Світові ринки входять у 2026-й із відчуттям тривожної паузи: в 2025-му прогнозували рецесію у США, до неї морально готувалися, але вона так і не настала. Сам факт “не рецесії” для медіа й інвесторів змінює базовий сценарій того, як поводяться долар, ставки, нафта і, зрештою, ціни та кредити в різних країнах, зокрема, в Україні.
У новому році нам доведеться дізнатися, чи це була разова “вдала смуга”, чи ми увійшли в модель, де економіка може триматися на високих ставках довше, але плата за це проявляється пізніше – через дефіцити, дорогий борг і політичні рішення?
Долар у 2026: він міцнішає чи слабшає – і за яких умов
Коли США обходяться без спаду, світ зазвичай менше “ховається” в долар на інстинктах і більше дивиться на суху математику: де вища дохідність, де менший ризик, і куди вигідніше інвестувати. Саме тому долар зайшов у новий рік слабшим після торішнього падіння приблизно на 9,4% – найгіршого річного результату за 8 років: не тому, що ринок “передумав любити США”, атому, що звузилася різниця ставок між Америкою та іншими економіками, додалися нерви через бюджетні дефіцити, а також тарифні й торговельні ризики.
За такої макроекономічної та політичної конфігурації у 2026 році долар США, як правило, перебуває під помірним девальваційним тиском. За умови, що глобальна економіка не поступається США за динамікою, Федеральна резервна система знімає монетарну жорсткість, а фіскальні дисбаланси й тарифні експерименти накопичують довгострокову недовіру, долар радше втрачає опору, ніж отримує нові драйвери зростання
Але це не одностороння дорога: долар може різко стрибнути вгору навіть без рецесії, якщо вмикається режим “тікай від ризику” за умов раптового фінансового шоку, нового загострення безпекової ситуації або нового витоку інфляції, який змусить ФРС тримати ставки високими довше, і тоді світу знову знадобиться саме доларова ліквідність.
Як ставка ФРС у 2025–2026 проходить ланцюжком до України
Важливо пам’ятати причинно-наслідковий зв’язок: “ставка в США” не прилітає до нас прямою лінією, вона проходить через світові ринки, як струм через трансформатор. У грудні 2025-го Федеральна резервна система знизила цільовий діапазон ставки до 3,50%–3,75%, і далі запускається ланцюг: дешевша або дорожча “ціна грошей” у США підтягує за собою глобальні дохідності, це змінює, наскільки інвестори готові ризикувати, а вже з цього народжується премія за ризик для країн на кшталт України, які живуть у війні.
У підсумку змінюється не лише “настрій” ринків, а цілком практичні речі: скільки коштує і як регулярно заходить зовнішнє фінансування, скільки тиску відчуває валютний ринок і наскільки дорого державі тримати курс у керованих рамках. Саме тому для нас інколи важливіше не те, що ФРС зробила “сьогодні”, а те, що ринок закладає на найближчі 3–6 місяців.
НБУ: чому ставка в Україні висока – і що це означає для депозитів, кредитів та ОВДП
Україна тримає високу облікову ставку не тому, що так “прийнято”, атому, що у воєнній економіці Нацбанк часто змушений купувати не швидке зростання, а спокій у головах, щоб люди й бізнес не розкручували паніку, не бігли масово в валюту і не запускали самореалізовану хвилю девальвації та інфляції. Саме тому у грудні 2025 НБУ залишив ставку на рівні 15,5%, пояснивши це потребою тримати гривневі інструменти привабливими й утримувати валютний ринок у керованих рамках.
Другий “щит” у цій конструкції – міжнародні резерви: станом на 1 грудня 2025-го НБУ звітував про 54,748 млрд доларів і наголошував, що резерви зросли завдяки надходженням від партнерів, які перекрили інтервенції та виплати за боргом. На побутовому рівні це виглядає так: депозити й гривневі ОВДП можуть давати вищий номінальний відсоток, бо банки й держава фактично конкурують зі ставкою НБУ за ваші гривні, зате кредити виходять дорогими, адже ресурс у гривні коштує дорого, а ризики для банків високі.
