Світова платіжна індустрія в 2026 році: як її змінюють штучний інтелект і цифрові валюти  

Світова платіжна індустрія у 2026 році входить в період суттєвих змін, у якому технологічні рішення дедалі відчутніше впливають на щоденні фінансові операції, поведінку споживачів і підходи бізнесу до роботи з клієнтами. У зв’язку з цим особливого значення набувають питання безпеки, швидкості розрахунків, розвитку цифрових валют, нових форматів електронної комерції та доступності фінансових послуг.

Регіональний президент Visa у Центральній та Східній Європі, на Близькому Сході та в Африці Тарек Махмуд розмірковує про те, якою буде світова платіжна індустрія у 2026 році, зосереджуючи увагу на тому, що технологічні зміни, нові споживчі звички та взаємодія державного і приватного секторів визначатимуть розвиток ринку в Україні та в інших країнах регіону. Він вважає, що поєднання штучного інтелекту, блокчейн-рішень, нових моделей оплати та оновленої інфраструктури визначатиме подальший розвиток глобального платіжного ринку.

За словами експерта, світова платіжна індустрія входить у період глибоких змін, оскільки штучний інтелект, блокчейн та розумне використання даних змінюють глобальну комерцію. В країнах Центральної та Східної Європи, Близького Сходу та Африки трансформується сам підхід до того, як люди платять і отримують кошти, а зі зростанням попиту на швидші, безпечніші та зручніші сервіси регіон наближається до переломного етапу у розвитку платіжних рішень.

Окрему увагу Тарек Махмуд приділяє стейблкоїнам, підкреслюючи, що вони поступово переходять зі статусу активу, який тривалий час сприймався як спекулятивний, до ролі надійної глобальної платіжної інфраструктури. Стейблкоїни здатні доповнити та посилити наявну платіжну екосистему, особливо на ринках, що розвиваються, а також у сфері транскордонних переказів.

Він звертає увагу на те, що в регіонах на кшталт Субсахарської Африки, де перекази з-за кордону залишаються одними з найдорожчих у світі, стейблкоїни можуть дати швидший, дешевший і надійніший спосіб пересилання коштів. Як пояснює експерт, транскордонні виплати у токенах, забезпечених доларом Сполучених Штатів Америки, надходять майже миттєво, супроводжуються нижчими комісіями і можуть бути “надійнішим засобом накопичення”.

Також він повідомляє, що Visa у співпраці з партнерами, зокрема з Aquanow, рухається до цілодобових розрахунків у стейблкоїнах. Це є відповіддю на зростання попиту на швидші й економічно ефективніші транскордонні платежі.

Окремо фахівець акцентує, що важливу роль у поширенні цифрових валют відіграватиме регулювання. Він наголошує, що поява законодавчих норм у частині регіону Центральної та Східної Європи, Близького Сходу та Африки стимулює інновації та дає фінансовим установам змогу перейти “від розмов до дій” і масштабувати практичні сценарії використання стейблкоїнів. Регуляторна політика стане каталізатором інновацій, оскільки забезпечуватиме передбачувані та узгоджені “правила гри”. Для України після ухвалення відповідного законодавства стейблкоїни можуть стати серйозним проривом.

Ще одним ключовим напрямом він називає агентську комерцію, вважаючи, що після переходу від офлайн-торгівлі до електронної, а потім до мобільної комерції ринок наближається до нового етапу, на якому цифрові агенти здійснюватимуть транзакції від імені споживачів і бізнесу. У 2026 році покупки за підтримки штучного інтелекту стануть звичним явищем, а агентська комерція буде наступним етапом еволюції торгівлі.

Описуючи цю модель, експерт наводить приклад, коли користувач відкриває застосунок зі штучним інтелектом і бачить кнопку “Купи для мене”. Після цього запускаються три процеси. Перший стосується підтримки платежів: агентам надаватимуть токенізовані та автентифіковані платіжні дані, щоб гарантувати безпеку транзакцій і захист користувачів. Другий пов’язаний із персоналізацією уподобань: на основі захищених даних агенти підлаштовуватимуться під купівельну поведінку та звички користувача. Третій процес стосується контролю витрат: споживачі самі встановлюватимуть правила, наприклад “купувати квитки лише економкласу”, “не більше ніж 2000 гривень за одну покупку” або “товари тільки конкретного бренду”.

Тарек Махмуд підкреслює, що великі бренди вже активно інвестують у виведення шопінгу за підтримки штучного інтелекту в масовий сегмент, тому наступним кроком у 2026 році має стати повноцінна агентська комерція. Українські споживачі також готові до таких змін: за його словами, минулого року майже кожен четвертий мешканець України, а саме 23 відсотки, використовував штучний інтелект для шопінгу, а 36 відсотків планували це спробувати.

Як приклад практичного застосування він згадує співпрацю з Aldar. У межах цього проєкту було реалізовано перший у регіоні Центральної та Східної Європи, Близького Сходу та Африки повний цикл агентського платежу з голосовим управлінням. Це перший практичний кейс агентської комерції, який допомагає оптимізувати рутинні та повторювані транзакції за допомогою агентів на основі штучного інтелекту.

Водночас експерт застерігає, що розвиток штучного інтелекту несе не лише нові можливості, а й нові ризики. Світ переходить від епохи махінацій з транзакціями до епохи махінацій з ідентифікацією особистості, коли зловмисники використовують генеративний штучний інтелект для створення дипфейків, фальшивих синтетичних особистостей і надреалістичних злочинних схем, які підривають довіру споживачів у масштабі всієї системи.

