Світові медіа приділяють значну увагу змінам в уряді України, які відбулися 5-6 вересня. Це найбільша урядова ротація з початку повномасштабного російського вторгнення. Про причини цих змін, зосередження влади в руках Офісу президента, а також можливий конфлікт між керівником ОП Андрієм Єрмаком та колишнім міністром закордонних справ Дмитром Кулебою розповідають іноземні ЗМІ.
Експерти, з якими спілкувалися журналісти The New York Times, вважають, що призначення Ольги Стефанишиної на посаду міністра юстиції є «сильним сигналом» прихильності уряду до боротьби з корупцією. Проте видання підкреслює, що в цілому перестановки в уряді України, ймовірно, не свідчать про фундаментальні зміни у внутрішній чи зовнішній політиці держави.
Михайло Мінаков, старший радник з питань України в Інституті Кеннана при Центрі Вільсона, зауважив, що ці зміни розглядалися ще з лютого, але президент Володимир Зеленський вирішив втілити їх саме зараз, оскільки «Україна повинна підготуватися до нового етапу війни та дипломатії».
Мінаков також зазначає, що влада дедалі більше концентрується в Офісі президента, а не у Верховній Раді. За його словами, ще 4 вересня він розмовляв із кількома законодавцями, і ті не знали про ці перестановки, що підкреслює зменшення ролі парламенту в ухваленні ключових рішень.
«Закон передбачає, що уряд і парламент мають таку ж вагу, як і президент, але на практиці ми бачимо, що всі рішення ухвалюються в Офісі президента», – зазначено у виданні.
Видання Politico спробувало розібратися в причинах звільнення Дмитра Кулеби. Один колишній високопосадовець України, який побажав залишитися анонімним, розповів журналістам, що, ймовірно, Кулебу усунули через конфлікти з головою ОП Андрієм Єрмаком.
«Всі знали, що між ними був конфлікт. Одного разу я навіть став свідком одного з таких епізодів», — повідомив колишній чиновник.
Як пише Politico, на своїй посаді Кулеба мав добре налагоджені контакти з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, міністром закордонних справ Німеччини Анналеною Бербок та іншими впливовими міжнародними політиками. Однак співрозмовники видання припускають, що для президента Зеленського ключовою є комунікація з Вашингтоном через його Офіс, а не через Міністерство закордонних справ.
Чиновники та радники Зеленського розповіли Politico, що Кулеба за останній рік зробив мало для покращення відносин між Києвом і Вашингтоном, натомість зосередився на рекламі своєї нової книги. Однак деякі українські урядовці, наближені до президента, запевняють, що це були давно заплановані, звичайні кадрові перестановки.
В інтерв’ю виданню Politico депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка очолює комітет з питань європейської інтеграції, висловила занепокоєння через централізацію влади в Офісі президента. Вона вважає, що масові відставки міністрів говорять про кризу управління в країні. Деякі американські посадовці анонімно повідомили журналістам, що вони «мають підстави для занепокоєння», але загалом залишаються стриманими, оскільки війна в Україні є «цілком легітимною причиною» для подібних перестановок.
The Economist пише, що Дмитро Кулеба був шанованим серед іноземних дипломатів, але його дії не завжди відповідали політиці президента Зеленського. Внутрішні джерела видання припускають, що рішення про звільнення Кулеби було ухвалене ще в квітні, коли його заступником призначили Андрія Сибігу, якого перевели на цю посаду з Офісу президента. Нарешті, 5 вересня Сибіга обійняв посаду міністра закордонних справ. Кілька джерел, наближених до президента, припускають, що тиск з боку Державного департаменту США не дозволив провести ці зміни раніше, але зараз, коли Сполучені Штати зайняті президентськими виборами, кадрова перестановка стала можливою.
