Вибори в Болгарії: лідируюча ультраправа партія ГЕРБ виключає коаліцію з проросійським “Відродженням”
Цьогоріч осінь багата на політичні вибори: нещодавно відбулися президентські вибори в Молдові, за тиждень очікується обрання Президента США, на національних перегонах в Австрії перемогла ультраправа Партія свободи, на парламентських виборах в Грузії найбільше голосів набрала правляча сила “Грузинська мрія”, а вчора пройшли чергові дострокові парламентські вибори в Болгарії. І майже кожна з цих подій не уникла впливу проросійського лобі.
Чи буде сформовано постійний уряд після сьомих за три роки дострокових парламентських виборів у Болгарії
Дострокові вибори, організовані другим тимчасовим урядом Дімітара Главчева, за новими конституційними правилами призначеного президентом Руменом Радевим, відбулися відповідно до актуалізованого виборчого законодавства країни.
Це сьомі за три роки дострокові парламентські вибори у Болгарії. Цікаво, що жодні з цих перегонів не призвели до формування постійного уряду. Болгарія не може обрати довготривалий уряд із 2020 року після протестів проти корупції, які призвели до розпаду коаліції, очолюваної правоцентристською партією ГЕРБ. Одна з причин неспроможності організувати кабінет міністрів – те, що лише 30 з 45 депутатів ДПС підтримали ініціативу сформувати уряд.
На вчорашніх дострокових виборах в Болгарії більше чверті голосів отримала правоцентристська консервативна популістська політична партія ГЕРБ, що була правлячою партією Болгарії у 2009-2021 роках, очолювана колишнім прем’єр-міністром Бойко Борисовим.
Другий результат продемонструвала партія “Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія”, третій – проросійська партія “Відродження”. В цілому до нового складу парламенту Болгарії увійшли дев’ять партій, серед яких дві нові, кожна я яких набрала менше 5% голосів, – МЄЧ (“Мораль, єдність, честь”), яка виступає проти підтримки України, та правопопулістська “Велич”.
Партія МЄЧ на своєму сайті називає себе “першою справді проболгарською партією в новітній історії Болгарії”. Вони підкреслюють, що не підкоряються жодним посольствам і ставлять на перше місце інтереси болгарського народу. За словами лідера партії, їхні пріоритети зосереджені на п’яти основних секторах: енергетиці, сільському господарстві, освіті, охороні здоров’я та внутрішньому порядку і безпеці. Щодо російсько-української війни, МЄЧ закликає до негайного припинення військової допомоги Україні та прийняття політики повного нейтралітету.
Ультраправий ГЕРБ не співпрацюватиме з проросійським “Відродженням”
ГЕРБ-СДС (Громадяни за європейський розвиток Болгарії – Союз демократичних сил) – болгарська політична коаліція, створена у 2019-у для спільної участі у виборах до Європарламенту та місцевих виборах у Болгарії. Коаліція зосереджена на проєвропейському курсі та консервативних цінностях.
“Перемога ГЕРБ-СДС є беззаперечною. Ми взяли на себе зобов’язання сформувати уряд”, – заявив лідер партії ГЕРБ Бойко Борисов. Він зазначив, що явка виборців дозволяє говорити про представництво в новому парламенті. Борисов закликав лідерів інших партій не перебільшувати свої результати. Він підкреслив, що програма ГЕРБ буде основою для всіх, хто хоче сформувати уряд.
Борисов наголосив, що ГЕРБ готова до компромісів, але не підмінить волевиявлення виборців проєвропейської орієнтації. Він також натякнув, що буде кандидатом на посаду прем’єр-міністра в уряді ГЕРБ. Політик зазначив, що партія буде співпрацювати з усіма, хто підтримає їхню програму, за винятком “Відродження”, через ідеологічні розбіжності. Це рішення було прийнято на тлі складної політичної ситуації в країні, де партія ГЕРБ намагається сформувати стабільний уряд проєвропейської орієнтації після кількох років політичної нестабільності.
Натомість партія “Відродження” відома своїми проросійськими поглядами та націоналістичною риторикою, що робить її неприйнятною для коаліції з ГЕРБ, яка прагне зберегти проєвропейський курс Болгарії.
Який електорат підтримує кожну з політичних сил
ГЕРБ-СДС є провідною політичною силою серед усіх вікових груп, але найбільшу підтримку має серед виборців віком від 40 до 60 років із середньою освітою з обласних міст. Коаліція “Продовжуємо зміни-Демократична Болгарія” є фаворитом серед молодших вікових груп до 40 років, з яких двоє з трьох мають вищу освіту, а майже третина є жителями столиці. Трохи більше половини виборців коаліції ПП-ДБ – жінки.
