Однією з найпопулярніших спекуляцій Дональда Трампа щодо умов можливого відновлення військової допомоги Україні залишається доступ США до її рідкісноземельних ресурсів. Цікаво, що ще у 2022 році США оприлюднили список із 50 матеріалів, критично важливих для американської економіки та безпеки. Окрім рідкісноземельних елементів, у списку кобальт, графіт, нікель, марганець, літій і титан.
Україна як сировинний гігант: потенціал критичних матеріалів для світової економіки
Відомо, що в українських надрах чекають видобутку 117 видів корисних копалин, зокрема 22 із 30 сировинних матеріалів, визнаних на Заході критичними. Наразі розвідані вітчизняні запаси корисних копалин оцінюють у $15 трлн, ⅔ з них зосереджені в Донецькій, Луганській і Дніпропетровській областях. Українська стратегічна сировина вже експортується на Захід, а на ринку працюють західні компанії.
Варто зазначити, що Україна входить до топ-10 країн світу за розвіданими запасами титану, забезпечуючи близько 20% світового видобутку ільменіту та 6% рутилу. В Україні налічується 28 родовищ цих матеріалів, з них у розробці – 6. Ще до повномасштабного вторгнення було добуто майже 1 млн тонн титанового концентрату. Основний видобуток у Житомирській та Дніпропетровській областях ведуть компанія “Велта” та “Об’єднана гірничо-хімічна компанія”, яка після приватизації належить NEQSOL Holding. Обидві постачають продукцію американській Chemours. Цьогоріч взимку відновив роботу Межиріченський ГЗК на Житомирщині, що виробляє ільменітовий концентрат.
Україна також входить до топ-5 за запасами графіту, які становлять близько 19 млн тонн руди із вмістом природного графіту 5–8%. Перспективні ресурси графіту оцінюються приблизно в 100 млн тонн, що робить український графіт одним із найякісніших у світі. Крім того, Україна має значні запаси рідкісноземельних металів, зокрема, тантала, ніобія і берилія.
Проте багато родовищ ще не розроблені, а для видобутку літію та нікелю потрібне додаткове фінансування. Рідкісноземельні метали, зокрема лантаноїди, скандій та ітрій, володіють унікальними характеристиками та необхідні для сучасних електронних пристроїв.
Ці метали використовують у сплавах, каталізаторах, водневих акумуляторах, електроніці, магнітах, запалювальних сумішах і ядерній техніці. В Україні запаси берилію, танталу, ніобію розвідано в 6 родовищах. Тантал і ніобій зосереджені в на Дніпропетровщині, Запоріжжі та Донеччині, берилій – на Житомирщині.
Єдина компанія, що видобуває рідкісноземельні елементи, – BGV Group. Вона займається Ястребецьким родовищем на Житомирщині та має дозвіл на Пержанське родовище, де міститься більше 15 тисяч тонн оксиду берилію у поєднанні з оловом, молібденом, танталом, ніобієм, цирконієм, літієм і цинком.
Україна має чимало критичної сировини, необхідної для високотехнологічних галузей, зокрема оборонної та аерокосмічної. До неї належать легендарні рідкісноземельні елементи, кобальт, графіт, літій, титан, нікель.
Вітчизняний літій, запаси якого становлять 1/3 від європейських та 1/30 від загальносвітових, ще чекає свого видобутку. Наразі відомо про три літієві родовища та одне попередньо вивчено в Кіровоградській, Запорізькій і Донецькій областях.
В Україні також є дюжина силікатно-нікелевих покладів на Дніпропетровщині та Кіровоградщині, де запаси кобальту як супутньої речовини оцінюються у 9 тис. т. Вартими розробки вважають Прутівську і Капітанівську ділянки кобальту. Попри офіційні заяви, ці ресурси вже надходять до Сполучених Штатів, а західні компанії можуть фінансувати видобуток в Україні. Проте цьому заважають військові ризики та невідповідність оцінки корисних копалин міжнародним стандартам. Поява великих американських видобувних компаній малоймовірна в осяжному майбутньому, але після завершення активних бойових дій така можливість зростає.
В умовах геополітичної напруги питання постачання стратегічних ресурсів виходить на перший план. Захід потребує диверсифікації джерел, і тут Україна може відіграти ключову роль. Залучення українських запасів рідкісних металів до глобальних ланцюгів постачання може відкрити перед Україною нові економічні можливості.
Україна на мінеральній мапі світу: стратегічний потенціал графіту та берилію
Україна має шанс потрапити в авангард світового ринку критичних матеріалів, зокрема графіту та берилію. Україна володіє одним із найбільших у світі потенціалів графітових ресурсів, що робить її стратегічним гравцем у глобальній гонитві за критично важливими матеріалами. За даними Державної служби геології та надр, підтверджені запаси графіту сягають 18 мільйонів тонн, а потенційні ресурси оцінюються в діапазоні від 50 до 100 мільйонів тонн.
Родовища графіту зосереджені в межах Українського кристалічного щита, який охоплює чотири графітоносні райони: Бердичівський, Побузький, Криворізький та Приазовський. Саме тут зосереджено близько сотні родовищ і проявів високоякісного кристалічного графіту, без якого неможливе виробництво акумуляторів для електромобілів, сучасної електроніки, вогнетривких матеріалів та навіть компонентів для ядерної енергетики.
