У Брюсселі тривають важливі зустрічі в рамках НАТО: спершу – неформальний робочий обід у форматі НАТО–Україна, далі – засідання Групи ядерного планування. Очікується, що генеральний секретар альянсу Марк Рютте знову виступить перед пресою сьогодні ввечері, хоча вже учора були зроблені знакові заяви, зокрема щодо ролі США у Європі. Марк Рютте запевнив, що США залишаються повністю відданими НАТО і не мають намірів скорочувати свою військову присутність на континенті. Такі заяви пролунали напередодні міністерських засідань, на тлі зростаючих побоювань, викликаних політичною невизначеністю у США та триваючою агресією Росії.
Крім того, напередодні у Балтійському морі стартували масштабні навчання BALTOPS, які очолюють США за участю 17 країн НАТО. Водночас Великобританія готується приймати Рютте в Лондоні вже в понеділок, де премьер-министр Кір Стармер планує обговорити з ним подальше посилення зобов’язань союзників та внесок Лондона в колективну безпеку.
Сукупність цих подій демонструє не лише активізацію дипломатичних контактів, а й прагнення зміцнити внутрішню єдність альянсу.
НАТО готується до нової епохи оборони: кожна країна – на передовій
Міністри оборони країн НАТО сьогодні мають схвалити нові цілі для закупівель озброєнь і військової техніки. Йдеться не лише про оборону тут і зараз, а й про гарантії безпеки на найближчі 5–10 років. Кожна з 32 країн Альянсу отримає перелік “пріоритетних цілей” закупівель — від систем ППО і далекобійних ракет до важкої логістики, заправників і дронів. План кожної держави — засекречений.
Ці нові завдання є частиною масштабної трансформації оборонного планування НАТО, найглибшої з часів Холодної війни. Вперше з кінця 1980-х Альянс готується стримувати можливу масштабну війну, зокрема напад Росії.
“Сьогодні ми вирішуємо, що маємо закупити. Потім знатимемо, чого нам бракує. Не лише зараз — а й через три, п’ять, сім років”, — заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
Відтепер країни НАТО не лише “прагнуть” витрачати 2% ВВП на оборону — ставки значно вищі. США наполягають: 5% ВВП, із яких 3,5% на армію, 1,5% — на інфраструктуру, яка дозволить швидко перекидати війська. Поки що ця пропозиція ділить союзників — одні готові підвищувати витрати, інші кажуть: ми й до 2% ледве дотягли.
“Коли світ палає — нам не потрібні прапори, потрібні бойові з’єднання. Не конференції, а спроможності. Жорстка сила“, — заявив міністр оборони США Піт Гегсет.
Часу обмаль. За оцінками НАТО, Росія може зібрати сили для нової агресії проти Альянсу вже в найближчі роки. І темпи її мілітаризації лише зростатимуть, особливо якщо вдасться заморозити війну проти України.
Міністерка оборони Литви Довілє Шакалєнє не стримує емоцій: “Ми знову зберемося тут і скажемо: “Гаразд, ми трохи зазнали невдачі”, а потім, можливо, почнемо вивчати російську?”
Швеція, яка нещодавно стала членом НАТО, також б’є на сполох. Міністр оборони Поль Йонсон попереджає: після перемир’я Росія поверне війська ближче до кордонів Альянсу. І західним країнам варто використати час, поки Росія “загрузла” в Україні.
Цілі, які затвердять у Брюсселі, означатимуть одне: більше грошей, більше зброї, більше готовності. Для Нідерландів це, наприклад, плюс 18–22 мільярдів євро до бюджету й закупівля танків, бойових машин піхоти, далекобійних систем, зокрема американських “Патріотів”.
НАТО також готується сформувати резерв у 300 тисяч військових, готових вирушити на східний фланг упродовж 30 днів. Чи здатні союзники забезпечити такі цифри, велике питання. Але рамка поставлена.
Це більше не “дебати про плани”, це початок мобілізації. І в умовах війни в Європі не лише моральна, а й екзистенційна потреба.
Генсек НАТО: США не планують виводити війська з Європи
Попри чутки й непевність у політичних колах, Сполучені Штати наразі не планують скорочення своїх військ у Європі. Про це перед міністерською зустріччю НАТО в Брюсселі чітко заявив новий Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте: “Жодних планів щодо виведення військ на цей момент немає. Ми точно знаємо: США повністю віддані НАТО”.
Ця заява — реакція на дискусії, які останніми місяцями ширяться довкола можливої зміни військової присутності США в Європі. Раніше американський посол при НАТО Метью Вітакер допустив, що питання виведення десятків тисяч солдатів може бути підняте після саміту НАТО в липні. Проте Рютте запевнив: позиції узгоджені, а ключове завдання — уникнути будь-яких «прогалин у спроможностях» Альянсу на європейському континенті.
З початку повномасштабної війни Росії проти України США посилили свою присутність у Європі, довівши кількість військових до понад 100 тисяч. До того ж, було вперше розміщено американські війська на постійній основі на східному фланзі НАТО.
