Після візиту до США, що завершився публічною суперечкою з Дональдом Трампом та Джей-Ді Венсом, Володимир Зеленський прибув до Лондона для переговорів із європейськими партнерами щодо безпекових питань. Британські ЗМІ зазначають, що після холодного прийому у Вашингтоні Лондон став для українського президента справжньою «теплою ванною», оскільки союзники забезпечили йому максимальну підтримку. Як відомо, британський прем’єр, Кейр Стармер, ініціював проведення саміту ще до інциденту з Трампом, однак після останніх скандальних подій список тем для обговорення значно розширився.
Окрім європейських лідерів, у зустрічі взяли участь представники Туреччини та Канади, тоді як лідери країн Балтії не були присутні. Причини, чому ці країни не були запрошені на саміт, офіційно не були озвучені.
План Кейра Стармера: стратегія для України та міжнародної підтримки
Кейр Стармер презентував план припинення війни, що складається з чотирьох основних пунктів. Він передбачає збереження військової підтримки України та посилення економічного тиску на Росію для зміцнення обороноздатності Києва. Умови мирного врегулювання, за цим планом, мають гарантувати суверенітет і безпеку України, а сама вона повинна брати безпосередню участь у переговорах. Після укладення угоди обороноздатність України має залишатися пріоритетом, щоб унеможливити майбутні агресії. Також передбачається створення “коаліції охочих” – групи країн, які візьмуть на себе гарантії виконання мирної угоди та забезпечення стабільності в регіоні.
Попри відсутність конкретних деталей, Стармер вважає, що цей план може стати основою для переговорів із Трампом щодо безпекових гарантій від США. “Я не пропонував би цей план, якби не вірив, що він допоможе нам діяти разом“, – підкреслив британський прем’єр. Лондон вже заявив про готовність підтримати ініціативу військами та авіацією, закликавши європейські країни взяти на себе основний тягар відповідальності. Водночас, Стармер визнав, що без підтримки США реалізація цього плану буде складною.
Після саміту прем’єр-міністр Великої Британії спростував думку про ненадійність США як союзника, наголосивши, що мирний план узгоджуватиметься з Вашингтоном перед його впровадженням.
Французький президент Еммануель Макрон висловив сумніви щодо ефективності перемир’я, яке могли б укласти лише США та Росія, і запропонував альтернативний варіант – тимчасове припинення бойових дій у повітрі, на морі та в енергетичному секторі терміном на один місяць.
Зеленський, коментуючи цю пропозицію, відповів коротко: “Я все знаю“. Водночас, підсумовуючи результати саміту, він наголосив, що єдність України, Європи та США є ключовою передумовою будь-якої угоди, а гарантії безпеки залишаються найважливішим фактором для досягнення миру.
Сигнали з Вашингтона: чи готують США Київ до поступок?
Тим часом у Сполучених Штатах знову пролунали заяви щодо можливих переговорів і економічної співпраці. Радник з безпеки США Майкл Волс в інтерв’ю CNN наголосив, що Зеленський має продемонструвати готовність до переговорів і поступок.
“Нам потрібен лідер, який зможе домовитися з нами, а в майбутньому – з Росією, щоб закінчити цю війну. Це вимагатиме територіальних поступок з боку України, а також певних зобов’язань від Росії у сфері безпеки“, – заявив Волс.
Президент США Дональд Трамп у своїй соцмережі True Social зробив репост допису блогера Майкла Мак’юна, в якому стверджувалося, що Україна не має іншого вибору, окрім як піти на поступки та прийняти умови Трампа. У дописі також йшлося про можливу угоду щодо рідкісноземельних металів, яка, за словами автора, могла б стати своєрідною “гарантією безпеки” для України, оскільки залучення американських компаній до видобутку корисних копалин унеможливило б російське вторгнення без загрози для американських інтересів.
Деякі аналітики зазначають, що репост у соцмережі Трампа може свідчити про його власну позицію з цього питання.
Стармер між Трампом і Європою: виклики безпеки та політики
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер не зміг отримати від Дональда Трампа гарантій безпеки, попри всі дипломатичні зусилля, включно із запрошенням від короля. Тим часом адміністрація Трампа розглядає можливість скорочення чи навіть повного скасування військової допомоги Україні, що може мати серйозні наслідки для ситуації в Європі.