Прихильники проросійської партії “Відродження” – виборці середнього віку від 40 до 59 років, половина з яких проживає в обласних містах. Симпатики партії “Є такий народ” – здебільшого молоді люди, 40% з яких молодші за 40 років. МЄЧ також має високу частку голосів серед молоді, понад 20% виборців – у віці від 18 до 29 років.
За “ДПС-Нове начало” голосували переважно етнічні турки: 60% виборців проживають у селах, а 22% – в обласних містах. 2/3 голосів, відданих за “Альянс за права і свободи”, припадають на етнічних турків, а 4/5 виборців проживають у селах. Загалом 2/3 виборців “БСП-Об’єднані ліві” – люди похилого віку, які здебільшого проживають в обласних центрах і невеликих містах.
Розбіжності серед союзників України: чому вибори не допомогли Болгарії вийти з кризи
Болгарія перебуває у глибокій політичній кризі, яка триває вже кілька років. З початку літа болгарські парламентарі намагалися знайти вихід з цієї кризи та сформувати урядову коаліцію, але низка позачергових виборів не принесла політичної стабільності. Проросійська партія “Відродження” лише посилила свої позиції під час цієї кризи.
15 червня Корнелія Нінова подала у відставку з посади голови Болгарської соцпартії через незадоволення результатами виборів. Її замінив Атанас Зафіров, який прагне об’єднати лівих. 2 липня через внутрішні конфлікти розпалася партія “Велич”. Навіть стабільні переможці виборів – блок ГЕРБ-СДС – втратили один мандат. 3 липня парламент не зміг сформувати уряд через недостатню підтримку з боку депутатів ДПС. Репресивні дії голови ДПС призвели до виходу з партії 23 депутатів.
Другу спробу створити уряд було надано політичній силі, яка здобула другий результат на виборах. Це мала бути ДПС, але через втрату половини депутатів партія опинилася на нижчій позиції. Це відкрило можливість для ПП-ДБ, яка має 39 депутатів, отримати мандат на формування уряду від президента Румена Радева. ПП-ДБ запропонувала затвердити декларацію з сімома реформами, переважно антикорупційними, і на основі її підтримки формувати уряд. Вони також попросили президента дати три місяці відстрочки перед врученням мандата.
Радев зазначив, що стежитиме за підтримкою декларації і винесе рішення відповідно до конституції. ПП-ДБ заявила, що поверне мандат, якщо декларація не отримає підтримки або її реалізація буде саботована. Декларацію можна змінити та відредагувати, і партія відкрита до обговорення її змісту.
Переговори провалилися. Представники колишньої “Величі” відмовилися брати участь, не бачачи сенсу “рятувати” парламент. Партія “Є такий народ” не довіряє ПП-ДБ через голову партії Славі Трифонова, а ДПС – через ворожість голови Деляна Пеєвського. Проте Болгарська соцпартія, ГЕРБ-СДС та проросійське “Відродження” висловили готовність до співпраці.
“Відродження” запропонувало підтримати декларацію ПП-ДБ в обмін на підтримку їхніх референдумів, що для ПП-ДБ виглядало як “угода з дияволом”. Соціалісти готові були підтримати декларацію ПП-ДБ, але їм не сподобалося, що вона фокусується лише на боротьбі з корупцією. ГЕРБ-СДС зайняли обережну позицію, але пішли на переговори. 22 липня ПП-ДБ отримали мандат на формування уряду від президента Румена Радева, але одразу його повернули. Тепер президент може надати мандат будь-якій партії за своїм вибором. Провал третьої спроби створити уряд призведе до розпуску парламенту та нових виборів.
Ймовірно, нові вибори можуть зміцнити позиції проросійського “Відродження” та популістських партій. Остання спроба сформувати уряд виявила кілька цікавих тенденцій. По-перше, соцпартія може стати потенційним партнером у впровадженні реформ. Найважливіше, що переговори сприяли примиренню між ГЕРБ-СДС та ПП-ДБ. На останніх виборах ГЕРБ почала втрачати голоси, і ця тенденція може продовжитися, що є вагомим аргументом на користь співпраці. Якщо прозахідні політичні сили утримаються від різкої критики одне одного, наступні вибори можуть бути позитивними для євроатлантистів і негативними для проросійських сил.
Тетяна Морараш