З 6 відомих родовищ графіту наразі розробляється Балахівське родовище, де працює компанія “Розвиток Побужжя”, та Завалівське на Кіровоградщині. Ним володіє австралійська Volt Resources, яка 2 роки тому уклала угоду про постачання графіту американській оборонці. Компанія BGV Group Management активно інвестує в розвиток графітового проєкту на базі Балахівського родовища, плануючи залучити близько $400 мільйонів для створення повного циклу виробництва, включаючи сферонізацію графіту для потреб батарейної індустрії.
Розвідка ведеться також у Кіровоградській, Одеський та Хмельницькій областях, де працюють українська BGV Group і турецька ONUR Group.
Графіт – не просто мінерал, а стратегічний ресурс, який формує майбутнє енергетики та високих технологій. В електромобілях, мобільних пристроях і системах зберігання енергії він відіграє ключову роль, адже саме графіт забезпечує ефективність і довговічність сучасних батарей. Особливо цінним є високоякісний графітовий концентрат із вмістом вуглецю 97%, без якого складно уявити розвиток літій-іонних акумуляторів.
На підприємстві “Заваллівський графіт”, яке видобуває графіт на власному родовищі, застосовуються передові методи збагачення графітових руд. Флотаційне збагачення дозволяє відокремити графіт від порожньої породи, забезпечуючи високу чистоту кінцевого продукту. Хімічне очищення використовується для видалення домішок, що підвищує якість графіту для спеціалізованих застосувань. Для покращення фізико-хімічних властивостей графіту, що розширює спектр його використання, застосовується термічна обробка.
Значних успіхів досягла компанія BGV Group Management, завершивши попереднє техніко-економічне обґрунтування та пілотні випробування на базі Балахівського родовища. Це відкриває нові перспективи для енергетичної незалежності та посилення ролі країни у світовому постачанні критичних матеріалів.
Та графіт – це не лише батареї. Його використовують у виробництві вогнетривких матеріалів, мастильних речовин, електродів для металургії та навіть у ядерній енергетиці. А якщо мова йде про найчистіший графіт із вмістом вуглецю 99,99%, то він незамінний у виробництві електроніки та спеціальних композитних матеріалів. Світова конкуренція за цей ресурс зростає, і Україна має шанс стати одним із ключових гравців у цій стратегічній грі.
Берилій – це метал, який залишається в тіні, але його роль у сучасній обороні та високих технологіях важко переоцінити. Легкий, надзвичайно міцний і термостійкий, він став ключовим елементом броні, ракетних систем та ядерних реакторів. Його унікальні властивості роблять його незамінним у виробництві високочутливих датчиків і сканерів, що застосовуються як у військових, так і в наукових дослідженнях.
В Україні відоме одне родовище берилію — Пержанське в Житомирській області, із запасами 15,3 тисячі тонн оксиду берилію. Окрім берилію, це родовище містить такі корисні компоненти, як тантал, ніобій, цирконій, олово, молібден, літій та цинк. У 2019 році спеціальний дозвіл на його розробку було надано компанії BGV Group, що відкриває перспективи для розвитку видобутку цього стратегічного металу.
Сьогодні берилій та графіт – це не просто матеріали, а стратегічні ресурси, які визначають силу держав у глобальному протистоянні. США та ЄС визнали їх критично важливими, адже виробництво цих матеріалів зосереджене в обмеженій кількості країн, а попит на них лише зростає. Китай контролює ⅔ ринку графіту, Казахстан – один із головних постачальників берилію, і ця залежність стає дедалі небезпечнішою.
Розвиток видобутку графіту та берилію в Україні може суттєво зміцнити економіку та посилити її позиції на світовому ринку критичних матеріалів. Однак для реалізації цього потенціалу необхідно забезпечити прозорі умови для інвесторів, удосконалити нормативно-правову базу та залучити довгострокові інвестиції. Як зазначалося на конференції “Стратегічні ресурси України: сценарії“.
Сучасні технології для української видобувної промисловості: співпраця з Metso та ANZAPLAN
Розвиваючи свою видобувну промисловість, Україна співпрацює з міжнародними компаніями, які допомагають впроваджувати сучасні технології. Серед них – Metso та ANZAPLAN. Metso – фінська компанія, яка спеціалізується на технологіях для гірничодобувної промисловості, розробляє сучасне обладнання для збагачення руди, що допомагає зменшувати енергоспоживання та підвищувати якість продукції. Наприклад, її технологія Vertimill®, яка вже використовується в Україні, дозволяє більш ефективно подрібнювати руду, що знижує витрати на електроенергію.
ANZAPLAN – німецька компанія, яка спеціалізується на дослідженні та обробці мінералів. Вона допомагає визначити найкращі способи очищення графіту, літію та інших критично важливих матеріалів, щоб вони відповідали міжнародним стандартам. Це дуже важливо, адже саме чистий графіт використовується у виробництві батарей для електромобілів та сучасної електроніки.
…Україна має унікальний потенціал у видобутку критичних мінералів, здатних зміцнити її економіку та зробити ключовим гравцем на світовому ринку стратегічних ресурсів. Запаси титану, графіту, берилію, літію та нікелю можуть забезпечити оборонну, аерокосмічну й електронну промисловість.
Попри це, сектор стикається з військовими ризиками, бюрократичними перепонами та нестачею міжнародної сертифікації. Захід шукає нові джерела стратегічної сировини, і Україна може зайняти цю нішу. Для цього потрібні інвестиції, модернізація виробництва та інтеграція у глобальні ланцюги поставок. Якщо держава використає цей шанс, вона стане одним із ключових постачальників критичних матеріалів у світі.
Тетяна Вікторова