Він звертає увагу на проблему помилкових відмов, коли законні транзакції блокуються через надто жорсткий контроль ризиків. Щороку це коштує мільярди доларів і створює додатковий тиск як на бізнес, так і на споживачів. Тому ринку доведеться шукати баланс між зручним користувацьким досвідом і високим рівнем безпеки.

Тарек Махмуд зазначає, що 97% споживачів у регіоні Центральної та Східної Європи, Близького Сходу та Африки, а також такий самий відсоток українців уже вживають заходів для захисту своїх цифрових платежів. Проте в умовах розвитку штучного інтелекту пильність має лише зростати. Протидія шахрайству на основі штучного інтелекту у 2026 році вимагатиме впровадження передових інструментів, серед яких біометрична автентифікація з використанням відбитків пальців або розпізнавання обличчя, а також моделі управління ризиками на основі штучного інтелекту для виявлення складних схем шахрайства. При цьому самостійно подолати ці виклики неможливо. Співпраця між банками, фінансово-технологічними компаніями, торговцями та державними інституціями стане ключовою умовою збереження довіри в нову епоху комерції.

Ще однією важливою зміною він називає поступову відмову від ручного введення платіжних даних. Часи, коли під час кожної покупки потрібно було шукати гаманець, вводити 16-значний номер картки та окремо вказувати дані доставлення, минають. На зміну цьому приходять токенізовані та біометричні способи автентифікації, адаптовані до конкретного пристрою користувача, які забезпечують зручність без втрати безпеки.

Експерт також звертає увагу на зміни в електронній комерції. Зокрема, багатокрокова оплата у режимі гостя поступово зникає: якщо у 2019 році так здійснювалася майже половина транзакцій Visa, то у 2025 році ця частка скоротилася до 16 відсотків. Це важливий крок до безпечнішої, зручнішої та ефективнішої цифрової комерції. Спрощення оплати вигідне не лише споживачам, а й бізнесу, оскільки допомагає зменшити бар’єри під час купівлі та скоротити кількість покинутих кошиків.

Говорячи про роль готівки, Тарек Махмуд вказує, що вона все ще залишається поширеною в багатьох країнах регіону, однак ситуація змінюється. За його прогнозом, 2026 рік стане першим в історії, коли половина всіх споживчих платежів у світі здійснюватиметься з використанням карток. Це стане важливим кроком до зменшення залежності від готівки та до розширення фінансової інклюзії. Сьогодні навіть найдрібніші транзакції в регіонах, які історично покладалися на готівку, дедалі більше цифровізуються, а постачальники технологічних рішень, уряди, місцеві інноватори та фінансово-технологічні компанії об’єднують зусилля, щоб подолати розрив між економіками з домінуванням готівки та глобальною цифровою мережею.

За словами експерта, більшість українців уже відкрили для себе переваги безготівкових платежів: за перші дев’ять місяців 2025 року частка безготівкових операцій в Україні перевищила 65% за сумою і 95% за кількістю, а в усьому регіоні Центральної та Східної Європи, Близького Сходу та Африки частка готівки в особистих витратах скоротилася з 80 до 60% лише за п’ять років. Це свідчить про те, що цифрові платежі дедалі частіше стають стандартом, а не альтернативою.

Він також підкреслює, що цей рік стане переломним для карткових споживчих платежів. Головною спільною метою має бути безпечний вхід у цифрову економіку для всіх, зокрема для тих людей, які вже користуються банківськими послугами, і для тих, хто має до них обмежений доступ або не має його взагалі.

Останнім великим напрямом експерт називає гіперперсоналізацію. Фінансові установи та торговці дедалі активніше переходять до моделі максимальної сегментації, у якій кожного клієнта сприймають як унікального, а не як частину широкої демографічної групи. Такі технології, як токенізація, дають змогу аналізувати споживчі вподобання, зберігаючи конфіденційність даних.

Проте, на думку експерта, самої довіри вже недостатньо. Гіперперсоналізація потребує гнучкості, а фінансові установи та бізнес в умовах зростання очікувань споживачів і посилення конкуренції мають діяти швидше, ніж раніше. У середовищі, де більшість споживачів готові змінити банк заради кращого цифрового досвіду, перевагу отримають ті гравці, які здатні впроваджувати нові функції або оновлення за тижні, а не за місяці.

Підсумовуючи, Тарек Махмуд вказує, що таку швидкість реагування можна забезпечити лише завдяки сучасній хмарній архітектурі на основі мікросервісів, яка дає змогу оперативно масштабуватися та адаптуватися до змін. Організації, які інвестують у модернізацію застарілих систем і перехід до гнучкої інфраструктури, зможуть побудувати стійкі та довготривалі відносини з клієнтами у 2026 році та в наступні роки.

Загалом експерт розглядає окреслені ним тенденції як відправну точку для подальших змін, у 2026 році зростання очікувань споживачів і стрімка цифровізація сформують більш інтелектуальний, інклюзивний і майже безкордонний платіжний простір. Від платежів між бізнесами до цифрових гаманців і мікропідприємців нові способи оплати для всіх сегментів продовжать розвиватися, а 2026 рік стане визначальним для майбутнього платежів.