Сукупний глобальний держборг досяг 93,2% від світового ВВП: як це вплине на глобальну економіку

Напередодні Нового року ми підбиваємо підсумки й аналізуємо події, що визначали глобальну картину року. Це стосується не лише соціальних чи політичних аспектів, а й економічних показників, що формують фундамент майбутнього. Серед них особливу увагу привертає ситуація з державним боргом, адже його рівень і динаміка впливають не лише на окремі країни, але й на світову економіку в цілому.

Як країни впоралися з викликами 2024 року? Чи вдалося їм стабілізувати боргові показники? І головне – які сценарії чекають нас у новому році? Пропонуємо розглянути основні тенденції, аналізуючи показники боргового навантаження, а також оцінити можливі варіанти розвитку подій.

Висновки МВФ, Євростату та Всесвітнього економічного форуму щодо глобального держборгу

Економічні показники європейських держав виявилися слабшими, ніж передбачалося. Про це повідомляється у жовтневому огляді МВФ. Ситуацію погіршило зростання процентних ставок, інфляційний тиск, низькі обсяги експорту та наслідки геополітичної нестабільності.

Крім того, за останні півтора десятиліття суттєво збільшився держборг у країнах Центрально-Східної Європи, що підвищило фінансові ризики для регіону. Які саме держави опинилися в найбільш уразливому становищі та як ці обставини можуть вплинути на масштаби міжнародної підтримки України?

За даними вересневого звіту Chief Economists Outlook від Всесвітнього економічного форуму, більшість провідних економістів називають саме держборг серйозною загрозою для макроекономічної сталості.

Уповільнення економічного зростання, що спостерігається останнім часом, підсилює проблеми, пов’язані з високим рівнем заборгованості, що значно зріс протягом останніх п’яти років. Більше половини опитаних експертів зазначають, що цей виклик стосується як розвинених країн, так і тих, що розвиваються.

У минулому році сукупний глобальний держборг досяг 93,2% від світового ВВП, тоді як у доковідному році цей показник становив 84,2%. Таке зростання викликане головним чином масштабними фіскальними витратами, пов’язаними із подоланням наслідків пандемії ковіду.

У 54 країнах, що розвиваються, на боргові виплати спрямовується 1/10 частина державних доходів. Так сталося, що 3,3 мільярда людей мешкають у країнах, де обслуговування боргу коштує більше, ніж фінансування освіти та охорони здоров’я. Навіть США цьогоріч витратять на виплату відсотків за боргами ($870 млрд) більше, ніж на оборону ($822 млрд).

4 з 10 опитаних економістів прогнозують хвилю дефолтів у країнах, що розвиваються у 2025 році, що змусить уряди відкласти економічний розвиток. Ця ситуація загрожує новими кризами.

За даними Євростату, у другому кварталі цього року найбільший держборг відносно ВВП мали Греція (163,6%) та Італія (137%), а найменший – Болгарія (22,1%) й Естонія (23,8%). Серед тих, чий держборг трохи перевищив 100-відсоткову планку, опинилися Франція (112,2%), Бельгія (108%), Іспанія (105,3%) та Португалія (100,6%).

Для чого Сполученим Штатам необхідно підвищити ліміт боргу

Можливо, декого здивує, але США, що зазвичай вважаються економічним локомотивом, також опинилися перед загрозою дефолту. Міністр фінансів Джанет Єллен заявила, що для уникнення цього сценарію можуть знадобитися “надзвичайні дії”, якщо Конгрес не підвищить межу державного боргу до 14 січня. Вона закликала законодавців гарантувати фінансову стабільність країни, наголосивши, що боргова стеля визначає максимальний рівень запозичень для виконання державних зобов’язань. Єллен також звернула увагу на політичну напруженість навколо цього питання.

Після тимчасового скасування ліміту боргу у червні минулого року цей період завершується 2 січня, і Міністерство фінансів може вдатися до “надзвичайних дій” для виконання фінансових зобов’язань. Це передбачає призупинення інвестування в пенсійні плани та програми медичного забезпечення, щоб уникнути ризику дефолту. Якщо межу боргу не збільшать, США ризикують не виконати важливі виплати, зокрема інвесторам та на соціальні програми.

Під час обговорення законопроєкту про фінансування уряду Дональд Трамп несподівано запропонував повністю скасувати обмеження боргу. Це створило додаткові труднощі для республіканців, які зазвичай використовували це обмеження як інструмент тиску на демократів для просування своїх економічних пріоритетів. Тепер вони опинилися в складній ситуації через цей несподіваний крок їхнього лідера.

У 2021 році Джанет Єллен піддала критиці існування боргового обмеження, назвавши його “руйнівним” та закликавши до його скасування. Її попередник ще у 2017 році назвав цю ідею “нелогічною”, зазначивши, що вона ніяк не контролює державні витрати.

