Теплопостачання за розкладом урядовців, а не погодою: Олександр Кочетков про скорочення опалювального сезону

Останнє рішення уряду щодо зміни термінів початку та завершення опалювального сезону викликає гостру дискусію. Це питання не зводиться лише до технічних чи організаційних моментів, воно торкається фундаментальних принципів, за якими мають ухвалюватися державні рішення. Замість прогнозованого і завчасного підходу суспільство знову отримало спробу швидкої адаптації до обставин, що виглядає як реакція не на випередження, а на вже існуючу проблему. Водночас для багатьох громадян подібні ініціативи сприймаються не як турбота про їхній добробут, а як ознака управлінської непослідовності та небажання визнавати прорахунки.

Політичний аналітик Олександр Кочетков вважає, що сама ідея скорочення термінів опалювального сезону виглядає спробою втручання у природні процеси, оскільки урядовці намагаються регулювати те, що визначається погодними умовами.

Він зазначає, що ще кілька років тому подібну абсурдність демонструвала російська Держдума, яка ухвалювала закони, що суперечили законам природи, і тепер в Україні виникає схожий приклад.

Кочетков наголошує, що після чотирьох років війни урядовці наче раптово прозріли й зрозуміли, що російські удари можуть завадити постачанню енергоносіїв. Він іронічно зауважує, що якщо йти цим шляхом, то замість “напівкроків” варто взагалі скасувати опалювальний сезон, який створює для чиновників стільки проблем, і тоді ніякий ворог не зможе перешкодити. Всі будуть задоволені, окрім населення України.

Аналітик вважає, що за нормальною логікою опалювальний сезон починається тоді, коли середньодобова температура опускається нижче восьми градусів і тримається такою протягом трьох діб. Тобто, рішення має залежати від погоди, а не календаря чи довільних постанов. Натомість урядовці, за його словами, вирішили, що вони здатні керувати порами року й самі визначати, коли українці мають отримати тепло.

На думку Кочеткова, справжня причина скорочення термінів полягає у провалі підготовки до зими. Програма не виконана повністю, і є серйозні побоювання, що запасів газу не вистачить для повноцінного обігріву житла або ж він узагалі не буде використаний у необхідному обсязі. Це є черговим свідченням невиконання урядом своїх обов’язків і спробою перекласти відповідальність на війну.

Аналітик підкреслює, що те, що українська газотранспортна система стане очевидною мішенню для агресора після завершення контракту на транзит російського газу, було зрозуміло кожному, хто тверезо оцінював ситуацію. Тому нинішні рішення Кабміну він розглядає не як підготовку, а як маскування і виправдання управлінського фіаско.

“На жаль, маємо типову ситуацію: замість випереджувального знаходження рішення проблеми, що назріває, наші можновладці постфактум вигадують маскування і виправдання своєму управлінському фіаско. А українцям залишається надіятися, що Господь не відвернеться, зима знов буде теплою, а припинення бойових дій відбудеться ще цього року”, – резюмує Кочетков.