ІА “ФАКТ” вже писало про те, що Велика Британія запустила систему Nordic Warden для моніторингу підводної інфраструктури й виявлення загроз від російського “тіньового флоту”. Це відповідь на випадки саботажу, зокрема пошкодження кабелю між Фінляндією та Естонією. Система базується на штучному інтелекті, аналізує супутникові, гідроакустичні та розвідувальні дані, виявляє підозрілу активність суден і швидко повідомляє союзників. Вона вже використовується британсько-координованими Об’єднаними експедиційними силами (JEF), що діють гнучкіше за НАТО.
Варто зауважити: підводні кабелі критично важливі для глобального інтернету, фінансових операцій та енергопостачання, але залишаються вразливими до саботажу. “Тіньовий флот” РФ діє приховано, часто вимикає і спотворює сигнали, шпигує, пошкоджує інфраструктуру, створюючи ризики без оголошення війни.
Війна на дні моря: російські підводні дрони шпигують за ядерним флотом Британії
Нещодавно у морях навколо Сполученого Королівства виявили російські підводні пристрої, які, ймовірно, шпигували за британськими ядерними субмаринами. Про це повідомило The Telegraph після тримісячного розслідування, під час якого опитали понад десяток військових і колишніх посадовців.
Журналісти з’ясували, що перші такі апарати помітили ще у 2020-у поблизу стратегічно важливих підводних кабелів. Ймовірно, вони були доставлені безпосередньо з Росії: неподалік не виявили ні баз, ні субмарин. Частину пристроїв знайшли на березі, інші перехопили британські військові.
Основна мета цієї авантюри — збір розвідданих про атомні підводні човни Vanguard, які несуть ядерну зброю, одна з яких постійно патрулює море. Високопосадовець британських сил оборони заявив про безпрецедентну активність росіян в Атлантиці, фактично про “війну на морському дні”.
За даними джерел у сфері оборони, ще до повномасштабної війни з Україною розвідка підозрювала використання російськими олігархами суперяхт для прихованого спостереження біля Британії. Також нагадали про активність судна “Янтарь”, підозрюване у шпіонажі. За останні 15 місяців у Балтиці пошкоджено щонайменше 11 інтернет-кабелів.
Росія, як підкреслює The Telegraph, єдина держава, яка володіє флотом підводних апаратів, здатних вести війну на дні океану, і за окремими можливостями вона випереджає НАТО.
Як Росія веде бойові дії на морському дні і чому настав час отямитись Заходу
Те, що нині фіксує британська розвідка в Атлантиці, не є чимось новим. Це продовження тієї самої гібридної війни, яку Путін веде проти цивілізованого світу вже понад десятиліття. Просто тепер — не лише на суші чи в кіберпросторі, а під хвилями, куди, здається, ще не дотягнулися тривожні дзвони демократій.
Можна було б подумати, що судно “Янтарь” — частина чергової глибоководної наукової експедиції. Саме так його офіційно описує Москва: мовляв, воно просто досліджує морське дно. Але хіба можна вважати випадковістю регулярну появу цього судна біля оптоволоконних кабелів у Північному морі, у районі Ірландії, Ісландії, а тепер і неподалік Шотландії, де розташовані маршрути британських атомних підводних човнів?
Це судно обладнане двома апаратами глибоководного класу — “Рус” і “Консул”, які можуть працювати на глибинах до 6000 метрів. І що особливо важливо: можуть фізично маніпулювати підводною інфраструктурою — не лише “спостерігати”, а й, у разі потреби, перерізати. Саме про такі можливості йдеться у розслідуванні Jamestown Foundation, яке ще 2021 року попереджало про ризики диверсійного використання “Янтаря”.
Ще показовішим є атомний човен “Лошарік”. Його неможливо сплутати з типовими субмаринами. Це унікальна конструкція з титанових сфер, що дозволяє йому занурюватись глибше за будь-який інший військовий об’єкт у світі. Саме цей човен у 2019-у зазнав аварії, внаслідок чого загинули 14 офіцерів ВМФ РФ. Але тоді Путін особисто наголосив на “важливості місії”, яку виконували загиблі. І не тому, що вони рятували китів.