Дональд Трамп, у свою чергу, раніше заявляв, що обмеження боргу не є необхідним, а минулого тижня висловив думку, що так звану “боргову гільйотину” слід або продовжити, або скасувати до його повернення в Овальний кабінет.

Держборг США перевищив позначку у 36 трлн доларів, збільшившись на 5 трлн доларів з часу тогорічного призупинення боргової стелі. Після її відновлення ліміт автоматично виросте, враховуючи борг, накопичений за цей період.

Експерти Двопартійного політичного центру прогнозують, що переломною точкою, коли надзвичайні заходи стануть неефективними й ризик дефолту стане реальним, може настати вже влітку.

Що може статися у випадку дефолту

Дефолт США може стати катастрофою для економіки країни та світу. Його негайними наслідками стануть потрясіння на фінансових ринках: падіння вартості акцій, різке зростання відсотків за державними боргами і втрачена довіра інвесторів. Долар, який є головною валютою світової економіки, стане менш стабільним, а уряд США буде змушений брати нові борги під високі відсотки. Це ускладнить життя бізнесу та громадян, викликаючи зростання витрат, затримки у виплатах зарплат і соціальних допомогах, що посилить соціальну напруженість.

У довгостроковій перспективі наслідки дефолту можуть бути ще серйознішими. США ризикують втратити статус надійного економічного партнера, а долар — своє місце як світова резервна валюта. Це загрожує зруйнувати звичну глобальну економічну систему, яка залежить від стабільності долара. Економіка США уповільнить зростання, а довіра до країни як до лідера суттєво знизиться.

Історія показує, що навіть ризик дефолту може мати руйнівні наслідки.  У 2011 році конфлікт у Конгресі щодо підвищення стелі держборгу майже призвів до дефолту. Хоча угода була досягнута, кредитний рейтинг США було знижено, що викликало потрясіння на ринках і підвищення вартості запозичень. У 2013 році “шатдаун” уряду через незатверджений бюджет паралізував держустанови. Хоча дефолту вдалося уникнути, це показало вразливість фінансової системи до політичних блокад. Останніми роками ризик дефолту знову актуалізувався, змушуючи урядовців шукати екстрені рішення, щоб уникнути економічного хаосу.

Управління державним боргом – важливе завдання для будь-якої країни

Адже від цього залежить економічна стабільність будь-якої країни. Наприклад, у США часто доводиться підвищувати боргову стелю, щоб уникнути фінансових проблем і продовжувати брати гроші в борг. Це підтримує стабільність ринків і зміцнює позицію долара у світі. Але якщо робити це постійно, не коригуючи витрати і доходи, виникає ризик, що країна не зможе вчасно виплачувати борги, що може погіршити економічний стан країни.

Щоб зменшити борг, уряд може скорочувати витрати або підвищувати податки. Скорочення витрат часто означає урізання соціальних програм, фінансування освіти, медицини чи інфраструктури, що викликає невдоволення людей і може уповільнити розвиток країни. Підвищення податків приносить більше грошей у бюджет, але знижує купівельну спроможність громадян і теж може створити напругу в суспільстві.

Найкращим виходом може стати пошук балансу: дещо скоротити витрати і дещо підвищити податки. Це допоможе поступово зменшувати борг без значних втрат для економіки. Водночас найгірший варіант – не домовитися про жодне рішення, що може привести до дефолту, тобто ситуації, коли країна не може виплатити борги. Це викличе економічний хаос, підірве довіру до долара і вплине на весь світ.

На прикладі інших країн видно, як великі борги створюють проблеми. Наприклад, Аргентина часто переживає фінансові кризи через дефолти, тоді як Японія з великим боргом почувається стабільно, бо більшість її боргів – внутрішні. У Латинській Америці високий борг обмежує можливості для розвитку багатьох країн.

Високий державний борг також негативно впливає на життя людей. Коли уряд урізає витрати, страждають освіта, медицина та соціальна допомога. Люди платять більше за лікування та навчання, а молодь втрачає можливості для розвитку. Це викликає невдоволення і знижує довіру до влади.

Щоб уникнути таких проблем, уряди мають дбати і про виплату боргів, і про підтримку базових потреб громадян. Лише продумані рішення дозволять зберегти економіку стабільною та забезпечити людям гідний рівень життя.

…Історія дефолтів демонструє їхній руйнівний вплив: на початку 21 століття Аргентина оголосила найбільший дефолт на $100 млрд, що спричинило економічну кризу та безробіття, а нинішні радикальні реформи лише поглиблюють соціальну напругу; Греція уникла дефолту у 2010-х завдяки жорстким заходам економії, але втратила роки економічного зростання; Росія в 1998 році постраждала через падіння цін на нафту та боргову кризу, а Мексика у 1982 році, зіткнувшись із зростанням ставок і падінням нафтових доходів, занурилася у “втрачене десятиліття”. Ці приклади підкреслюють важливість стратегічного управління держборгом і необхідність реформ для уникнення подібних криз. Наступного разу ми розповімо про це докладніше…

Тетяна Вікторова