі правила спадкування
Ми розглянули загальні правила спадкування, але у зв’язку з тим, що частина території України є окупованою, є особливі правила, які стосуються саме цих територій. Чинними нормами встановлено:
“У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені статтями 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1276, 1277, 1283, 1298 цього Кодексу, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті.
Положення абзацу першого цього пункту застосовуються також до спадщини, яка відкрилася після введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини”, а також до спадщини, яка відкрилася до введення воєнного стану, строк для прийняття якої не сплив до його введення, за умови, що свідоцтво про право на спадщину не було видано жодному із спадкоємців”.
Отже, у випадку, коли смерть фізичної особи зареєстрована пізніше, ніж через один місяць з дня смерті такої особи, строки, визначені ЦК України щодо спадкування, обчислюються з дня державної реєстрації смерті спадкодавця.
Наприклад, особа померла 01.10.2023 року, а смерть зареєстровано 30.12.2023 року. В такому випадку строк 6 місяців, зокрема, для прийняття або відмови від прийняття спадщини, відліковується, починаючи з 30.12.2023 року. Зазначена норма є дуже актуальною для тих територій, де на жаль є дуже багато померлих цивільних, а самі території окуповані чи були окуповані, а надалі звільнені. Зазвичай реєстрація смерті на таких територіях йде через судову процедуру встановлення факту смерті з подальшим отриманням свідоцтва про смерть в органах реєстрації актів цивільного стану, що пов’язано або з відсутністю свідоцтва про смерть українського зразка або з наявністю свідоцтва про смерть виданого окупаційними органами, яке не визнається на території України.
Наступні зміни зазначають:
“У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини, заява про відмову від заповідального відказу, вимога кредитора спадкодавця до спадкоємців, заява про охорону спадкового майна, заява про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини, інші заяви щодо спадщини, спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.
У разі, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт або території, зазначені в абзаці першому цього пункту, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення органами влади своїх повноважень у повному обсязі, а також у разі заведення спадкової справи не за місцем відкриття спадщини до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини”, вчинення нотаріальних та інших дій нотаріусом щодо спадщини та спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи здійснюється за місцем подання першої заяви. Якщо місцем подання першої заяви є населений пункт або території, зазначені в абзаці першому цього пункту, вчинення нотаріальних та інших дій нотаріусом щодо спадщини та спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи здійснюється за місцем подання першої заяви про видачу свідоцтва в населеному пункті або на території, що не зазначені в абзаці першому цього пункту.
Положення абзацу першого цього пункту в частині місця подання заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів застосовуються також до спадщини, місцем відкриття якої є населений пункт, розташований на тимчасово окупованій території України, протягом усього періоду тимчасової окупації такої території та шести місяців після завершення тимчасової окупації”.
Отже, заяви про прийняття спадщини на території яка окупована або на який ведуться активні бойові дії, подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини. При цьому нотаріальні дії щодо оформлення спадщини будуть здійснюватися за місцем подання першої заяви про прийняття спадщини (у разі як що спадкоємців декілька та кожен з них подав заяву про прийняття спадщини в різних кінцях країни).
У разі, якщо строк на прийняття спадщини у шість місяців було спадкоємцем пропущено, то все одно потрібно звернутись за встановленими правилами до нотаріуса та отримати від нього постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Саме наявність такої постанови відкриває шлях до подальших дій, а саме – подання до суду позовної заяви про встановлення особі додаткового строку на прийняття спадщини.
Відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України суд, визнавши причину пропуску строку поважною, може визначити спадкоємцеві додатковий строк для прийняття спадщини. У постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 351/2403/17 (провадження № 61-21751св18) зазначено:
“Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій”.
Поважними причинами пропуску строку на прийняття спадщини з погляду судової практики є: хвороба спадкоємця, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту, складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; необхідність отримання свідоцтва про смерть спадкодавиці з апостилем, оскільки її смерть настала за кордоном); відбування покарання в місцях позбавлення волі; перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна та інші, тобто перелік не є вичерпаним. Перебування спадкоємця тривалий час за межами України є також поважною причиною. Зараз це найбільше цікавий пункт, адже само по собі знаходження за межами України не позбавляє особу права звернутися до консульської установи для оформлення заяви про прийняття спадщини. З іншого боку запис до консульства ще потрібно зловити, що є досить складним. Тобто, цей пункт залишається в цілому на розсуд суду та буде вирішуватись виходячи з конкретних обставин справи та наданих суду доказів.
Слід зауважити, що для судів найбільш вагомими доказами є саме письмові: листи, довідки, акти та інші документи, які стосуються обставин справи. Чим їх більше – тим краще. При цьому документи, які видані органами інших держав іноземною мовою для суду потрібно перевести та апостилювати (у разі необхідності).
Суттєвим фактором є також і сама тривалість строку пропуску на подання заяви про прийняття спадщини. При цьому суд звертає увагу на два строки:
- Строк від дати смерті спадкодавця до отримання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
- Строк від дати постанови про відмови у вчиненні нотаріальної дії до дати звернення до суду з відповідною заявою про продовження строку.
Чим меншими будуть зазначені проміжки часу, тим більшою буде ймовірність задоволення судом позовної заяви. В практиці адвокатів траплялись випадки, коли особа приходила через п’ять років від дати смерті спадкодавця, або через чотири роки від дати смерті спадкодавця отримувала постанову у нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій, а потім ще через рік тільки зверталась до суду. Звісно, що з великою ймовірністю зазначені позовні заяви не будуть задовільнені.
З точки зору судової практики не є поважними причинами пропуску строку на прийняття спадщини: юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини; непрацездатність; необізнаність особи про наявність спадкового майна; похилий вік; відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини; несприятливі погодні умови; перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця; невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину.
Новацією, якою потрібно активно користуватись в даному питанні, є наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22 грудня 2022 року “Про затвердження Переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією”. Саме даним наказом визначені території, які були окуповані та з якого по який час, території ведення активних бойових дій, чи території можливих бойових дій, що безумовно впливає на поважність ти чи інших юридичних дій.
Ще один доказ, яким слід активно користуватися по даним справам – інформація з мережі Інтернет про наявність обстрілів ракетами того чи іншого населеного пункту з урахуванням дати смерті спадкодавця. Інформація про здійснені ворогом ракетні удари є загальновідомим фактом, який, згідно ч. 3 ст. 82 ЦПК України не потребує доказування.
Судовий збір за подання позовної заяви про надання додаткового строку на прийняття спадщини станом на 2024 рік складає 1211,20 грн.
У разі, коли ви пропустили строк на прийняття спадщини та сумніваєтесь, чи йти до суду, бо це як раз той випадок, коли краще зробити та жалкувати, ніж не зробити та жалкувати.