У 2015 році Міноборони США класифікувало цей підводний апарат як засіб підривної діяльності, здатний виводити з ладу підводні комунікаційні кабелі. Йдеться про здатність працювати з підводними системами стратегічного зв’язку НАТО. Про здатність атакувати те, що раніше здавалося недоторканим — оптоволоконні лінії, якими живиться уся сучасна цивілізація.
Поки Захід дискутує про штучний інтелект, Росія створила автономний підводний апарат, який без участі людини занурився у Маріанський жолоб. Це “Витязь-Д”. Формально — наукова гордість, по суті ще один засіб підводної експансії. Апарат демонструє, що Росія єдина сьогодні здатна вести розвідку або спецоперації на глибинах, що залишаються недосяжними для західних флотів.
І, зрештою, найстрашніше: “Посейдон” – безпілотна ядерна торпеда. Усі обговорення щодо загроз нової холодної війни бліднуть на тлі цього апарата. У разі конфлікту “Посейдон” здатен непоміченим наблизитись до узбережжя та спричинити радіоактивне цунамі. Це вже не шпигунство, а технологія апокаліпсису.
І що найпарадоксальніше — Захід не має рівноцінної відповіді. Американці створюють безпілотні підводні човни. Але до автономної “торпеди Судного дня”, що поєднує далекобійність, потужність і прихованість, їм ще далеко.
Якщо у 2020-у російські підводні пристрої виявили біля стратегічних кабелів, а у 2024-у вже поблизу маршрутів атомних човнів Vanguard, це не просто розвідка. Це стратегічне зондування оборони Заходу. Спроба з’ясувати, як далеко можна зайти, перш ніж отримаєш відповідь. Це така сама війна, як і в Грузії, Сирії чи Україні, — тільки на морському дні.
Якщо НАТО не відповість на ці виклики — наступні битви відбуватимуться вже не у темряві морських глибин, а в темряві нового світового безладу. І тоді запитання буде не “як”, а ”чому ми знову проґавили?”
Поки Росія готується до битви на морському дні, Захід і далі дивиться на небо
Світ надто звик дивитися в небо. Ми боїмося гіперзвукових ракет, стежимо за запуском іранських дронів, аналізуємо орбіти супутників. А тим часом Путін уже давно дивиться у чорну безодню Атлантики. І саме там він планує наступну битву за стратегічну перевагу. Іронія в тому, що Захід усе бачить, але нічого не може вдіяти. І це не безсилля, а технологічна неготовність.
Британські військові визнають: “Янтарь” — російське океанографічне судно, що працює поблизу стратегічних кабелів — не дослідник, а шпигун і потенційний диверсант. Захід знає про загрозу, але “Янтарь” і далі працює в нейтральних водах, ніким не зупинений. Тому що міжнародне право не забороняє, а Захід і далі грає за правилами, в той час, як Росія давно вийшла за їхні межі.
Британський парламентський комітет з оборони ще 2023 року оприлюднив доповідь про вразливість підводної інфраструктури. Там прямо сказано: британський флот не має достатньої кількості суден, здатних забезпечити цілодобовий моніторинг кабелів і патрулювання морського дна. У відповідь уряд оголосив про створення нового підрозділу підводного моніторингу. Але це лише намір. У той час як Путін уже має підводний флот, що діє.
Американці інвестують у програму Orca XLUUV — автономного безпілотника для підводних місій. Це відповідь на російські “Посейдони” та подібні системи. Але Orca досі на етапі випробувань, а “Посейдон” – безпілотна ядерна торпеда, здатна непомічено підійти до узбережжя і вразити мегаполіс радіоактивною хвилею, — уже запущений на озброєння.