Якщо у новому 2026 році зовнішній фон буде більш спокійним і гроші від партнерів надходитимуть рівніше, у НБУ з’являється більше простору потроху пом’якшувати політику, але варто ринкам або геополітиці “змінитися” – і висока ставка знову стає платою за валютну стабільність і контроль над очікуваннями.
Нафта – пальне – логістика – “ціни в магазині”: чому немає симетрії
Ми відчуваємо нафту не на графіку Brent, а в ціні пального й у вартості доставки – але цей місток майже ніколи не працює за принципом “барель вниз – цінник вниз”. Навіть невелика зміна собівартості швидко множиться на побут, бо пальне сидить у всьому: наприкінці минулого року середні роздрібні ціни по Україні були близько 58,28 грн/л за А-95, 58,28 грн/л за дизель і 37,62 грн/л за автогаз.
І головна причина, чому дешевша нафта не дає автоматично дешевшу заправку, – це три “перемикачі”, які можуть перекрити будь-яке здешевлення. Перший – податки: з 1 січня 2026-го зростають акцизи на бензин, дизель і скраплений газ, і цей податковий “ліфт” легко з’їдає ефект від дешевшого бареля. Другий – курс і валютна прив’язка окремих частин ціни: якщо гривня слабшає або дорожчає імпортна складова логістики й податків, то навіть при нижчих нафтових котируваннях на колонці може бути “майже без змін”.
Третій – війна й енергетика: бізнес живе з додатковими витратами на автономність, перебої, ризики та дорожчу логістику, і НБУ вказує, що такі витрати та підвищення регульованих цін стримують уповільнення інфляції. Тому в 2026 інфляція в Україні майже завжди буде результатом одразу кількох сил, які тягнуть у різні боки: курс формує ціну імпорту, енергоносії та пальне – собівартість і логістику, урожай і експорт – “температуру” харчів, а тарифи та збої в постачанні додають системних витрат. Тут варто не шукати одну “правильну причину”, а кожного місяця дивитися, який саме важіль зараз сильніший і чому.
Чи означає “м’який сценарій” у США дешевші кредити в Україні
“М’який сценарій” у США сам по собі не робить кредити в Україні дешевими – це не така кнопка, яку натиснули у Вашингтоні, і завтра в нас подешевшала іпотека. Українські відсотки залежать не тільки від світової “ціни грошей”, а від нашої премії за ризик, інфляційних очікувань і того, як НБУ тримає курс та фінансову стабільність.
Тому навіть якщо у світі ставки поволі спускаються, швидше це видно в “безпечніших” історіях – депозитах і державних облігаціях, ніж у масових кредитах для людей. А там, де іпотека чи позика реально виглядає доступнішою, часто працює не ринок, а спеціальна програма, яка частину відсотків фактично компенсує, як це відбувається, скажімо, в “єОселя”, де пільгова ставка для позичальника задається умовами програми, а не тим, що робить ФРС.
…Наступного разу ми розглянемо, чому відсутність спаду в США важлива для доходів українців, але не є панацеєю. Коли американська економіка тримається, корпоративні бюджети рідше заморожують витрати, і це підтримує попит на українські ІТ-послуги та інший експорт з високою доданою вартістю, що приносить валюту й знімає частину тиску з курсу.
Водночас великі дефіцити бюджету США і висока дохідність “безпечних” американських активів створюють глобальну конкуренцію за гроші, через яку країнам із високими ризиками, і Україні, зокрема, складніше залучати ринкове фінансування.
Ми також покажемо, як тарифні війни та перебудова ланцюгів постачання доходять до українських цін на імпорт і водночас відкривають обмежені “вікна можливостей” для експорту й переробки, а ще які кілька ключових метрик варто відстежувати щомісяця, щоб вчасно помітити зміну глобального режиму. І головне: чому навіть у більш сприятливому світі 2026 року Україна, живучи у війні, залишатиметься економікою з особливими правилами, де стабільність коштує дорого.
Тетяна Вікторова