Щодо звільнення заступника голови ОП Ростислава Шурми, джерела The Economist припускають, що на це вплинули США. У серпні 2023 року видання Bihus.Info оприлюднило розслідування, згідно з яким державне підприємство «Гарантований покупець» виплатило 320 мільйонів гривень за електроенергію сонячним станціям на окупованих територіях. Серед них були станції, що належать оточенню Шурми. У лютому 2024 року НАЗК склало на Шурму протокол, звинувачуючи його у використанні службового становища для власної вигоди.
Французьке видання Le Monde акцентує увагу на тому, що урядові перестановки, попри відсутність радикальних змін, освіжають владу, адже через війну перспективи парламентських та президентських виборів залишаються заблокованими. У статті йдеться про те, що чутки про ці зміни з’явилися ще в лютому, а сам Зеленський подавав відповідні сигнали. Тому, на думку аналітиків видання, говорити про урядову кризу в Україні недоречно.
У матеріалі ВВС також йдеться про можливий конфлікт між Єрмаком і Кулебою. Крім того, видання аналізує ще одне призначення в уряді — підвищення Ольги Стефанишиної до посади віцепрем’єр-міністерки з питань європейської інтеграції, а також юстиції. Аналітики ВВС вважають, що це свідчить про бажання України просунутися в напрямку майбутнього членства в ЄС.
Подібної думки дотримуються й аналітики Німецького фонду Маршалла, які нагадують, що Конституція України вимагає, щоб призначення і звільнення більшості міністрів здійснювалися за поданням прем’єр-міністра та затверджувалися Верховною Радою. Президент уповноважений подавати на затвердження парламенту лише кандидатури прем’єр-міністра, міністра оборони та міністра закордонних справ.
«На практиці, однак, нещодавні кадрові зміни свідчать про втрату повноважень парламенту», — зазначено в статті Фонду.
Як приклад, вони наводять звільнення у травні цього року Олександра Кубракова з посади міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України. Він заявив, що з ним не обговорювали це рішення і не запрошували на засідання фракції та профільного комітету.
Швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung (NZZ) вважає, що кадрові зміни в уряді України не є радикальними, оскільки кілька посадовців просто перейшли на інші посади. Водночас NZZ підкреслює, що Зеленський діє за іншим стилем керівництва порівняно з лідером Кремля Володимиром Путіним, який через страх перед змінами тримає своїх наближених на посадах протягом десятиліть. На відміну від цього, Зеленський показує готовність до змін та оновлення свого уряду. Також видання зазначає, що чутки про кадрові зміни ходили ще з лютого, і сам Зеленський подавав відповідні сигнали. Тому говорити про кризу в уряді недоречно.
«Після російського нападу президент Зеленський відкладав кадрові перестановки, прагнучи сигналізувати про стабільність. Однак у будь-якому уряді накопичуються ознаки зношування, а вже в умовах війни – тим більше. У Зеленського зовсім інший стиль правління, ніж у його кремлівського супротивника Путіна, який через страх багатьох своїх зброєносців залишає на своїх постах найчастіше понад десяток років – аж до самої старості», – написало видання.
Італійське видання Corriere della Sera коментує, що кадрові перестановки в українському уряді не свідчать про слабкість Зеленського, як це подала Марія Захарова, офіційна представниця Міністерства закордонних справ Росії. «Осінь, листопад», – написала вона в соцмережі. Навпаки, ці зміни скорочують ланцюг командування, пришвидшують процес ухвалення рішень та зміцнюють позиції Зеленського як головнокомандувача. Видання також зазначає, що ті, хто мав сумніви або був готовий піти на компроміси, змушені залишити політичну арену.
У світлі цих змін, Corriere della Sera стверджує, що Зеленський продовжує зміцнювати жорстку лінію щодо Росії, одночасно роблячи свій уряд більш ефективним та динамічним в умовах війни. Видання також підкреслює, що нові кадрові призначення допомагають Україні продовжувати боротьбу з агресією Росії, роблячи процес ухвалення рішень оперативнішим.