У 2023 році в Норвегії відкрито центр підводного моніторингу НАТО. Але це центр аналітики, в якого немає флоту та повноважень на перехоплення. І, як визнає Atlantic Council, союзники і далі вважають підводну загрозу вторинною. На практиці це означає, що російські глибоководні місії можуть діяти безкарно, поки Захід погоджує відповідь на рівні бюрократичних структур.
Поки ми сперечаємося, чи є війна в Україні гібридною чи повномасштабною, Путін готує наступну фазу — підводну блокаду цифрової цивілізації. Це означає атаки на інтернет-кабелі, параліч військового зв’язку, шантаж комерційного трафіку.
І найголовніше: у цій сфері Захід не готовий. У нас немає паритету. Є лише ілюзія, що глибини — це не арена бою. Але саме там може початися нова фаза конфлікту — тихо, без пострілів, але з катастрофічними наслідками.
Як суперяхти олігархів і псевдонаукові судна стали зброєю підводного шпигунства Кремля
У пострадянському світі ми звикли вважати розкіш символом відсутності ідеології: золото замість партії, яхта замість доктрини. Та путінська Росія знову обдурила світ, перетворивши свої ознаки декадансу на інструменти спецслужб. І тепер, коли мільярдні суперяхти безцільно дрейфують біля берегів НАТО, вони не шукають мальовничих бухт. Вони шукають підводні кабелі та маршрути британських атомних човнів.
Один з ключових підходів Кремля до шпигунства — цивільне маскування. І саме суперяхти стали зручним інструментом. Їх не контролює ВМФ. Вони не позначаються на радарах як військові одиниці. Їхній курс формально туристичний.
Судна з підводними ангарами на кшталт яхти Graceful (офіційно оформленої на структури, пов’язані з Путіним), або Scheherazade, мають бортове обладнання, що дозволяє занурювати невеликі апарати під воду. Ймовірність, що саме таким способом деякі з російських підводних дронів могли опинитись біля стратегічних маршрутів Vanguard — британських атомних субмарин, підтверджують джерела The Telegraph.
Уся ця схема не нова. Кремль використовує все: дипломатичні дачі як центри прослуховування, консульства як логістичні хаби для агентів, а тепер і суперяхти з “науковцями” на борту. І Заходу знову не вистачає рішучості, щоб побачити очевидне: все, що плаває під російським прапором — є частиною державного апарату агресії. Навіть якщо має шкіряні дивани й келих Moët на капітанському містку.
У путінській Росії немає приватного. Є тільки державне й тимчасово позичене для державних цілей. І якщо британська розвідка фіксує, що суперяхти — це шпигунські платформи, а “наукові” судна — апарати вторгнення, то це не сенсація, а закономірність.
Захід має перестати шукати логіку в діях Кремля. Треба шукати систему. І ця система — глобальна. Вона використовує як військові бази, так і басейни на палубі. Бо для Кремля шпигунство — це не тінь війни. Це її форма.
…Захід уже припустився кількох фатальних помилок. Він не розпізнав анексію Криму як початок гібридної війни. Не сприйняв Сирію як частину стратегічного наступу Росії. Не повірив у реальність повномасштабного вторгнення в Україну — навіть тоді, коли воно вже було на порозі. Сьогодні ситуація повторюється: ми знову дивимось угору, стежимо за ракетами й дронами, тоді як наступна фаза війни готується під водою.
Поки увага світу прикута до неба, Росія веде тиху, але цілеспрямовану війну на дні океану. Її підводні апарати відстежують рух ядерних субмарин, сканують маршрути оптоволоконних кабелів і збирають дані про енергетичну інфраструктуру. Один точний підрив у темряві морських глибин — і Захід залишиться без зв’язку, без бірж, без координації між арміями. Це вже не розвідка — це підготовка до паралічу.
Наступного разу ми розглянемо, як можна зупинити підводну агресію Кремля: від розгортання флоту автономних безпілотників до створення нових юридичних норм, які покладуть край шпигунству під цивільними прапорами.
Тетяна Вікторова