Для Стармера ця криза – шанс зміцнити зв’язки з ЄС, але він змушений діяти обережно через політичні ризики всередині країни. Лейбористи намагаються не втратити виборців, які підтримували Brexit, особливо з огляду на зростання популярності антиміграційної партії Найджела Фараджа. Водночас підтримка оборонних витрат і допомоги Україні може ускладнити позицію Фараджа, відомого своєю прихильністю до Путіна.
Попри прагнення Лондона до тісніших економічних відносин із ЄС, Брюссель не поспішає переглядати чинні торговельні угоди. Головним викликом для Стармера залишається відновлення британської економіки. Аналітики застерігають, що міжнародна активність не принесе йому внутрішньої підтримки, якщо ситуація в країні не покращиться.
Використання Стармером терміну “коаліція охочих” викликало паралелі з політикою Джорджа Буша-молодшого перед війною в Іраку, що підкреслює потенційні розбіжності між країнами Заходу. Проте загроза відмови США від підтримки України може змусити Європу діяти більш згуртовано. Колишній посол ЄС Жоао Вале де Алмейда зазначає, що Велика Британія в нинішніх реаліях ближча до Європи, ніж до Америки.
Незважаючи на занепокоєння союзників, Стармер заперечує, що США стали ненадійним партнером, і продовжує наполягати на збереженні трансатлантичного альянсу.
Будрис: Не запросити країни Балтії на саміт у Лондоні було помилкою
Відсутність запрошення для Литви, Латвії та Естонії на Європейський саміт у Лондоні було помилкою, заявив міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис. Про це повідомляє популярний литовський новинний ресурс tv3.lt. Будрис наголосив, що країни Балтії мають брати участь у подібних заходах, оскільки їхній внесок у підтримку України є значним як у відносних, так і в абсолютних цифрах. Країни Балтії активно зміцнюють власну обороноздатність. Як держави на передовій НАТО, вони безпосередньо відчувають наслідки міжнародних рішень щодо безпеки.
Щодо причини відсутності запрошення, міністр утримався від відповіді, але зазначив, що найважливіше – отримати запевнення, що подібні ситуації не повторяться. Останнім часом регіон часто представляє Данія. Чому? Будрис пояснив, що у форматах міжнародних зустрічей не завжди запрошуються всі держави, і тоді регіон може представляти одна країна. У випадку Балтійських і Північних країн цю роль останнім часом виконує Данія, оскільки вона цього року головує у Балтійсько-Північній вісімці (NB8). Також очікується, що у другій половині року головуватиме в ЄС.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що не ображається через відсутність запрошення. Водночас його радниця Аста Скайсгіріте повідомила, що під час телефонної розмови з прем’єр-міністром Британії Кейром Стармером Науседа висловив незадоволення, і британський лідер вибачився, пообіцявши уникнути таких ситуацій у майбутньому.
Реакція України: готовність до угоди
Після заяв американських посадовців та підсумків саміту в Лондоні Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів перед відльотом, заявив, що Україна готова до підписання угоди про видобуток корисних копалин.
“Наша політика не полягає в тому, щоб повторювати минулі підходи. Ми налаштовані конструктивно. Якщо ми домовимося про угоду щодо корисних копалин – ми її підпишемо. Якщо сторони будуть готові, угода, яка зараз на столі, буде підписана“, – зазначив він.
Українська політологиня Марія Золкіна вважає, що хоча США та Україна не «спалюють мости» у своїх відносинах, Україні слід готуватися до турбулентності. Вона підкреслює, що зміна політики США щодо міжнародних подій, зокрема війни в Україні, змінює формат співпраці. Золкіна також вказує на необхідність Європи брати на себе більше лідерства в підтримці України, покладаючись на Сполучені Штати лише як на одного з партнерів. Вона не виключає можливості підписання угоди між Києвом і Вашингтоном щодо рідкісноземельних металів, якщо Трамп продовжить тиснути на Україну. На її думку, європейські країни можуть вдатися до перемовин зі Сполученими Штатами, щоб вони були більш лояльними до позиції Європи та України, якщо вони запропонують більш активну участь у врегулюванні після так званого режиму тиші, до якого прагне Трампівська адміністрація. Якщо будуть просування в цьому напрямку, тоді посередництво Великобританії та Франції може бути ефективним.
Отже, подальші переговори між Києвом, Вашингтоном і європейськими партнерами набувають особливої ваги. Чи стане економічна співпраця з США частиною нового безпекового пакета для України? І якими будуть умови можливого перемир’я? Відповіді на ці питання можуть визначити наступний етап у відносинах між Україною та Заходом.
