Ставлення до пенсіонерів є показником соціальної справедливості та етичної культури суспільства

Нещодавно заступниця міністра соціальної політики Дар’я Марчак зробила гучну заяву про те, що населенню не варто розраховувати в найближчому майбутньому на пенсії, а необхідно самостійно напрацьовувати собі фінансові збереження на старість скільки буде можливо.

«Українська нація старіє. Зараз 18% населення у віці 65+ років, а співвідношення працюючих і пенсіонерів складає 1 до 1. Тобто, вже зараз один працюючий утримує одного пенсіонера», – зазначила Марчак.

В уряді вважають, що таке низьке співвідношення працюючих та пенсіонерів стає на заваді підвищенню розміру пенсій. Крім того, через руйнівні дії воєнного часу країна зазнала демографічної кризи, і ситуація навряд чи зміниться на краще найближчим часом. То ж, як-то говорять, порятунок  потопаючих –  справа рук самих потопаючих. Тому  Марчак і радить робити власні накопичення для формування пенсії.

Однак держава на фоні таких заяв повідомляє про роботу над введенням базової соціальної допомоги. Спробуємо розібратися, на що розраховувати майбутнім пенсіонерам.

Почнемо з статистичних даних. Станом на 2024 рік в Україні налічується 10,516 млн осіб пенсійного віку. Ця кількість дещо зменшилась у порівнянні з 2023 роком (10,687 млн осіб). Лідер по кількості пенсіонерів – Дніпропетровська обл. (887 тис). На другому місці за чисельністю пенсіонерів Київ (752 тис), а на третьому місці – Харківська обл. (723 тис).

З початку 2024 року уряд підвищив розмір мінімальної пенсії до 2 361 грн,  максимальна пенсія тепер становить 23 610 грн. Отже, середній розмір пенсії  становить 5 385 грн. Цей показник збільшився на 16,5% в цьому році.

Як бачимо, певні покращення у пенсійній реформі за останні два роки все ж таки спостерігаються. Зменшилась на 9,1% кількість пенсіонерів з мінімальною пенсією. Спостерігається динамічний ріст в категорії від 4000, 5000 та понад 10 000 грн.

За статистичними даними розмір пенсій в Україні розподіляється наступним чином:

• понад 10 тис. грн – 1 151 008 осіб (10,9%);
• 5-10 тис грн – 2 439 503 осіб (23,2%);
• 4-5 тис грн – 1 567 785 осіб (14,9%);
• 3-4 тис грн – 2 234 970 осіб (21,3%);
• 2-3 тис грн – 3 058 670 осіб (29,1%);
• менше 2 тис грн – 64 601 осіб (0,6%).

Пенсійний вік в Україні становить 60 років незалежно від статі. Але для виходу на пенсію не достатньо лише віку, у людини ще має бути накопичений трудовий стаж. Щоб вийти на пенсію в  60 років  треба напрацювати 31 рік стажу,  в 63 роки – 21 , а  в 65 років – від 15 до 21 року стажу. Якщо ж пенсіонеру понад 65 років, а стаж не накопичився, то замість пенсії держава призначить допомогу. Така допомога буде становити 30% прожиткового мінімуму.

Також українські пенсіонери можуть розраховувати на додаткові виплати у розмірі 1000 грн. Розрізняють дві форми виплат:

• додаткову грошову допомогу;
• доплату до пенсії за постійний догляд.

Держава планує виплачувати таку допомогу у період з 1 липня по 31 грудня 2024 року. Розмір допомоги буде залежати від віку та стажу. Таким чином, пенсіонери 70 років та старше будуть отримувати допомогу у розмірі 500 грн. Пенсіонери, що мають 30 років страхового стажу отримають 750 грн. А на 1000 грн можуть розраховувати пенсіонери із стажем в 35 років та постраждалі від Чорнобильскої катастрофи.

Чи є достатнім розмір пенсії 2024 року для повноцінного життя? Підрахуємо у середньому мінімальні потреби пенсіонера на місяць:

• на продукти харчування – 3000 грн;
• на оплату комунальних послуг – 1500 грн.
• оренда житла (за потреби) – 5000 грн;
• на ліки та лікування – 1000 грн;
• на одяг, засоби гігієни – 1000 грн.

Вочевидь, пенсіонеру потрібно не менше 10 000 грн на забезпечення  життя, за умови, якщо він має задовільний стан здоров’я.

Пенсіонери в Україні є вразливою категорією населення — проробивши все життя, вони в основній масі отримують жалюгідну пенсію. Для того, щоб якось вижити, літні люди змушені продовжувати працювати або економити на всіх своїх базових потребах. Особливо це відноситься до тих з них, кому не допомагають діти або родичі.

Цілком зрозуміло, що в Україні великі проблеми з поповненням держбюджету. Але чи винні в цьому пенсіонери? Пенсійна система є однією з ключових складових соціального захисту громадян, однак важливо розуміти, що пенсійні виплати, які отримують літні люди, не є подарунком від держави чи соціальною допомогою. Ці гроші є заробленим доходом, накопиченим протягом їхнього трудового життя через внески до пенсійного фонду.

Кожен працівник під час своєї трудової діяльності сплачує певний відсоток своєї заробітної плати до пенсійного фонду. Ці внески акумулюються на індивідуальних рахунках і зберігаються до моменту виходу на пенсію. Крім того, роботодавці також здійснюють внески за своїх працівників. Це додаткові кошти, які сприяють збільшенню загальної суми накопичень, що будуть виплачені працівнику у вигляді пенсії.

Отже, пенсійні виплати є поверненням тих коштів, які були сплачені працівниками та їхніми роботодавцями під час активного трудового життя. Це означає, що пенсіонери отримують свої ж гроші, які вони накопичили протягом багатьох років роботи. Крім того, уряду слід розуміти, що далеко не всі українці можуть “самостійно напрацьовувати собі фінансові збереження на старість скільки буде можливо”. По-перше, більшість з них ледь виживає на свою зарплату і відкладати немає з чого. По-друге, як відкладати гроші при постійній нестабільності в державі? Чи можна довіряти банкам чи фінансовим установам на довгі роки вперед?

Низький рівень пенсій створює відчуття соціальної несправедливості. Пенсіонери, які зробили свій внесок у розвиток суспільства, заслуговують на повагу та гідні умови життя. Суспільство має зобов’язання перед старшими поколіннями, важливо розуміти, що нинішнє покоління молодих людей також стане пенсіонерами, і вони опиняться у такій самій ситуації. Ставлення до пенсіонерів є показником соціальної справедливості та етичної культури суспільства, і про це слід знати.