Та тінь над самітом залишається: у Вашингтоні не приховують — внутрішні дискусії тривають, зокрема щодо того, наскільки масштабним може бути можливе скорочення сил. Однак сьогодні увага — не на виведенні, а на посиленні. У Брюсселі міністри оборони країн НАТО готуються підписати нові цілі у сфері спроможностей, що стануть основою оновленої оборонної політики Альянсу. Йдеться про підвищення готовності до широкомасштабної війни: протиповітряна та протиракетна оборона, далекобійне озброєння, логістика і великі маневрені формування — усе це в пріоритеті.
Також лунають пропозиції про нову амбітну мету для оборонних витрат: 3,5% ВВП — на “основні оборонні спроможності” плюс 1,5% — на інші безпекові інвестиції, зокрема кіберзахист та інфраструктуру. Це — відповідь на тиск з боку Дональда Трампа, який вимагає від Європи більшої самостійності в обороні.
Україна теж залишається у фокусі. У день зустрічі міністрів оборони заплановано засідання Контактної групи з питань оборони України. Очікуються нові військові пакети допомоги. США братимуть участь у зустрічі, яку співголовуватимуть Німеччина та Велика Британія.
Рютте, попри підтримку “мирних ініціатив” США щодо війни Росії проти України, чітко дав зрозуміти: членство України в НАТО не буде предметом торгу. “Це обіцянка, яку ніхто не давав, — заявив він. — Але курс на членство залишається незворотнім”.
На тлі затяжної війни, що перевизначає безпекову архітектуру континенту, НАТО робить ставку на зміцнення — не лише на словах, а в конкретних оборонних рішеннях. І Рютте, як нове обличчя Альянсу, посилає чіткий сигнал Кремлю: будь-яка агресія проти НАТО матиме “нищівну” відповідь.
На Балтиці стартували навчання НАТО за участю 17 країн
Тим часом війська НАТО розпочали масштабні військово-морські навчання BALTOPS у Балтійському морі — маневри, які тривають уже понад пів століття, цьогоріч набувають особливого значення. Вперше старт відбувся з порту Росток, де розташоване командування ВМС Німеччини. Саме звідти у четвер зранку вийшли перші кораблі, серед яких — німецький корвет Magdeburg та французький тральщик Vulcain.
Під проводом США до навчань залучено близько 50 бойових кораблів, понад 25 літаків і близько 9 тисяч військовослужбовців із 17 країн. Вони триватимуть до 20 червня.
BALTOPS — це не лише тренування взаємодії між союзниками. У сучасних умовах війни Росії проти України ці маневри стали ще й політичною заявою: Альянс наочно демонструє єдність, готовність до оборони та здатність до стримування агресора.
Балтійське море — це стратегічний простір, де НАТО й Росія дедалі частіше стикаються поглядами. З дев’яти країн, що мають вихід до цього моря, тільки Росія не входить до Альянсу, і саме вона назвала навчання “провокацією”. У відповідь російський флот провів власні навчання в регіоні, вкотре підкреслюючи напруженість ситуації.
Попри це, в НАТО наголошують: BALTOPS — це можливість зміцнити партнерство всередині Альянсу та водночас показати, що Північноатлантичний договір — це не просто слова, а жива структура, готова діяти, коли цього вимагає безпека Європи.
Підтримка без пріоритету: як Україна зникає з радарів саміту НАТО
Крім того, вчора, 4 червня 2025 року, у Брюсселі відбулося засідання Контактної групи з питань оборони України (формат “Рамштайн”), на якому Велика Британія оголосила про надання Україні 100 тисяч безпілотників у межах пакета допомоги на 350 мільйонів фунтів стерлінгів. Це частина ширшого пакета військової підтримки на 450 мільйонів фунтів, який також включає радари, протитанкові міни та фінансування ремонту техніки. Цей пакет реалізується у співпраці з Норвегією через Міжнародний фонд для України.
Міністр оборони України Рустем Умєров зазначив, що обсяг військової допомоги, запланований на 2025 рік, перевищить показники всіх попередніх років повномасштабної війни.
Щодо майбутнього саміту НАТО, який відбудеться 24–26 червня 2025 року в Гаазі, Україна офіційно запрошена до участі. Однак формат участі української делегації ще остаточно не визначений, і порядок денний саміту перебуває в процесі формування.
Разом з тим, міністр оборони США Піт Гегсет не був присутній на засіданні Контактної групи з питань оборони України 4 червня в Брюсселі. Це перший випадок за три роки, коли глава Пентагону пропустив подібну зустріч, що викликало занепокоєння серед союзників щодо рівня залученості США у координацію військової допомоги Україні.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що для досягнення нових цілей НАТО країні потрібно збільшити чисельність своїх збройних сил на 50–60 тисяч військовослужбовців. Це свідчить про серйозні наміри Берліна щодо посилення обороноздатності в рамках Альянсу.
Міністр оборони Швеції Паль Йонсон висловив підтримку ідеї збільшення оборонних витрат країн НАТО до 5% ВВП до 2030 року. Це підкреслює готовність нових членів Альянсу брати активну участь у зміцненні колективної безпеки.
Очікується, що на майбутньому саміті НАТО в Гаазі 24–25 червня 2025 року основна увага буде приділена питанням оборонних витрат і загальної стратегії Альянсу, а не Україні. Це може ускладнити зусилля країн-членів щодо обґрунтування збільшення військових бюджетів перед власними громадянами.
